2.2. Масаж і гімнастика грудних дітей

Масаж і плавальна гімнастика є підготовчими заходами. Цілком очевидно, що плавання це − навантаження на організм, тому доцільно провести розминку перед заняттям. За часом, масаж і гімнастика разом тривають близько 20 − 30 хвилин (по 10 − 25 хвилин на кожну процедуру). Сувора послідовність обов'язкова: спочатку масаж, потім гімнастика і вже після цього проводиться занурення у ванну.

Місце проведення процедур – звичайний пеленальный столик. Роздягнену дитинукладуть на спину і починаюте масаж. Він складається з двох етапів – поглажування і розминка. При масажі слід дотримуватися такої послідовності: ноги (стопа, гомілка, стегно), руки (кисть, передпліччя, плече). Потім слід покласти дитину на живіт і масажувати сідниці і спину, після чого знову покласти її на спину і масажувати живіт і грудну клітину.

Після масажу виконуються гімнастичні вправи, так зване «сухе плавання». Воно допоможе дитині засвоїти гребкові рухи.

1. Дитина лежить на спині, ноги витягнуті. Дорослий обхвачує ззаду і знизу область гомілковостопних суглобів дитини і робить перемінне піднімання і опускання ніг, як при плаванні кролем. Кількість повторень 10 − 12 разів;

2. Дитина лежить на спині. Імітація руху ніг при плаванні брасом. Одночасно зігнути обидві ноги в колінах, потім розвести коліна в сторони і швидко випрямити ноги, повертаючись у вихідне положення. Кількість повторень 8 − 10 разів;

3) Дитина лежить на спині, руки в сторони. Тримаючи дитину за кисті, робляться одночасні гребкові рухи до боків. Потім руки підіймають вгору, повертаючись у вихідне положення. Кількість повторень 8 − 10 разів. Усі вищеперелічені вправи слід повторювати, поклавши на живіт.

2.3. Процедура плавання грудних дітей

При цілеспрямованих заняттях плаванням основне завдання полягає у тому, аби перебудувати вроджені малоефективні інстинктивні рухи руками і ногами на усвідомлені, активні й ефективні.

Основною метою занять є, перш за все, зміцнення здоров'я дитини і навчання його життєво важливому навику – вмінню самостійно триматися на поверхні води. Тому не потрібно навчати дитину в грудному віці класичному кролю чи брасу. Поки підійде «вільний дитячий» стиль, який підкаже дитина. Кінцева мета занять протягом першого року життя полягає у тому, аби навчити дитину максимально доступним для нього плавальним навикам. На це знадобиться в середньому 200 − 250 занять, проведення яких займе 10 − 11 місяців. Деякі батьки абсолютно обгрунтовано хочуть, аби в експерименті, де вони відчувають себе новачками, ними керував професіонал. З кожним роком курсів "плаваючих немовлят" стає дедалі більще. Вочевидь, такі існують і у вашому районі. Вибирайте того викладача, який буде вчити Вас тому, як навчити плавати вашу дитину. Якщо він захоче сам займатися з вашою дитиною, не дозволяйте перетворювати себе на простого глядача. Ви маєте бути в басейні разом з дитиною, аби вона відчувала себе спокійно й аби ви скоріше навчилися у викладача, що треба робити. Якщо ви вже вмієте плавати, а у вашому районі немає доброго викладача, то цілком можна обійтися без нього. Дотримуйтесі наших порад і дослухайтесь до власної інтуїції.

В основі занять плаванням немовлят лежить плавання на спині і грудях з ручною або автономною підтримкою. В першій рік життя дитина навчиться триматися на воді самостійно. У всіх випадках характер плавання інтервальний – за плавальними рухами йде короткий відпочинок. Починати заняття слід з плавання на спині і потім чергувати його з плаванням на грудях.

Активізація рухової активності дитини настає на 8 − 9 хв від початку заняття. Це відбувається завдяки специфічному руховому настрою і поліпшенню гідродинаміки м'язів.

Збільшення часу заняття повинне знаходиться в діапазоні 10 − 15 сек, а пониження температури води в кінці кожного місяця дорівнювати 0,5ºС. Отже, активізація рухових функцій досягається стимулюванням рухів і збільшенням їх кількості, а загартовування відбувається завдяки постійному зниженню температури води.

Цикл плавання містить виконання різних елементів, перекладання дитини з одного положення в інше за допомогою точної ручної підтримки. Варто пам'ятати, що не можна перехоплювати дитину і переводити її з одного положення в інше без фіксованої зупинки.

Якщо заняття пририваються у зв'язку з хворобою або іншими причинами, відновлювати їх слід так, як ніби вони проводяться із самого початку, з суворим дотриманням правил поступальності. Після хвороби заняття плаванням поновлюються лише з дозволу лікаря.

Оптимальний вік для початку занять плаванням − від 5 до 14 днів. Найпізніший термін для занять плаванням − від 3 до 3,5 місяців, оскільки у цьому віці плавальні рефлекси починають згасати і початок занять стає більш трудомістким.

