- •Альтернативні способи розв’язання міжнародних економічних спорів.
- •Арбітражна і судова практика та правова доктрина, як допоміжні джерела міжнародного економічного права.
- •Види зовнішньоекономічної діяльності за законодавством України.
- •Види і загальна характеристика регіональних інтеграційних економічних об’єднань держав.
- •Види і характеристика міжнародної правосуб’єктності держав.
- •Види імунітетів держав у міжнародному економічному праві.
- •Види міжнародних економічних договорів та їх характеристика.
- •Види міжнародних економічних спорів і загальна характеристика порядку їх розв’язання.
- •Види та загальна характеристика міжнародних комерційних арбітражів (третейських судів).
- •Види та загальна характеристика міжнародних багатосторонніх товарних угод.
- •Види та загальна характеристика об’єктів міжнародного торгового права.
- •Винятки з принципу/режиму найбільшого сприяння: види, характеристика, нормативно-праве закріплення.
- •Віденська конвенція оон «Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів» 1980 р.
- •Врегулювання торговельних суперечок в рамках сот.
- •Гатт про основні принципи регулювання міжнародної торгівлі.
- •Група Світового банку в системі міжнародних економічних організацій: склад, особливості діяльності.
- •Дайте порівняльну характеристику принципу (режиму) найбільшого сприяння і національного режиму.
- •Дати порівняльну характеристику Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (гатт) і Світової Організації Торгівлі (сот).
- •Дати характеристику судового імунітету держави як суб’єкта міжнародного економічного права.
- •Держава як суб’єкт міжнародного економічного права: правосуб’єктність, групи, форми співробітництва, нормативно-правове регулювання.
- •Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні: нормативно-правове закріплення, система державних органів (організацій).
- •Державні органи України у сфері валютного регулювання і валютного контролю.
- •Джерела міжнародного економічного права: система, види, співвідношення, загальна характеристика.
- •Дія міжнародних економічних договорів на території України.
- •Діяльність Комісії оон з права міжнародної торгівлі (юнсітрал) у сфері міжнародного економічного права.
- •Діяльність міжнародних організацій в сфері уніфікації міжнародного економічного права.
- •Діяльність оон в регулюванні міжнародних економічних відносин.
- •Договірний та інституційний механізмами регулювання міжнародних економічних відносин.
- •Доктрини державних імунітетів в міжнародному економічному праві.
- •Допоміжні джерела міжнародного економічного права: види, загальна характеристика.
- •Економічна комісія оон для Європи (єек): мета створення, основні напрямки діяльності та нормативно-правові акти.
- •Економічна та Соціальна Рада оон: структура, функції, нормотворча діяльність.
- •Загальна характеристика Конвенції оон 1965 р. «Про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами».
- •Загальна характеристика міжнародних організацій, як суб’єктів міжнародного економічного права.
- •Загальна характеристика міжнародного механізму гарантування іноземних інвестицій.
- •Загальна характеристика основних джерел міжнародного економічного права.
- •Загальна характеристика сучасної міжнародної валютної системи та її організаційно-правового механізму.
- •Загальна характеристика та види суб’єктів міжнародного економічного права.
- •Загальна характеристика та класифікація цінних паперів, як об’єктів міжнародного торгового права.
- •Загальна характеристика та особливості діяльності фінансових установ оон.
- •Загальна характеристика та особливості системи джерел міжнародного економічного права.
- •Загальні принципи міжнародного економічного права: види, характеристика, нормативно-правове закріплення.
- •Законодавство України про правове регулювання вирішення спорів у сфері зовнішньоекономічної діяльності (загальна характеристика).
- •Звичай як джерело міжнародного економічного права: поняття, види, особливості.
- •Зміст (умови) арбітражної угоди.
- •Значення та правові засади регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні.
- •Імунітети держав у міжнародних економічних відносинах.
- •Класифікація міжнародних економічних організацій, як суб’єктів міжнародного економічного права.
- •Міжнародне економічне співробітництво держав в рамках міжнародних організацій, його види та характеристика.
- •Міжнародний валютний фонд (мвф) в систем міжнародних економічних організацій та регулювання міжнародних економічних відносин.
- •Міжнародний економічний договір, як джерело міжнародного економічного права: поняття, класифікація, види та особливості.
- •Міжнародні економічні відносини і міжнародне економічне право: поняття, зміст, особливості співвідношення.
- •Міжнародні економічні обов’язки держав: різновиди, нормативно-правове закріплення.
- •1. Європейська асоціація вільної торгівлі (єдвт)
- •2. Конференція 00н з торгівлі та розвитку (юнктад)
- •3. Латиноамериканська асоціація інтеграції (лаі)
- •4. Міжамериканська зона вільної торгівлі (мазвт)
- •5. Міжнародна морська організація (імо)
- •6. Міжнародний центр торгівлі
- •8. Організація країн-експортерів нафти (опек)
- •9. Угода про Північноамериканську зону вільної торгівлі (нафта).
- •Міжнародно-правовий механізм регулювання співробітництва держав у галузі сільського господарства.
- •Міжнародно-правовий статус держав: поняття, види, загальна характеристика.
- •Міжнародно-правові механізми міжнародного співробітництва в галузі науки і техніки.
Гатт про основні принципи регулювання міжнародної торгівлі.
