Наступні події Політичні

Вночі 4 вересня в Беслан, без попереднього оголошення, прилетів президент Володимир Путін. Спершу Путін відвідав клінічну лікарню Беслана, де знаходились постраждалі, після чого відбув до оперативного штабу. На нараді в оперативному штабі Путін висловив співчуття Північній Осетії і підкреслив, що силової операції в Беслані не планувалося. У той же день президент виступив з телезверненням до нації, в якому висловив співчуття постраждалим, пояснив необхідність захищати країну та її територіальну цілісність і закликав не піддаватися паніці. Крім того, Путін пообіцяв, що найближчим часом буде підготовлений комплекс заходів, спрямованих на зміцнення єдності країни, зокрема, вказавши на необхідність створення нової системи взаємодії сил і засобів, що здійснюють контроль за ситуацією на Північному Кавказі, і ефективної антикризової системи управління, включаючи принципово нові підходи до діяльності правоохоронних органів. Ще через тиждень Путін затвердив відставки глави МВС Північної Осетії Казбека Дзантіева і Валерія Андрєєва. Незважаючи на це, рейтинг президента Росії знизився після теракту до найнижчої позначки з часів катастрофи АПЧ «Курск».

13 вересня 2004 за указом президента вступила в силу система призначення глав суб'єктів РФ, скасувавши попереднє народне обрання. Нововведення, за твердженням Володимира Путіна, було викликано необхідністю створення ефективної системи внутрішньої безпеки, зміцнення державних структур та підвищення довіри до влади, але викликало змішану реакцію серед населення країни. Інші заходи, запропоновані Путіним, такі як створення Громадської палати і відміна виборів до Держдуми по мажоритарних округах, також були зустрінуті скептично. З метою посилення боротьби з тероризмом, Держдума обговорила ряд ініціатив, що включав створення державно-громадських об'єднань з метою забезпечення правопорядку та введення страти за тероризм. Одночасно з цим була організована «Комісія з питань координації діяльності федеральних органів виконавчої влади в Південному федеральному окрузі» (ПФО), яка проіснувала до лютого 2006 року і була перетворена в «Комісію з питань поліпшення соціально-економічного становища в ПФО».

31 травня 2005 після зустрічі Олександра Дзасохова з повноважним представником президента РФ в ПФО Дмитром Козаком було оголошено про відставку Дзасохова з поста президента Північної Осетії. Вимоги громадян про відставку Дзасохова прозвучали на мітингах у Владикавказі і Беслані вже через кілька днів після теракту, так як, на думку мітингувальників, президент не прийняв достатніх заходів для запобігання загибелі заручників . Замість цього, 9 вересня 2004 Дзасохов відправив у відставку уряд Північної Осетії. Офіційною причиною відставки була названа відмова Дзасохова підписати у квітні 2005 року підготовлений під керівництвом Дмитра Козака план першочергових дій по врегулюванню осетино-інгушського конфлікту, який передбачав повернення залишилися інгушських біженців в Приміський район (частина біженців була повернена раніше). Сам Дзасохов пояснив свою відмову тим, що активізація процесу повернення біженців після бесланського теракту, в організації якого брали участь інгуші, могла б, на його думку, спровокувати нову хвилю напруженості.

У 2006 році Володимир Путін підписав указ № 116 «Про заходи щодо протидії тероризму», згідно з яким було утворено Національний антитерористичний комітет (НАК). Основними завданнями НАК стали розробка заходів з протидії тероризму, координація діяльності федеральних органів виконавчої влади, а також організація їх взаємодії з органами виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації, органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями.