64. Сучасні проблеми та перспективи розвитку металургійного і машинобудівного комплексів України.

За сучасної економічної ситуації металургійний комплекс залишається одним з найважливіших чинників подальшого розвитку народного господарства.

У зв’язку з тим, що проникнення продукції нашої металургії в країни Західної Європи, США, Канаду (в них має місце надвиробництво сталі) ускладнюється, основна увага у пошуках ринків збуту повинна приділятися країнам Південно-Східної Азії, які розвиваються (Таїланд, Сінгапур, Філіппіни, Індонезія та ін.) і більш близько розташованим країнам — Ізраїлю, Єгипту, Ірану та країнам СНД.

У перспективі стратегічним напрямом розвитку металургійного комплексу України буде системна реструктуризація галузі з орієнтацією на кон’юнктуру внутрішнього та зовнішнього ринків. Передбачається продовжити будівництво об’єктів металургійного комплексу, спроможних збільшити експортний потенціал галузі. Поряд з цим очікується закриття нерентабельних виробництв, а також вилучення з експлуатації морально застарілого та фізично спрацьованого обладнання.

Перспективи розвитку металургійного комплексу України тісно пов’язані з підвищенням конкурентоспроможності продукції на основі зменшення енерго- та матеріалоємності продукції, скорочення трудових витрат, впровадження досягнень науково-технічного прогресу.

Відповідно до існуючих програмних документів у доменному виробництві впроваджуватиметься обладнання та технологія використання пиловугільного палива. У сталеплавильному виробництві максимально збільшуватимуться обсяги конверторного та електросталеплавильного виробництв на основі технологій безперервного розливу сталі з одночасним скороченням мартенівського. У прокатному виробництві створюватимуться ливарно-прокатні модулі, розширюватиметься сортамент профільного, сортового та листового прокату, реконструюватимуться діючі прокатні стани. У виробництві металевих виробів та труб передбачається істотне підвищення якості та конкурентоспроможності продукції, збільшення випуску труб з антикорозійним покриттям та легованих марок сталі.

У перспективі особлива увага приділятиметься збереженню і посиленню експортної спрямованості металургійної промисловості. Захист українських товаровиробників на зовнішніх ринках, попередження антидемпінгових процедур до вітчизняних виробників, запобігання перенасиченості ринків металопродукції та падіння цін дадуть змогу зміцнити експортний потенціал галузі. У структурі експорту продукції галузі намічено скоротити вивіз продукції сировинного напряму (чавун, заготовка сортова, сляби) та переорієнтуватися на експорт кінцевої продукції (труби, метвироби, листовий та сортовий прокат).

65. Значення і місце хімічного, лісопромислового та будівельного комплексів в економічному розвитку України.

Значення хімічного комплексу Багато з того, що оточує нас у побуті, — це вироби хімічної промисловості. До продукції галузі належать лінолеум, обшивка ліфта, сидіння в тролейбусі й вагонах метро, різноманітні упаковки, мінеральні добрива, засоби боротьби зі шкідниками сільського господарства, полімерні плівки і труби, деталі комбайнів і тракторів. З продукції хімії — різноманітних волокон — виробляється одяг.

Багатьох із цих виробів ще 30—35 років тому не було. Чим це зумовлено? Насамперед тим, що хімічна промисловість поряд з машинобудуванням визначає науково-технічний прогрес інших галузей народного господарства. Жодна з них нині не може обійтися без хімії, і ця залежність дедалі зростає, стимулюючи розвиток галузі.

Водночас хімічна промисловість істотно відрізняється від більшості інших галузей — вона може створювати нові матеріали з певними властивостями. Така її особливість дуже цінна, наприклад, у космічний техніці й будівництві, фармацевтичній, харчовій та легкій промисловостях.

Хімічна промисловість — одна з провідних галузей промисловості нашої країни, їй належить значна роль у формуванні галузевої і територіальної структури господарського комплексу України. Вона добре комбінується з іншими галузями, особливо металургією, і використовує їхні відходи як сировину.