ГАТТ - багатосторонню міжнародну угоду, що містить принципи, правові норми, правила ведення і державного регулювання взаємної торгівлі країн-учасниць.Генера́льна уго́да з тари́фів і торгі́влі — міжнародна угода, досягнута 30 жовтня 1947 між 23 державами у Женеві (Швейцарія), згідно з якою кожна з них погодилася забезпечити іншим рівний і недискримінаційний режим торгівлі, скорочувати ставки мита на основі багатосторонніх домовленостей, і зчасом усунути імпортні квоти.ьОсновні принципи діяльності ГАТТ: ТОРГІВЛЯ БЕЗ ДИСКРИМІНАЦІЇ. Цей принцип, що випливає з широко відомого застереження про "режим найбільшого сприяння", полягає в тому, що торгівля повинна здійснюватися на недискримінаційній основі. Всі сторони, що домовляються зобов'язані надавати одна одній такі самі сприятливі умови щодо митних зборів на імпорт і експорт, як і ті, що вони надають якійсь іншій країні. ЗАХИСТ ЧЕРЕЗ ТАРИФИ. ГАТТ не забороняє захисту національної промисловості. Проте інший принцип передбачає, що такий захист має базуватися загалом на митних зборах, а не на інших комерційних заходах. Для цього необхідно чітко визначити обсяг захисту і звести до мінімуму пов'язане з ним викривлення в торгівлі. СТІЙКА ОСНОВА ТОРГІВЛІ. Стійка і передбачена основа торгівлі забезпечується, зокрема, "обов'язковістю" тарифних рівнів, узгоджених договірними сторонами. Ці обов'язкові правила зазначені для кожної країни в тарифних таблицях, що становлять невід'ємну частину Генеральної угоди. Існує положення про можливість перегляду консолідованих тарифів, проте встановленню більш високих тарифів заважає вимога про компенсацію будь-якого підвищення. СПРИЯННЯ СПРАВЕДЛИВІЙ КОНКУРЕНЦІЇ. ГАТТ у жодному разі не є "організацією вільної торгівлі", як її іноді називають, оскільки у певних випадках вона допускає зміну тарифів і застосування інших засобів захисту. Ця організація переважно займається питаннями відкритої, справедливої і вільної конкуренції. Так, значна частина діяльності ГАТТ стосується проблем субсидій і демпінгу. КІЛЬКІСНІ ОБМЕЖЕННЯ ІМПОРТУ. Загальна заборона кількісних обмежень є основним положенням ГАТТ. Воно було розроблене тоді, коли подібні обмеження застосовувалися досить часто і були, мабуть, головною перешкодою в розвитку світової торгівлі. На сучасному етапі кількісні обмеження в розвинутих країнах менш поширені. Проте вони застосовуються в торгівлі сільськогосподарськими товарами, текстилем, сталлю і деякими іншими товарами, більшість з яких становлять експортний інтерес країн, що розвиваються. У реалізації цих принципів ГАТТ допускаються численні виключення, особливо на користь митних союзів і зон вільної торгівлі ст. 24, при надзвичайних обставинах ст. 19, в інтересах країн, що розвиваються - ст. 18 і ін.
Генеральна угода з тарифів та торгівлі (ГАТТ) про методи регулювання міжнародної торгівлі.
За ГАТТ усі засоби регулювання міжнародної торгівлі поділяються на дозволені та на ті, що заборонені для застосування. До перших належать мита, податки та інші збори і їх прийнято позначати як тарифні засоби регулювання. Будь-які інші, окрім тарифних, засоби регулювання міжнародної торгівлі за ГАТТ, у принципі, є забороненими, і ці невичерпно визначені заборонені засоби позначаються як нетарифні. Відповідно до положень ГАТТ основним інструментом регулювання зовнішньої торгівлі є митний тариф. У відповідних документах містяться правові норми, що визначають умови митного тарифного регулювання. Застосування для цілей регулювання зовнішньої торгівлі інших засобів дозволяється на основі рішення Уругвайського раунду ГАТТ і деяких інших угоді. Наприклад, допускається вживання наступних заходів: - адміністративних обмежень зовнішньої торгівлі з неекономічних міркувань; - адміністративних обмежень зовнішньої торгівлі з метою виходу з важкого економічного становища (серйозний збиток, нанесений національній промисловості, порушення рівноваги платіжного балансу та ін.);- припинення несумлінної конкуренції постачальників іноземних товарів; - добровільних обмежень експорту й імпорту за взаємною згодою урядів або фірм країн-експортерів і імпортерів; - обмежень, що вводяться з неекономічних міркувань (захист національної безпеки, охорона навколишнього середовища й ін.).
Згідно з класифікацією ГАТТ, нині в міжнародній практиці використовуються заходи нетарифного регулювання, які умовно поділено на п’ять груп. 1. Заходи, що регламентують, обумовлюють і визначають порядок участі держави в зовнішньоторговельних операціях (способи, на яких воно базується, угоди, договори тощо). 2. Комплекс заходів, які об’єднують митні й адміністративні імпортні формальності, включаючи методи оцінки митної вартості і визначення країни походження товару, форми товаросупровідних документів і вимоги до їх оформлення, товарну класифікацію тарифів.
3. Стандарти й вимоги, пов’язані з нормами безпеки для національних споживачів та екології, санітарно-ветеринарні норми, вимоги до упакування й маркування товарів.
4. Кількісні та валютні обмеження імпорту й експорту. 5. Обмеження, спрямовані на забезпечення повноти і своєчасності сплати платежів та податків: імпортні депозити, зміна дисконтної ставки, прикордонний податковий режим і плаваючі збори.
