7. Принципи підприємництва, функції підприємництва, суб’єкти підприємництва.

Принципи здійснення під-тва

Підприємницька діяльність - це досить складна форма господарювання, яка будується за певними принципами. Що це за принципи?

1. Вільний вибір видів діяльності.

2. Залучення на добровільних засадах до здійснення підприєм­ницької діяльності майна та коштів юридичних осіб і громадян.

3. Самостійне формування програми діяльності та вибір поста­чальників і споживачів продукції, що виробляється, встановлення цін відповідно до чинного законодавства.

4. Вільний найм працівників.

5. Залучення й використання матеріально-технічних, фінансо­вих, трудових, природних та інших видів ресурсів, використання яких не заборонене або не обмежене законодавством.

6. Вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення платежів, встановлених законодавством.

7. Самостійне здійснення підприємцем - юридичною особою зо­внішньоекономічної діяльності,  використання  будь-яким підпри­ємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Функції підприємнитцтва

Підприємства виконують ряд функцій. Основні з них такі: 1. Економічні: — Задоволення потреб споживача в продукції; — Упровадження досягнень НТП; — Забезпечення конкурентноздатності підприємства; — Створення необхідного й додаткового продукту. 2. Соціальні: — Формування колективу; — Поліпшення умов і змісту праці; — Удосконалення кваліфікаційного складу працівників; — Поліпшення житлових умов працівників; — Культурно-освітня та спортивно-оздоровча робота. 3. Екологічні: — Вдосконалення технологічних процесів; — Створення і розвиток екологічної інфраструктури; — Наукові і технічні вирішення проблем навколишнього середовища і раціонального природокористування.

Суб’єктами підприємницької діяльності в Україні можуть бути:

• громадяни України, інших держав, особи без громадянства, не обмежені законом у правоздатності та дієздатності;

• юридичні особи всіх форм власності, встановлених Законом України “Про власність”;

• об’єднання юридичних осіб, що займаються в Україні діяльністю на умовах угоди про розподіл продукції.

Не допускається заняття підприємницькою діяльністю таких категорій громадян: військослужбовців, службових осіб органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, державного арбітражу, державного нотаріату, а також органів державної влади і управління, які покликані здійснювати контроль за діяльністю підприємств.

Особи, яким суд заборонив займатися певною діяльністю, не можуть бути зареєстровані як підприємці з правом здійснення відповідного виду діяльності до закінчення терміну, встановленого вироком суду.

Особи, які мають непогашену судимість за крадіжки, хабарництво та інші корисливі злочини, не можуть бути зареєстровані як підприємці, не можуть виступати співзасновниками підприємницької організації, а також займати в підприємницьких товариствах та їх спілках (об’єднаннях) керівні посади, пов’язані з матеріальною відповідальністю.

8.Права та обов’язки підприємців.

До підприємницької діяльності висуваються багатогранні економічні, соціальні, правові і навіть політичні вимоги. Підприємець має успішно вести справи на своїй фірмі, тобто його призначення - наповнювати ринок весь час новими товарами і послугами, до того ж за можливо низькими цінами. Це вимагає від нього новаторського підходу.

Діяльність підприємців повинна бути ефективною і корисною. По-перше, підприємець особисто зацікавлений у своїй справі, тому він використовує свої знання для розширення масштабів власного бізнесу і завдяки цьому має більше шансів досягти успіхів. По-друге, підприємець може швидше і з меншими зусиллями задовольняти суспільні потреби і ринковий попит, оскільки завжди намагається передбачити цей попит ще на стадії формування і завдяки цьому отримати певний зиск раніше, ніж його конкуренти. По-третє, діяльність підприємця сприяє тому, що задоволення ринкового попиту відбувається з меншими витратами для суспільства. Отже, підприємець виконує важливу суспільну функцію, його діяльність необхідна будь-якому суспільству.

Важливим у цьому зв'язку є чітке визначення правового статусу підприємця, тобто його прав, обов'язків і відповідальності.

Права підприємця. Право - це нормативна форма вираження принципу формальної рівності господарюючих суб’єктів в економічних відносинах, це система встановлених або санкціонованих державою загальнообов’язкових правил (норм) поведінки. З метою реалізації господарської ініціативи підприємець має право:

• створювати для здійснення підприємницької діяльності будь-які види підприємництва;

• купувати повністю або частково майно та набувати майнового права;

• самостійно формувати господарську  діяльність, обирати постачальників та споживачів, встановлювати ціни та тарифи, вільно розпоряджатися прибутком;

• укладати з громадянами трудові договори щодо використання їхньої праці (контракти, угоди);

• самостійно визначати форми, системи і розміри оплати праці та інші види доходів осіб, що працюють за наймом;

• отримувати, будь-який необмежений за розмірами особистий дохід;

• брати участь у зовнішньоекономічних відносинах, здійснювати валютні операції;

• користуватися державною системою соціального забезпечення і соціального страхування.

 Обов’язки підприємців. Обовязки - це правові норми (правила), що підлягають обов’язковому виконанню. Основні обов’язки підприємців полягають у тому, щоб:

• укладати трудові договори (контракти, угоди) з громадянами, які приймаються на роботу за наймом;

• здійснювати оплату праці осіб, які працюють за наймом, на рівні, не нижчому за мінімальні розміри, встановлені законодавством;

• забезпечити відповідні умови і охорону праці, а також інші соціальні гарантії;

• дотримуватися прав з метою реалізації законних інтересів споживачів, забезпечуючи надійну якість вироблених товарів (послуг);

• отримувати ліцензію на діяльність у сферах, які підлягають ліцензуванню відповідно до чинного законодавства.