57. Розміщення та оцінка сировинної бази чорної металургії

Чорна металургія. Сприятливі передумови для розвитку: великі запаси залізної і марганцевої руди у Придніпров’ї та на Керченському півострові, коксового вугілля в Донбасі, що знаходяться на близькій взаємній відстані, місцева нерудна сировина, достатня кількість і якість трудових ресурсів, зручні транспортні зв’язки, масові ближні споживачі чорних металів. Несприятливий природний фактор – недостатня кількість водних ресурсів у Донбасі (дана галузь досить водомістка).

На базі чорної металургії виникло чимало промислових вузлів, що вказує на важливу комплексоутворюючу роль галузі. Отже, Україна є провідною металургійною державою світу і має великі експортні можливості. Але сучасний міжнародний попит вимагає поліпшення якості металопродукції.

Серед усіх металургійних центрів різко виділяються три – Маріуполь, Кривий Ріг і Запоріжжя, частка яких в галузі складає понад 50 %.

58. Розміщення районів та підприємств чорної металургії України.

Основні фактори розміщення підприємств повного циклу – місця розташування залізної руди та коксового вугілля, що спричиняється великою сировинно- та паливомісткістю виробництва. Спостерігається поступове зростання частки Придніпров’я в загальнодержавному виробництві: зменшується орієнтація галузі на вугільні райони, крім того, Придніпров’я значно краще забезпечене водними ресурсами.

Чорна металургія включає й виробництво феросплавів (Запоріжжя, Стаханов, Нікополь), труб (Нікополь, Новомосковськ, Дніпропетровськ, Харцизьк, Макіївка, Маріуполь, Луганськ). Вторинна обробка чорних металів є у Дніпропетровську, Костянтинівні, Луганську. У Броварах діє завод порошкової металургії.

Найбільший у світі центр видобутку залізних руд - Кривий Ріг, де розташовані п’ять потужних ГЗК.

Нині світовий розвиток галузі формується під впливом переходу від переважного нарощення абсолютних обсягів виробництва до зниження питомого металоспоживання за рахунок випуску та використання металопродукції підвищеної якості.

59. Сучасні проблеми чорної металургії та основні напрями їх вирішення.

Підприємства чорної металургії є значними забруднювачами навколишнього середовища. Головними забруднювачами повітря є оксид сірки і азоту. Для запобігання забрудненню навколишнього середовища слід переходити на сучасні способи виплавки сталі й чавуну, впроваджувати нові технології, використовувати відходи металургії в інших виробництвах. Найбільш значні екологічні проблеми галузі виникають при видобутку руди. Під час шахтного способу видобування просідає земля, під час кар’єрного – знижується рівень ґрунтових вод. Можна одержувати високоякісну сталь, обминаючи стадію чавунного виробництва у доменних печах. Це метод безперервного розливання сталі через “шлакове переплавлення”. У металообробці слід застосувати процеси надвисокого тиску, де кусень металу стає рухомим і піддатливим, як рідина. Така технологія тим часом використовується лише на Південному машинобудівному заводі та Дніпропетровському металургійному комбінаті, хоча й варто застосовувати її скрізь.