Тема 2. Плавання грудних дітей

Маля в сім'ї це радість, надія і щастя батьків, які прагнуть бачити свою дитину здоровою. Для цього їм стануть у нагоді заняття фізичною культурою. Батьки не повинні обмежувати самостійну діяльність дитини, вони не мають позбавляти її радощів від заняття спортом.

На першому етапі фізичного розвитку немовля є ефективний масаж. Паралельно або послідовно необхідно підключати і такі методи як зарядка, загартовування і плавання. Метою загартовування є підвищення стійкості організму до шкідливих впливів довкілля. Малят рекомендується загартовувати з перших тижнів життя. Засобами загатовування є повітряні ванни і водні процедури. Водно-гігієнічні процедури грудним дітям у віці 10-16-ти днів лікарі-педіатри стали призначати в обов'язковому порядку ще в кінці ХIХ ст. Гігієнічні ванни для немовлят мали тоді виключно пасивний характер і виконувалися у ванні, при постійній температурі води у ванні 35 − 37 ºС.

Перша школа плавання для немовлят в повних ваннах була організована в Австралії у 1966 році тренерами і подружжям Тіммермансамі, які почали з того, що апробовували методику плавання на своїй дочці. У 1966 − 1976 рр. плавання дітей грудного віку бурхливо розвивається в Росії, Німеччині, США, Японії. У колишньому Союзі плавання грудних дітей було вперше організовано в 1976 р. у Москві.

Застосування плавання й інших водних процедур грунтується на природних завдатках грудних дітей. Знаходячись у материнській утробі, дитя весь час плавало. Протягом дев'яти місяців воно розвивалося в рідині в умовах невагомості. Маля народжується на світ зприродженими плавальними рефлексами, які згасають у віці 3 − 3,5 місяців, якщо їх не

закріплювати. Особливо важливими є дихальний і поштовховий рефлекси. Перший полягає у тому, що дитя ще до появи на світ володіє здатністю інстинктивно затримувати дихання, коли його ніс та рот занурюються у воду. Це дозволяє при навчанні дитини застосовувати пірнання і не боятися, що дитина захлинеться. Поштовховий рефлекс полягає у тому, що при примусовому згинанні ніг дитя негайно їх розгинає.

Методичні рекомендації, щодо цього рефлексу такі: при навчанні плаванню в першу чергу необхідно вдосконалювати рухи ногами, розвиваючи, перш за все, ті форми рухів ногами (згинання в колінних суглобах і тазостегнових суглобах), які виявляються в цьому рефлексі.

Фізично безпорадний і нездатний координовано рухатися на суші через різкий перехід від відносної невагомості в період ембріонального розвитку до дії сил гравітації після народження, дитя комфортно відчуває себе в ванні з водою. Тут він заспокоюється, починає посміхатися. Через велику кількість лецитинових жирів питома вага немовляти менше ніж вага дорослої людини. Тому немовля має позитивну плавучість і легко тримається на воді.

Щоденні систематичні заняття плаванням дозволяють навчити немовлят плавати раніше, ніж ходити − вже в першій рік життя.

Набуті в грудному віці навики залишаються на все життя, якщо продовжувати заняття в дво-три літньому віці. Під впливом регулярних занять плаванням рухова активність дитини стає значно обширнішою, вдосконалюється набагато швидше. Організації, що спеціально займаються проблемою плавання грудних дітей, настійно вимагають, аби дити до трирічного віку ніколи не входили в басейн без дорослих. Уміння плавати в такому віці − не настільки життєва необхідність для вашої дитини. Проте при правильному підході ці заняття можуть принести їй велику користь.

Дитяча ванна − абсолютно непотрібний предмет, оскільки її розміри лише

сковують рухи дитини. Краще від народження купати немовля у звичайній ванні, яка у цьому віці замінить йому басейн. І саме тоді, коли велика ванна стає дуже маленькою для дитини, треба переходити у басейн. Деякі роблять це раніше, але в такому віці цілком можна займатися вдома.

Досвід показує, якщо почати заняття у ванні вчасно (тобто через 2−3 тижні після народження дитини, коли загоїться пупок) і продовжувати це регулярно, то у дитини вже на четвертому місяці з'являться усвідомлені активні рухи руками і ногами. Цього можна досягти спеціальними вправами, щи спонукають до самостійних активних рухів. Механізм їх виникнення пояснюється так: під час занять з плавання до кори головного мозку надходить комплекс сигналів, що викликається дотиком до води, зоровим і слуховим сприйняттям, поглибленим диханням, станом напівневагомості і багатократним повторенням однотипних рухів. Під впливом такого потоку систематичних у корі головного мозку відбувається прокладання нових нерво -провідних шляхів і зв'язків, що активізують не лише рухові центри, а й інші центри, що знаходяться у взаємодії з ними і регулюють злагодженість функцій усього організму. Таке широке коло роздратування, що отримує дитина на заняттях з плавання, сприяє прискоренню не лише фізичного, а й загального його розвитку, свідомого ставлення пізнання навколишнього світу. Перебування дитини в воді під час систематичних занять плаванням полегшує і прискорює адаптацію до гравітації.

Не менш важливе значення має гартуюча, гігієнічна, механічна і фізична дія води. Механічна дія води на тіло дитяти полягає у тому, що, пересуваючись по поверхні води, вона отримує легкий, приємний і корисний масаж. Такий водний масаж сприятливо впливає на нервову периферічну систему і зміцнює шкірний покрив тіла. Впливаючи на численні кровоносні судини, що знаходяться під шкірним покривом, тиск води

полегшує периферійний кровообіг, а отже і діяльність серця. Тиск на грудну клітку, що створюється водою, сприяє збільшенню глибини видиху, за яким зазвичай йде глибший вдих. Однак глибоке дихання є найпотужнішим профілактичним засобом, що запобігає захворюванням дихальних шляхів.

Заняття у воді зазвичай доповнюються спеціальним масажем і гімнастичними вправами на повивальному столі, що привчають дитину до активних рухів, котрі зміцнюють м'язи, суглоби, зв'язки. Після кількох місяців занять у ванні дитина поступово починає виконувати активні рухи ногами і руками, самостійно плавати у різному положенні, занурюватися під воду і пірнати, бавитися різними іграшками. Тут до гігієнічної дії води додається ще і вплив активних рухів. Коли ці два цих чинника поєднуються і діють систематично − то міра їх дії на молодий організм у багато разів підвищується. Те, що дитина отримає відмінний гартуючий ефект уже в першій рік життя, неабияк буде впливати на її здоров’я. Діти, що займаються плаванням у 3 рази рідше хворіють на гострі респіраторні інфекції, легше їх переносять і практично не мають захворювань шкіри і шлунково-кишкового тракту.

Правильно проведене заняття, окрім усього, викликає позитивні емоції. Діти стають спокійнішими, життєрадісними, у них з'являється хороший апетит і міцний сон.