- •Київський національний університет імені тараса шевченка інститут міжнародних відносин кафедра міжнародної інформації
- •Фактичні відомості:
- •Історичний екскурс
- •Терористичні атаки на початку 2000-х
- •Акції, що передували Беслану
- •Планування
- •Хронологія подій:
- •Наступні події Політичні
- •Відповідальність
- •Наслідки для Інгушетії
- •Висвітлення в змі
- •Суперечності і теорії змови
- •Список використаних джерел:
Наслідки для Інгушетії
Після теракту, коли стало відомо, що до складу банди входили інгуші, виник ризик зіткнень між представниками цієї нації і осетинами. Критичною датою експерти називали 13 жовтня - останній день 40-денного трауру, після закінчення якого очікувалося, що давній конфлікт може спалахнути з новою силою. Для запобігання зіткнень під посилену охорону була взята осетино-інгушського межа, перекрита ще 1 вересня.
Не зважаючи на загострену ситуацію, більшість населення Інгушетії зі співчуттям відгукнувся на трагедію в Беслані, гнівно засудивши терористів. У багатьох населених пунктах Інгушетії пройшли мітинги на підтримку постраждалих, інгушські освітні установи організували збір коштів для сімей Беслана, а в республіканських пунктах переливання крові утворилися довгі черги. Деякі сутички на національному ґрунті все ж відбувалися, але широкомасштабного конфлікту теракт не викликав, незважаючи на достаток незареєстрованої зброї у цивільного населення.
6 жовтня Володимир Путін підписав указ «Про заходи щодо вдосконалення діяльності державних органів щодо розвитку відносин між Республікою Північна Осетія-Аланія і Республікою Інгушетія». Указ скасував посаду спецпредставника з питань врегулювання осетино-інгушського конфлікту і саме представництво. Частина функцій була передана в уряд Росії, частина - повпредові президента в Південному федеральному окрузі Дмитру Козаку. На повпреда був покладений загальний контроль за розвитком відносин між двома республіками, тоді як завдання облаштування постраждалих в результаті осетино-інгушського конфлікту 1992 року була доручена Федеральній міграційній службі.
Відповідальність
Відповідальність за теракт взяв на себе Шаміль Басаєв, опублікувавши заяву на сайті чеченських екстремістів «Кавказ-центр» 17 вересня 2004. За його словами, операція «Норд-Вест» обійшлася йому в 8000 євро, а багатонаціональним (12 чеченців, 2 чеченки, 9 інгушів, 3 росіян, 2 араба, 2 осетина, один татарин, один кабардинець, один Гура) угрупованням командував « полковник Орстхоев ». Також у листі було сказано, що терористи зажадали від президента Росії Володимира Путіна негайно почати виведення військ з Чечні або подати у відставку, а всі заручники в знак підтримки цих вимог оголосили голодування. При цьому в листі були спростовані чутки про те, що терористи вимагали звільнити з в'язниць кого б то не було, а також виключені версії про можливість вибуху через помилки під час перемонтування ланцюга і самопідриву.
У день публікації листа Басаєва Аслан Масхадов зробив власну заяву на тому ж сайті, відповідаючи на запитання кореспондентів радіо «Свобода». Масхадов назвав теракт «блюзнірством», якому «немає виправдання». Заперечуючи власну причетність, Масхадов в якості причин теракту вказав на війну в Чечні, «варварську політику Росії на Кавказі по відношенню до всіх кавказьких народів», зміну влади в Росії і поява в Кремлі Путіна, а також його хворобливу амбіційність . Міжнародний тероризм Масхадов назвав вигаданим образом ворога, вигідним Кремлю, і, як і Басаєв , переклав провину за смерть заручників на владу і силовиків, назвавши помилкою головний розрахунок загарбників на те, що «Путін, його генерали і спецслужби не віддадуть наказ стріляти в малолітніх дітей »
