- •Специфіка філософського мислення полягає в тому, що:
- •1. Філософія країн Сходу
- •Особливості культури та світогляду доби Відродження
- •4. Особливості філософської думки діячів доби Відродження
- •5. Гуманізм.
- •16.Класична німецька філософія
- •17.Філософія українського духу
- •18.Марксистська філософія
- •19. «Філософська антропологія»
- •20.Екзистенціалізм:загальна ха-ка
- •21. Філософія життя
- •22.Філософські ідеї психоаналізу
- •23.Герменевтика як напрям сучасної філософії
- •24.Філософські ідеї структуралізму
- •25.Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу
- •26.Структура світогляду
- •27.Історичні типи світогляду
- •29. Основні рівні буття
- •30.Філософський зміст категорії «матерія»
- •31. Рух, простір і час
- •32. Некласична онтологія
- •33. Визначальні категоріальні характеристики світу
- •34. Поняття природи
- •35. Народонаселення як природне явище
- •36. Поняття біосфери і ноосфери
- •37. Глобалізація та форми її існування
- •38. Глобальні проблеми сучасності
- •39. Екологічні проблеми і шляхи їх розв’язання
- •40. Інтелект, почуття, пам'ять і воля як здатності людини
- •41. Людина, індивід, особа, особистість, індивідуальність
- •42. Проблема визначення сутності людини
- •43.Проблема сенсу життя людини
- •44. Проблема свободи і відповідальності
- •45. Свідомість як найвища форма відображення
- •46.Феноменологічна концепція свідомості.
- •47.Чуттєве, раціонально-когнітивне та емоційно-вольове у структурі свідомості.
- •57.Істина і правда
- •90.Поняття міжкультурної комунікації.
35. Народонаселення як природне явище
Сукупність людей, що проживає на певній території земної кулі й займається процесом суспільного виробництва, називається народонаселенням. Воно є суб'єктом і головною дійовою особою відношення "природа-суспільство".
Цю сторону природи людини вивчає наука демографія (від гр. demos — народ і grapho — пишу). Вона досліджує динаміку чисельності населення, міграцію, сім'ю, її склад і розвиток, народжуваність, смертність, зайнятість, пропорції складу населення за віковими, статевими та іншими ознаками, вступ до шлюбу і розлучення тощо.
Об'єкт дослідження демографії — демографічна система, до складу якої входять люди і демографічні відносини. Демографічні відносини, у свою чергу, — це ті відносини, в які вступають люди у багатогранному процесі відтворення населення. Це суто робоче поняття. Воно означає створення сім'ї, народження, міграцію, шлюбні відносини, взаємовідносини між поколіннями тощо.
Філософське бачення цієї системи сукупності відносин полягає у тому, що демографічна система, по-перше, внутрішньо спрямована на самозбереження, самовідтворення, і, по-друге, це — цілісність, динамічна система, яка змінюється з історичним розвитком суспільства.
Найважливіший показник стану народонаселення — народжуваність. Фахівці розрізняють такі коефіцієнти народжуваності.
1. Загальний коефіцієнт народжуваності. Він визначається кількістю народжених на певній території за визначений період, як правило за рік, із розрахунку на 1000 чоловік населення.
2. Спеціальний коефіцієнт народжуваності. Розраховується як відношення кількості народжених до кількості жінок дітородного віку.
3. Коефіцієнт шлюбної народжуваності. Показує кількість народжених із розрахунку на 1000 заміжніх жінок, тобто кількість дітей, народжених (за рік) тисячею заміжніх жінок.
4. Сумарний коефіцієнт народжуваності показує середнє число дітей, народжених однією жінкою за весь період її життя. Це своєрідна характеристика покоління.
Природний приріст населення — різниця між кількістю народжених і померлих на даній території за певний період часу, здебільшого, як ми уже зазначали, за рік.
Поряд із коефіцієнтом народжуваності важливим показником стану демографічної системи є характеристикатипу відтворення населення. Що таке відтворення населення? Це постійне оновлення поколінь. В нормальних умовах кожні 100 сімей мають народити протягом життя 260 - 270 дітей (жінки від 15 до 50 років). Якщо їх народиться менше, то це призводить до звуженого відтворення. Тому суспільство, держава мають постійно піклуватися про створення сприятливих умов для народження й виховання здоровими дітей (здорової "демографічної ситуації").
