- •Виникнення підприємництва.
- •2.Як змінювались сутність і зміст поняття „підприємницька діяльність”.
- •3. Цілі підприємницької діяльності.
- •4. Основні умови розвитку підприємництва, права та обов’язки підприємців.
- •5. Соціально-економічна роль і значення підприємництва у структурі ринкової економіки.
- •6. Поняття «підприємницька діяльність», мета підприємницької діяльності.
- •7. Принципи підприємництва, функції підприємництва, суб’єкти підприємництва.
- •8.Права та обов’язки підприємців.
- •10. Види підприємництва і їхня коротка характеристика
- •9. Основні завдання підприємницької діяльності
- •11, Основні умови розвитку підприємництва
- •12.Ідея і мета організації власної справи, принципи створення власної справи
- •13. Основні засновницькі документи для організації підприємницької діяльності
- •14, Процедура державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності, постановка на облік в податкових органах, відкриття рахунку в банках
- •15.Ліцензування діяльності підприємства.
- •16.Форми створення власної справи, організаційні одиниці підприємництва
- •17.Організаційно-правові форми підприємницької діяльності
- •18.Одноосібне володіння, його переваги та недоліки, товариство, його особливості
- •19. Корпоративна форма організації підприємницької діяльності
- •20. Основні структурні елементи статуту підприємства, основні джерела формування майна підприємства, основні структурні елементи засновницького договору
- •21. Установчі документи для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності юридичної особи, фізичної особи, єтапи реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності — юридичної особи.
- •Мережні форми об'єднання організацій (кластери, союзи, альянси, підприємницькі мережі)
- •Концепція кластерів, сутність поняття «кластер»
- •Кластерный аналіз у підприємництві, рівні кластерного аналізу
- •Бізнес-центри сутність, значення, взаємозв'язки бізнесу-центра із владою і підприємницькими структурами.
- •Організаційна структура бізнесу-центра
- •Бізнес-інкубатори сутність, значення, функції відмінність від бізнес – центрів
- •Типи бізнесів-інкубаторів, джерела фінансування бізнес-інкубаторів
- •Технопарки передумови винекнення, значення
- •Ефективність функціонування науково-технологічних парків
- •Технополіси, сутність, перспективи розвитку
- •Форми та напрями формування підприємницьких мереж в Україні
- •Досвід зарубіжних країн щодо підтримкм малого бізнесу
- •Державна політика підтримки та розвитку підприємництва
- •Основні моделі державної підтримки підприємництва в світі.
- •37. Основні форми державної фінансової підтримки малого підприємництва
- •38. Роздрібна торговельна мережа сутність визначення
- •39. Складові елементи роздрібної мережі
- •42. Види роздрібних торговців, типи роздрібних торговців
- •43.Перспективні типи і формати роздрібних торговців
- •44.Концентрація роздрібної мережі, спеціалізація в роздрібній торгівлі
- •45.Перспективні принципи розташування роздрібних торговельних підприємств
- •46.Вибір місця розташування роздрібного торговця
- •47.Ефективність функціонування роздрібної мережі, оптимізація розмірів підприємств
- •48.Норма й маса прибутку.
- •49.Строк окупності проекту.
- •Методи калькуляції, метод загальної калькуляції, калькуляція по методу величини покриття, комбінований метод калькуляції.
- •Основні фінансові звіти їх характеристика, основні етапи розробки фінансового плану
- •Розкрийте поняття прибутковість, потік готівки, вартість компанії
- •Джерела фінансування підприємницької діяльності й обсяг необхідних коштів.
- •Сучасні підходи до формування управлінського персоналу
- •Стимулювання збуту, ціноутворення, розробка плану маркетингу.
- •Опишіть типовий процес дослідження ринку, методи оцінки конкурентів
- •Складові аналізу ринку, сутність swot-Аналізу
- •Характеристика проекту, резюме бізнес-плану.
- •Основні бізнес-процеси, зміст бізнес-плану
- •67. Сутність підприємницького ризику, функції підприємницького ризику
- •Управління економічними ризиками.
- •Які типи й види ризиків можуть виникати в підприємницьких організаціях.
- •Які фактори впливають на рівень підприємницького ризику.
- •71.Які види втрат можуть виникнути при настанні ризику?
- •72.Сутність організаційної (корпоративної) культури
- •74.Культура підприємництва
- •75.Концепція ділових якостей підприємця.
- •77.Мотивація підприємця.
45.Перспективні принципи розташування роздрібних торговельних підприємств
Схема розміщення роздрібної торговельної мережі в розвинених країнах світу будується на аналогічних до вітчизняних підходів засадах — принципи і вимоги до її побудови є практично тотожними до задекларованих ще з радянських часів. При цьому слід ураховувати не тільки суттєву різницю в рівні розвитку і добробуту між економічно розвиненими країнами і країнами, що розвиваються, але й національно-побутові, соціально-демографічні та інші традиції, які, безумовно, впливають на систему сервісу.
