- •Специфіка філософського мислення полягає в тому, що:
- •1. Філософія країн Сходу
- •Особливості культури та світогляду доби Відродження
- •4. Особливості філософської думки діячів доби Відродження
- •5. Гуманізм.
- •16.Класична німецька філософія
- •17.Філософія українського духу
- •18.Марксистська філософія
- •19. «Філософська антропологія»
- •20.Екзистенціалізм:загальна ха-ка
- •21. Філософія життя
- •22.Філософські ідеї психоаналізу
- •23.Герменевтика як напрям сучасної філософії
- •24.Філософські ідеї структуралізму
- •25.Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу
- •26.Структура світогляду
- •27.Історичні типи світогляду
- •29. Основні рівні буття
- •30.Філософський зміст категорії «матерія»
- •31. Рух, простір і час
- •32. Некласична онтологія
- •33. Визначальні категоріальні характеристики світу
- •34. Поняття природи
- •35. Народонаселення як природне явище
- •36. Поняття біосфери і ноосфери
- •37. Глобалізація та форми її існування
- •38. Глобальні проблеми сучасності
- •39. Екологічні проблеми і шляхи їх розв’язання
- •40. Інтелект, почуття, пам'ять і воля як здатності людини
- •41. Людина, індивід, особа, особистість, індивідуальність
- •42. Проблема визначення сутності людини
- •43.Проблема сенсу життя людини
- •44. Проблема свободи і відповідальності
- •45. Свідомість як найвища форма відображення
- •46.Феноменологічна концепція свідомості.
- •47.Чуттєве, раціонально-когнітивне та емоційно-вольове у структурі свідомості.
- •57.Істина і правда
- •90.Поняття міжкультурної комунікації.
45. Свідомість як найвища форма відображення
Свідомість - це найвища форма розвитку психіки, притаманна тільки людині, що виявляється в складних формах відображення світу, опосередкована суспільно-історичною діяльністю людей Через свідомість людина здатна пізнати сутність навколишнього світу, розуміти його та одночасно знати про те, що вона знає або не знає. З точки зору першого - ідеалізму - свідомість трактується як власне людська форма психіки, початок і умова буття, матеріалісти розглядають свідомість як результат відображення людиною дійсності, продукт пристосування та активного ставлення до буття. Однак щодо більш точної інтерпретації цього поняття виникає величезна кількість невирішених питань, тому вивчення та трактування поняття свідомості і по сьогодні залишається відкритою науковою проблемою. Свідомість характеризується певними особливостями.
1.Носить соціально-історичний характер- відображення навколишньої дійсності
здійснюється на основі досвіду, накопленного людством;
2.Відображення світу у формі пізнання суттєвих зв’язків і відношень. Це здійснюється за
допомогою понять та абстрактного мислення(у тварин є тільки наглядне дійове
мислення);
3. Відображення носить цілеспрямований характер(спрямоване на досягення певний
цілей)
4. Відображення носить прогнозуючий характер(прогнозувати хід подій тощо)
5. Відображення носит творчий характер (златне перетворювати дійсність)
6. Відображення базується на використанні,насамперед,мови.
7. Відображення також спрямоване на пізнання людиною смаої себе (наявність у людини
самосвідомості)
Свідомість має надзвичайно складну структуру. Можна виділити такі рівні свідомості та їх елементи.
1. Базовим і найбільш давнім рівнем свідомості є чуттєво-афективний пласт, до якого належать:
– відчуття – відображення в мозкові окремих властивостей предметів та явищ об'єктивного світу, що безпосередньо діють на наші органи чуттів;
– сприйняття – образ предмета в цілому, який не зводиться до суми властивостей та сторін;
– уявлення – конкретні образи таких предметів чи явищ, які в певний момент не викликають у нас відчуттів, але які раніше діяли на органи чуттів; (більш детально про відчуття, сприйняття, уявлення див. пит. 48 "Єдність чуттєвого і раціонального пізнання");
– різного роду афекти, тобто сильні мимовільні реакції людини на зовнішні подразники (гнів, лють, жах, відчай, раптова велика радість).
2. Ціннісно-вольовий рівень, до якого належать:
– воля – здатність людини ставити перед собою мету і мобілізовувати себе для її досягнення;
– емоції – ціннісно-забарвлені реакції людини на зовнішній вплив. Сюди можна віднести мотиви, інтереси, потреби особи в єдності зі здатностями у досягненні мети.
3. Абстрактно-логічне мислення. Це найважливіший пласт свідомості, який виступає в таких формах:
– поняття – відображення в мисленні загальних, найбільш суттєвих ознак предметів, явищ об'єктивної дійсності, їх внутрішніх, вирішальних зв'язків і законів;
– судження – форма думки, в якій відображаєте ! ся наявність чи відсутність у предметів і явищ яких-небудь ознак і зв'язків;
– умовивід – форма мислення, коли з одного чи кількох суджень виводиться нове судження, в якому міститься нове знання про предмети та явища (більш детально про поняття, судження, умовивід див. пит. 48 "Єдність чуттєвого і раціонального пізнання");
– різні логічні операції.
4. Необхідним компонентом свідомості можна вважати самосвідомість і рефлексію:
– самосвідомість – це виділення себе, ставлення до себе, оцінювання своїх можливостей, які є необхідною складовою будь-якої свідомості;
– рефлексія – це така форма свідомості, коли ті чи інші явища свідомості стають предметом спеціальної аналітичної діяльності суб'єкта (детальніше див. пит. 40 "Свідомість і самосвідомість").
У деяких літературних джерелах можна зустріти думку, згідно з якою до структури свідомості належать також несвідоме (сукупність психічних явищ, що не входять до сфери розуму) та підсвідоме (психічні явища, що супроводжують перехід певної діяльності з рівня свідомості на рівень автоматизму).
Функції свідомості
пізнавальна, яка реалізується в придбанні і накопиченні знань про природу, суспільстві і самій людині.
творчо-конструктивна, що виявляється у випереджаючому відображенні, в уявному моделюванні майбутнього і в цілеспрямованому перетворенні на цій основі дійсності, у створенні, зокрема, предметних форм, не існуючих в природі. Природа не будує літаків, не пече хліб, не пише романи. Все це продукти людського розуму і людських рук. Інколи, окремо виділяють прогностичну (людина до певної межі з деякою вірогідністю може передбачати майбутнє, прогнозувати свої дії, будувати плани і здійснювати їх), проте це не доцільно.
регулятивно-управлінська, що забезпечує розумне регулювання і самоконтроль поведінки і діяльності людини, його взаємини із зовнішнім світом.
рефлексивна - в пізнанні людиною самої себе як суб'єкта психічної діяльності;
комунікативна функція свідомості полягає в організації та підтриманні спілкування з іншими людьми.
