15. Гатт про основні принципи регулювання міжнародної торгівлі.

ГАТТ - багатосторонню міжнародну угоду, що містить принципи, правові норми, правила ведення і державного регулювання взаємної торгівлі країн-учасниць.Генера́льна уго́да з тари́фів і торгі́влі — міжнародна угода, досягнута 30 жовтня 1947 між 23 державами у Женеві (Швейцарія), згідно з якою кожна з них погодилася забезпечити іншим рівний і недискримінаційний режим торгівлі, скорочувати ставки мита на основі багатосторонніх домовленостей, і зчасом усунути імпортні квоти.ьОсновні принципи діяльності ГАТТ: ТОРГІВЛЯ БЕЗ ДИСКРИМІНАЦІЇ. Цей принцип, що випливає з широко відомого застереження про "режим найбільшого сприяння", полягає в тому, що торгівля повинна здійснюватися на недискримінаційній основі. Всі сторони, що домовляються зобов'язані надавати одна одній такі самі сприятливі умови щодо митних зборів на імпорт і експорт, як і ті, що вони надають якійсь іншій країні. ЗАХИСТ ЧЕРЕЗ ТАРИФИ. ГАТТ не забороняє захисту національної промисловості. Проте інший принцип передбачає, що такий захист має базуватися загалом на митних зборах, а не на інших комерційних заходах. Для цього необхідно чітко визначити обсяг захисту і звести до мінімуму пов'язане з ним викривлення в торгівлі. СТІЙКА ОСНОВА ТОРГІВЛІ. Стійка і передбачена основа торгівлі забезпечується, зокрема, "обов'язковістю" тарифних рівнів, узгоджених договірними сторонами. Ці обов'язкові правила зазначені для кожної країни в тарифних таблицях, що становлять невід'ємну частину Генеральної угоди. Існує положення про можливість перегляду консолідованих тарифів, проте встановленню більш високих тарифів заважає вимога про компенсацію будь-якого підвищення. СПРИЯННЯ СПРАВЕДЛИВІЙ КОНКУРЕНЦІЇ. ГАТТ у жодному разі не є "організацією вільної торгівлі", як її іноді називають, оскільки у певних випадках вона допускає зміну тарифів і застосування інших засобів захисту. Ця організація переважно займається питаннями відкритої, справедливої і вільної конкуренції. Так, значна частина діяльності ГАТТ стосується проблем субсидій і демпінгу. КІЛЬКІСНІ ОБМЕЖЕННЯ ІМПОРТУ. Загальна заборона кількісних обмежень є основним положенням ГАТТ. Воно було розроблене тоді, коли подібні обмеження застосовувалися досить часто і були, мабуть, головною перешкодою в розвитку світової торгівлі. На сучасному етапі кількісні обмеження в розвинутих країнах менш поширені. Проте вони застосовуються в торгівлі сільськогосподарськими товарами, текстилем, сталлю і деякими іншими товарами, більшість з яких становлять експортний інтерес країн, що розвиваються. У реалізації цих принципів ГАТТ допускаються численні виключення, особливо на користь митних союзів і зон вільної торгівлі ст. 24, при надзвичайних обставинах ст. 19, в інтересах країн, що розвиваються - ст. 18 і ін.

16. Генеральна угода з тарифів та торгівлі (ГАТТ) про методи регулювання міжнародної торгівлі.

За ГАТТ усі засоби регу­лювання міжнародної торгівлі поділяються на дозволені та на ті, що заборонені для застосування. До перших належать мита, податки та інші збори і їх прийнято позначати як тарифні за­соби регулювання. Будь-які інші, окрім тарифних, засоби регу­лювання міжнародної торгівлі за ГАТТ, у принципі, є забороне­ними, і ці невичерпно визначені заборонені засоби позначають­ся як нетарифні. Відповідно до положень ГАТТ основним інструментом регулювання зовнішньої торгівлі є митний тариф. У відповідних документах містяться правові норми, що визначають умови митного тарифного регулювання. Застосування для цілей регулювання зовнішньої торгівлі інших засобів дозволяється на основі рішення Уругвайського раунду ГАТТ і деяких інших угоді. Наприклад, допускається вживання наступних заходів: - адміністративних обмежень зовнішньої торгівлі з неекономічних міркувань; - адміністративних обмежень зовнішньої торгівлі з метою виходу з важкого економічного становища (серйозний збиток, нанесений національній промисловості, порушення рівноваги платіжного балансу та ін.);- припинення несумлінної конкуренції постачальників іноземних товарів; - добровільних обмежень експорту й імпорту за взаємною згодою урядів або фірм країн-експортерів і імпортерів; - обмежень, що вводяться з неекономічних міркувань (захист національної безпеки, охорона навколишнього середовища й ін.).

Згідно з класифікацією ГАТТ, нині в міжнародній практиці використовуються заходи нетарифного регулювання, які умовно поділено на п’ять груп. 1. Заходи, що регламентують, обумовлюють і визначають порядок участі держави в зовнішньоторговельних операціях (способи, на яких воно базується, угоди, договори тощо). 2.  Комплекс заходів, які об’єднують митні й адміністративні імпортні формальності, включаючи методи оцінки митної вартості і визначення країни походження товару, форми товаросупровідних документів і вимоги до їх оформлення, товарну класифікацію тарифів.

3. Стандарти й вимоги, пов’язані з нормами безпеки для національних споживачів та екології, санітарно-ветеринарні норми, вимоги до упакування й маркування товарів.

4. Кількісні та валютні обмеження імпорту й експорту. 5.  Обмеження, спрямовані на забезпечення повноти і своєчасності сплати платежів та податків: імпортні депозити, зміна дисконтної ставки, прикордонний податковий режим і плаваючі збори.