За кордоном виокремлюють три основні типи місця розташування роздрібних торговельних підприємств: центральні ділові райони міст, торговельні центри (комплекси) і поодинокі торговельні заклади. Як бачимо, не йдеться про міську і сільську місцевості і різнотипи населених пунктів у них, адже відмінності між окремими типами поселень в розвинених країнах практично нівельовані. Однак, визначальними для організації розміщення роздрібної торговельної мережі типами населених пунктів у країнах Європи, Північної Америки, а також в Японії приймаються міські конгломерати, приміські поселення довкола великих міст тощо, що пояснюється високим рівнем розвитку транспортної інфраструктури і комунікацій (розвинена мережа автомобільних і залізничних доріг, кількість транспортних засобів у експлуатації в населення тощо).
Розміщення магазину в центральних ділових районах (культурно-історичних центрах міст, традиційних центрах ділової активності) є дуже бажаним і престижним для кожного роздрібного торговця, адже в таких частинах міських поселень акумулюються покупці з високим рівнем доходів, туристи і транзитні пасажири, до них тяжіє більшість населення міста. Водночас торгівля в центральних ділових районах має і негативні боки — проблеми з паркуванням автотранспорту, спад обсягів торгівлі ввечері й у вихідні дні, проведення реконструкції і перепланування центральних частин міст, найвища вартість оренди приміщень або ставок земельного податку. У підсумку розміщення торговельних закладів у центральні частині міста можуть собі дозволити переважно потужні торговельні фірми або загальнонаціональні (інтернаціональні) корпоративні торговельні мережі.
Через зазначені негативні причини більшість роздрібних торговців орієнтується на прилеглі до центральних вулиці і райони. Торгівля в цих зонах міста, е пожвавленою і активною, адже власник торговельного закладу несе менші витрати, не пов'язані з товарообігом, інтенсивність потоків покупців є вищою через менші проблеми з паркуванням, рідше відбувається реконструкція будинків і вулиць.
У роздрібній торгівля за кордоном тривалий час спостерігається процес винесення торговельних підприємств з центральних ділових районів. Цей процес відбувається у двох напрямах: переміщення магазини у сусідні з центральними, економічно вигідніші райони і організація за межами міст торговельних центрів.
Справді, організація торговельних центрів (комплексів) тісно пов'язана з повоєнним "великим переселенням" родин, що належать до середнього класу, у приміські зони. Забезпечуючи основну зручність для покупців — наближеність до їх місця мешкання, роздрібні торговці "пішли вслід", розташовуючи свої торговельні заклади поруч із транспортними артеріями на виїзді з міста і в заміських містечках-супутниках. У практиці закордонної торговельної діяльності розрізняють два основні типи торговельних центрів і комплексів: стрічкові центри і торговельні комплекси.
Стрічкові центри являють собою послідовність прилеглих один до одного торговельних закладів, аналогічної і протилежної спеціалізації, здатних максимально повно і комплексно забезпечити попит населення. За принципами їх організації стрічкові центри (у США — стрип-центри) характеризуються високою зручністю для покупців і низькими накладними витратами для власників. Особлива зручність для покупців полягає в тому, що такі центри розташовуються вздовж шосейних доріг та основних вулиць і мають зручні під'їзди і місця для паркування автомобілів, що дозволяє мешканцям приміських зон безперешкодно дістатися до будь-якого магазину в складі стрічкового торговельного центру.
Торговельні комплекси (молли) — це тип розміщення торговельних підприємств і одиниць, що передбачає поєднання в одному будинку або в комплексі споруд різних за видами, типами, основною спеціалізацією, формами власності суб'єктів роздрібного торговельного середовища. Об'єднання різнопрофільних і споріднених торговельних підприємств викликано не тільки об'єктивною потребою роздрібних торговців скоротити видатки з улаштування й утримання своїх підприємств, але й раціонально використати ефект синергізму. Суть цього ефекту закладена глибоко в психології покупців і полягає в тому, що торговельний центр або комплекс завжди приваблює більше покупців, аніж кожен з окремих магазинів поодинці.
Торговельні центри і комплекси за кордоном мають кілька різновидів: регіональні торговельні комплекси, спеціалізовані центри моди, центри фірмової торгівлі, центри розпродажу, історичні і тематичні центри. Регіональні комплекси включають до свого складу два-три універмаги, а також окремі спеціалізовані магазини. Якщо до складу комплексу входить не менше від чотирьох універмагів, його ще називають регіональним суперцентром. Спеціалізований центр моди — це поєднання універмагу і невеликих бутиків, що належать відомим загальнонаціональним продавцям модних і особливо модних товарів. Ці комплекси розташовуються в престижних (центральних ділових і зонах проживання багатіїв) районах, мають вишуканий інтер'єр і дизайн, часто доповнюються елітними кафе і ресторанами. Центри фірмової торгівлі і розпродажу на сьогодні мало чим різняться один від одного, часто знаходяться під єдиним дахом і торгують товарами за зниженими цінами. Історичні і тематичні торговельні центри організуються поблизу визначних історичних пам'яток і орієнтуються в основному, на мобільний контингент покупців, що прибувають як туристи.