Значною є роль хімічної промисловості і в зовнішніх економічних зв'язках України. Експортний потенціал цієї галузі промисловості нині поступається лише чорній метал іргії. Не зменшиться роль хімічної промисловості і в найближчий час.

Значення лісопромислового комплексу

Лісопромисловий (лісовиробничий) комплекс охоплює лісове господарство, деревообробну, целюлозно-паперову, лісохімічну і гідролізну промисловості. Продукція одного виробництва є сировиною для іншого. Лісозаготівельні підприємства дають деревину для лісопильних заводів. Пиломатеріали — вихідна сировина для меблевих фабрик. Відходи лісозаготівлі і деревообробки використовують у лісохімії. Тому вигідно створювати лісохімічні комбінати, де послідовну обробку деревини можна поєднувати з повною переробкою відходів.

Нині господарське значення деревини в нашій країні дуже велике. Це пов'язано як з обмеженими місцевими її ресурсами, так і з широким використанням у різних галузях господарства. Деревина широко застосовується в будівництві, різних галузях промисловості, на транспорті, в сільському господарстві. Це пов'язано з цінними і дуже різноманітними властивостями деревини різних порід дерев.

Значення лісопромислового комплексу зростає і у зв'язку з необхідністю різкого збільшення виробництва в державі різноманітних пакувальних матеріалів, виготовленням високоякісного паперу для друкування грошей та інших цінних паперів тощо.

Значення будівельного комплексу

Сучасна будівельна індустрія нашої країни багатогалузева. Вона складається з цементної промисловості, виробництва стінових матеріалів, збірного залізобетону і залізобетонних конструкцій і деталей, в'яжучих та оздоблювальних матеріалів, будівельного скла, покрівельних матеріалів, будівельної кераміки і фаянсу, санітарно-технічних виробів тощо. З кожним роком ця структура ускладнюється, розширюються її зв'язки з іншими галузями промисловості.

Зростає і значення будівельного комплексу. Це пов'язано з тим, шо від цієї галузі залежить будівництво житла, створення нових міст і сіл, окремих мікрорайонів, постійна реконструкція житлового фонду, будівництво промислових і сільськогосподарських підприємств, транспортних об'єктів, лікарень, шкіл, торгових центрів тощо. Отже, сучасне життя суспільства без ефективного функціонування будівельного комплексу просто неможливе. Він підтримує в належному стані обороноздатність країни, створює передумови для зростання виробництва в усіх галузях господарства.

Нині найбільше значення будівельного комплексу у сфері приватного сектору економіки та індивідуального будівництва громадян. Зменшення державного оподаткування будівництва привело до перерозподілу основних фондів галузі. Приватне будівництво відрізняється також високими темпами виконання робіт та підвищеною комфортністю житла та інших будівель.

Хімічний комплекс – це комплекс галузей промисловості, що виробляє продукцію для багатьох галузей господарства та побуту. Роль хімічного комплексу в економіці України зумовлюють постійно зростаюча потреба в нових матеріалах і речовинах, розширення сировинної бази, висока ефективність хімічних процесів та технологій. продукція хімічного комплексу широко використовується в усіх галузях господарства: промисловості, сільському господарстві, транспорті і побуті.

Для розвитку галузі в країни склалися сприятливі умови. Поклади мінеральної хімічної сировини - кам'яного і бурого вугілля, нафти, газу, кухонної і кам'яної солей, фосфоритів, гіпсу, крейди, вапняку, сірки, а також відходи чорної і кольорової металургії, харчової, лісової і деревообробної промисловості відіграли велику роль у формуванні її галузевої структури.

Лісопромисловий комплекс України має добре розвинену функціонально-компонентну (галузеву) та функціонально-територіальну структури. Будівельний комплекс — це сукупність галузей, вироб­ництв та організацій, що характеризується тісними економічни­ми, організаційними, технічними й технологічними зв'язками в отриманні кінцевого результату — забезпечення виробництва ос­новних фондів господарського комплексу країни. За обсягом продукції та кількістю зайнятих він складає майже десяту части­ну в економіці країни.