2.1. Вимоги, що висуваються до організації занять з плавання з малятами

Показання до призначення плавання: до занять плаванням і загартовуванню можуть бути допущені здорові діти, а також деякі немовлята з незначними відхиленнями здоров'я, але з дозволу лікаря педіатра.

Протипоказання до занять плаванням: захворювання гострої стадії, інфекційні шкірні хвороби, гіпотрофії II − III ступенів. Заняття плаванням слід припинити, якщо дитина плаче нервує, а також при появі так званої «гусячої шкіри» чи тремтіння. Слід обмежувати навантаження, якщо наявні такі несприятливі ознаки, як відставання у вазі, часті простудні захворювання й інші недуги. У першу чергу необхідно скоротити тривалість заняття, кількість повторень і припинити зниження температури води. Якщо негативні прояви не зникають і після цього, тоді слід скоротити кількість занять у ванні. Поступове підвищення навантаження можна продовжувати лише після повного зникнення негативних проявів.

Якщо батьки приносять дитину на заняття в спеціальний зал водних процедур, то контроль за динамікою розвитку їх здоров'я здійснює лікар за допомогою загальноприйнятих тестів. Займаючись у домашніх умовах, батьки повинні отримувати щомісячні консультації від лікаря, медсестри, методиста по плаванню.

У домашніх умовах плавання і загартовування проводяться у звичайній ванні. Перед плаванням ванна ретельно чиститься і промивається гарячою водою. На підлогу ванної кімнати потрібно постелити гумовий килим. Особливу увагу слід приділити дверям, оскільки для людського організму неприродна різка зміна вологості повітря і коли з наповненої паром ванни ви понесете дитину в сухе приміщення житлової кімнати, то різка зміна вологості може викликати появу захворювання вух, горла чи носа. Тому дуже важливо під час купання не зачиняти двері ванної кімнати, бо це створює, відносно однаковий рівень вологості повітря.

Кип'ятити воду для купання не потрібно. Не страшно також, якщо під час купання дитина кілька разів ковтне воду. Немає особливого сенсу додавати у воду перманганат калія (марганцівку), бо реального дезинфікуючого ефекту він майже не дає, а при попаданні в очі можливі хімічні опіки.

Частота і дозування занять: плаванням з грудними дітьми слід займатися 4 − 5 разів на тиждень. Краще за все плавати за дві години до

годування чи нічного сну. Початкові дози процедури плавання 6 − 10 − 12 залежно від ваги дитини при народженні: відповідно 2,5 − 3 − 4 кг тривалість занять збільшується на 4 − 6 хвилин, досягаючи 40 − 45 хвилин до кінця року.

Температура води: оптимальною температурою для початку занять зазвичай вважається 36 − 37ºС, тобто температура, наближена до мікроклімату материнської утроби. Щомісячно рекомендується знижувати її на один градус для того, щоб до кінця першого року температура води для купання дорівнювала 28 − 29 градусам. Існує й інша провідного педіатра України, що оптимальна температура води 34 − 35 ºС. Обидві думки мають сенс, проте головним критерієм для оцінки оптимальної температури води є власні спостереження батьків за поведінкою дитини.

Варто пам'ятати, що вода не має негативно впливати на здоров'я дитини, але при цьому і не повинна дозволяти дитині повністю розслабитися. Дія прохолодної води на шкіру різко підсилює кровотік у м'язах, збільшує їх тонус, активізує роботу серця. У кров надходять біологічно активні речовини, що стимулюють обмін речовин, запобігають інфекціям. Якщо температура води вище ніж 35ºС градусів − дитина не має стимулюючої реакцій до прояву активності, хоча сама процедура не викликає у нього жодних неприємних відчуттів, швидше, навпаки, у воді він всім своїм виглядом демонструє блаженство. Проте купання в теплій воді не сприяє загартовуванню організму.

У той час, при зануренні у воду при температурі нижче ніж 30 ºС градусів у дитини можуть виникнути негативні емоції. Це відбувається не тому, що він замерзає, а тому, що він не хоче здійснювати рухи. Тому варто починати плавання при температурі вище ніж 30ºС, щоб дитині сподобалася процедура купання. Однак не рекомендується тривалий час дотримуватися такого температурного режиму.