Ручна підтримка

Найбільш важкою частиною тіла дитини у воді є голова. Саме тому всі ручні підтримки здійснюються під голову і водночас шию і верхню частину спини. Ручна підтримка може бути різноманітною. Підтримка ділиться на дві группы − підтримка при спільному знаходженні дорослого у ванні з дитиною і при присутності дорослого у ванній кімнаті.

I група

Дорослий сидить у ванні, притулившись спиною до її головної стінки, витягнувши і розставивши ноги. Підтримка дитини здійснюється при

чотирьох його основних положення у воді: на спині, на грудях, сидячи і стоячи. Підтримки слід змінювати: на перших порах дорослий підтримує дитину під стегна, потім під таз, під спину і, нарешті, під голову.

Підтримка “солдатиком” застосовується при положенні дитини на спині. Ліва долоня підтримує голову, а права – тіло дитини в області тазостегнового суглоба, тримаючи його так, щоб великий палець прилягав до живота, а решта до сідниць.

“Підводна подушка” застосовується при положенні дитини на спині. Пальці дорослого утворюють своєрідну подушку (долоні щільно зімкнені мізинцями всередину, а великими пальцями назовні). Потилиця дитини упирається в груди того, хто її підтримує.

Підтримка в положенні стоячи здійснюється: дорослий, сидячи у ванні, тримає дитину обличчям до себе (великі пальці – над сосками дитини, а решта тримають верхню частину спини і потилицю).

Підтримка у положенні сидячі: дорослий згинає руку в ліктьовому суглобі до кута 90ºС, долоні і передпліччя витягнуті вперед. Дитина сидить на передпліччі дорослого, його тулуб і голова спираються на ділянку його груди і плечі. За допомогою вільної правої руки можна підтримувати голову дитини.

Підтримка “подвійний замок” може виконуватися як у положенні на спині, так і на грудях. У положенні на спині потилиця дитини упирається в область променезап'ясткових суглобів і нижньої частини предпліччя дорослого, долоні якого знаходяться під спиною дитини. Великі пальці при цьому обхоплюють при цьому область плечевих суглобів зверху. У положенні на грудях руки дорослого знаходяться під грудьми дитини, а великі пальці обхоплюють верхню частину спини. Підборіддя спирається на променезап'ясткові суглоби.

II группа

Якщо дитина відчуває себе у ванні комфортно, то після 2 − 3 уроків можна переходити на підтримку “поза ванною”. При цьому можна використовувати всі описані, окрім останніх двох, способи, а також деякі інші.

“Подвійна ручна підтримка” здійснюється в положенні на спині (чотирма пальцями під спину, шию, і голову, а два великі пальці лежать на грудях у дитини). Цей спосіб підтримки може поступово ускладнюватися: замість усієї долоні її починають виконувати розставленими пальцями, а пізніше - їх кінчиками.

Підтримка “ковшом”: великий і вказівний пальці обхоплюють шию дитини, рука розташована з боку потилиці, не заважаючи дитині здійснювати гребковий рух.

Підтримка “дугою” виконується двома руками: долоня однієї руки утворює «дугу» (чотири пальці щільно зімкнуті і прямі, великий – відставлений убік), інша рука тримає живіт дитини.

Як тільки дитина навчиться правильно грести, характер підтримки змінюється. У положенні на спині подвійна підтримка здійснюється вже трьома, потім двома і, нарешті, одним пальцем під потилицю дитини.

При плаванні на животі найбільш зручна підтримка голови за щоки і злегка під підборіддя дитини двома руками. Підтримка однією рукою на грудях здійснюється «ковшом», а також тильною стороною великого пальця під підборіддя дитини. Останні чотири пальці підтримують дитину під груди, а інша рука двома пальцями підтримує потилицю.

При будь-якому способі підтримки важливо, аби тіло дитини було увесь час занурене у воду, за винятком обличчя. Необхідно допомогти дитині знайти оптимальне положення у воді для збереження рівноваги. Голова дитини не повинна надмірно нахилятися ні вперед, ні назад, а ноги не повинні надмірно згинатися у суглобах і тонути. Якщо це відбувається, то слід легенько погладити і помасажувати у воді суглоби і м'язи.

При виконанні підтримки потрібно прагнути докладати мінімальні зусилля, аби дитина скоріше навчилася самостійно триматися на воді.

Перехід до самостійного плавання на спині порівняно простий. Він полягає в поступовому зменшенні ручної і автономної підтримки, коли сила гребків немовляти і його здатність утримувати голову на поверхні стають достатніми. Плавання на спині, як правило, не пов'язане з пірнанням і затримкою дихання, а тому доступніше в освоєнні.

Плавання на грудях пов'язане з пірнанням і затримкою дихання. Тому немовлята спочатку навчаться затримці дихання і самостійному зануренню і лише потім застосовують самостійне плавання.