Дослідниками суспільства, економістами, соціологами, політиками часто використовується поняттядемографічна ситуація. Це насамперед стан таких демографічних процесів, як народжуваність і смертність, вступ до шлюбу і розлучення (шлюбність), склад і розміщення населення на певній території у відповідний період часу тощо.
Демографічна політика — система спеціальних заходів, спрямованих на досягнення у майбутньому бажаного для суспільства типу або рівня відтворення населення. Найбільш відчутно можна впливати на динаміку відтворення населення і на демографічну ситуацію через регулювання або через вплив з боку держави на рівень народжуваності.
Від чого залежить рівень народжуваності (у державі, у певному регіоні, населеному пункті)? Можна виділити десятки факторів. Ось найважливіші серед них.
1. Демографічний. Враховується наявність відповідної пропорції співвідношення чоловіків і жінок на певній території.
2. Економічний. Мова йде про рівень економічного розвитку держави, регіону, сім'ї.
3. Медичний. Береться до уваги рівень здоров'я чоловіків і жінок, наявність відповідних медичних закладів генетичних консультацій тощо.
4. Соціальний. Визначається рівень і умови життя людей, наявність системи охорони здоров'я населення, житла, дитячих дошкільних закладів, шкіл, розвинутої інфраструктури суспільства.
5. Правовий. Розглядається рівень певного законодавчого захисту сім'ї, матері і дитини.
6. Психологічний. Аналізуються особливості ставлення чоловіків і жінок — потенційних батьків до норми народжуваності у сім'ї з урахуванням особливостей їхньої психіки, ситуації в сім'ї.
7. Етичний. Вважається на ставлення батьків до дітей, до кількості їх у сім'ї, на наявність чи відсутність допомоги з боку бабусь і дідусів у догляді та вихованні онуків, вирішення інших питань, що спираються не тільки на почуття, а й на відповідні норми моралі.
8. Екологічний. Враховується стан навколишнього середовища, який безпосередньо впливає на рівень народжуваності у тому чи іншому регіоні. Особливо гостро це відчуває населення Київської, Житомирської, Чернігівської та інших областей України, які зазнали значного радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС у 1986 р.
9. Тип культури, традиції. Добре відомо, що в Узбекистані, Туркменії, деяких інших країнах вважається нормою, коли у сім'ї народжується 6—8—10 дітей. Водночас у великих європейських містах, і зокрема в Києві, ця норма — одна—дві дитини.
Названі фактори не є однорядними або однопорядковими. Окремі з них мають інтегративний характер, наприклад, соціальний, психологічний, етичний, екологічний. Вони взаємопов'язані і розглядати їх окремо можна лише умовно.
За даними спеціалістів, динаміка зростання чисельності народонаселення має такий вигляд: 1850 рік - 1 млрд, 1930 - 2 млрд, 1960 -З млрд, 1976 - 4 млрд, 2000 рік - перевершено 6 млрд чоловік. 90 відсотків приросту населення припадає на країни Африки, Азії і Латинської Америки. За даними ООН, до 2023 року населення планети зросте ще на 3 млрд чоловік (у країнах Латинської Америки - подвоїться). Це означає, що виробництво наявних фондів споживання треба подвоїти (виробництво зернових культур, будівництво житла, шкіл, лікарень тощо). Виникає запитання: чи не досягли ми межі можливостей природи в матеріальному забезпеченні бурхливого зростання населення? На цю проблему існують різні точки зору. Одна з них - мальтузіанство, неомальтузіанство (концепція англійського економіста Т.Мальтуса (1766 - 1834 рр.). Згідно з нею кількість населення земної кулі зростає за геометричною прогресією, а виробництво матеріальних благ - за арифметичною. У зв'язку з цим людство не спроможне прогодувати себе. Найбільш реакційні представники цієї концепції відстоювали необхідність війн, епідемій для скорочення чисельності людей на планеті.
