- •§1. Предмет і система курсу «Судові та правоохоронні органи України»
- •§2. Поняття і види судових і правоохоронних органів,їх загальна характеристика і функції
- •§3. Основні джерела курсу «Судові та правоохоронні органи України»
- •§4. Співвідношення дисципліни «Судові та правоохоронні органи України» з іншими юридичними дисциплінами
- •§1. Поняття правосуддя. Відмінність правосуддя від інших форм державної діяльності, його характерні ознаки
- •§2. Форми та види правосуддя
- •§3. Поняття принципів правосуддя, їх система, характеристика, значення
- •§4. Суд як орган правосуддя
- •§1. Поняття судової системи, її характеристика
- •§ 2. Основні поняття судової системи: «суд», «склад суду», «ланка судової системи», «гілка судової системи», «судова інстанція»
- •§ 3.2 Апеляційні суди
- •§ 3.3 Вищі спеціалізовані суди
- •§ 3.4 Верховний суд України
- •4)Верховний Суд України.
- •§1. Історія становлення Конституційного Суду
- •§2. Порядок формування Конституційного Суду України
- •§3. Правові основи діяльності Конституційного Суду України
- •§4. Форма роботи. Форми звернення до Конституційного Суду
- •§5. Структура Конституційного Суду України
- •§5.1Голова Конституційного Суду України
- •§5.2 Заступники Голови Конституційного Суду України
- •§5.3 Постійні та тимчасові комісії
- •§5.4 Колегії Конституційного Суду України
- •§5.5 Апарат Конституційного Суду України
- •§6. Функції та повноваження Конституційного Суду України
- •§1. Поняття статусу суддів. Гарантії незалежності та недоторканності суддів
- •§2. Вимоги, що ставляться до суддів
- •§ 3. Порядок зайняття посади судді
- •§4. Дисциплінарна відповідальність суддів
- •§5. Вища кваліфікаційна комісія суддів України
- •§6. Органи суддівського самоврядування, їх завдання й форми
- •§7. Державна судова адміністрація України і її повноваження
- •§8. Апарат суду
- •§9. Вища рада юстиції
- •§1. Місце і роль прокуратури у системі органів державної влади України
- •§2.Правові основи діяльності та завдання органів прокуратури
- •§ 3. Принципи організації і діяльності органів прокуратури
- •§4. Характеристика основних функцій прокуратури
- •§5. Акти прокурорського реагування
- •§6. Система і структура органів прокуратури
- •§7. Кадри органів прокуратури
- •§8. Сутність прокурорського нагляду в Україні
- •§1. Органи внутрішніх справ, їх завдання , функції й місце в системі правоохоронних органів
- •§2. Система і структура органів внутрішніх справ
- •§3.Міністерство внутрішніх справ, його завдання і повноваження
- •§ 4. Міліція та її підрозділи
- •§1. Завдання і функції сбу
- •§ 2. Система і структура сбу
- •§ 3. Принципи діяльності і повноваження Служби безпеки України
- •§4. Контроль за діяльністю Служби безпеки України
- •§1. Поняття та органи досудового розслідування
- •§2. Загальні положення досудового розслідування
- •§3. Слідчі (розшукові) дії
- •§4. Негласні слідчі (розшукові) дії
- •§5. Зупинення та закінчення досудового розслідування
- •§6. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування
- •§1. Система органів та установ юстиції України, їх повноваження
- •§2. Завдання та основні повноваження Міністерства юстиції України
- •§ 1. Поняття нотаріату, система органів нотаріату і повноваження
- •§ 2. Правовий статус нотаріуса
- •§ 3. Державні нотаріальні контори та приватна нотаріальна діяльність
- •§ 1. Завдання, принципи й організаційні форми діяльності адвокатури
- •§ 2. Види адвокатської діяльності
- •§ 3. Правовий статус адвоката та стажиста адвоката. Адвокатська таємниця
- •§ 4. Дисциплінарна відповідальність адвоката
- •§ 1. Система і функції органів державної податкової служби України
- •§2. Податкова міліція: завдання, структура і повноваження
- •§ 3 . Заохочення та відповідальність посадових і службових осіб податкової міліції
- •§ 1. Система, завдання і функції органів Державної фінансової інспекції України
- •§ 2. Повноваження працівників Державної фінансової інспекції
- •§ 1. Система, завдання і функції органів державної виконавчої служби України
- •§ 2. Повноваження державного виконавця
§2. Загальні положення досудового розслідування
Початок досудового розслідування
Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду. У разі виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, досудове розслідування розпочинається негайно; відомості про нього вносяться до Єдиногореєстру досудових розслідувань при першій можливості.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:
1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
2) прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;
3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;
5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
6) прізвище, ім’я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування;
7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.
Слідчий невідкладно у письмовій формі повідомляє прокурора про початок досудового розслідування, підставу початку досудового розслідування та інші відомості, передбачені частиною п’ятою цієї статті.
Якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором, він зобов’язаний невідкладно, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.
Досудове розслідування злочинів здійснюється у формі досудового слідства, а кримінальних проступків – у формі дізнання в порядку, передбаченому КПК України.
Отже, дізнання – це форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування кримінальних проступків, а досудове слідство – це форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування злочинів.
Підслідність
Підслідність – це сукупність встановлених кримінально-процесуальним законом ознак кримінального провадження, відповідно до яких встановлюється конкретний слідчий орган, компетентний проводити досудове слідство. Підслідність обумовлює правильнийрозподіл кримінального провадження між різними органами досудового розслідування.
Розрізняють 4 види підслідності : предметна, персональна, за зв`язком справ і територіальна.
При предметній підслідності орган, який буде проводити досудове слідство, визначається за характером вчиненого кримінального правопорушення, його кваліфікації, Так розмежовується компетенція в частині розслідування між різними органами досудового розслідування.
Персональна підслідність визначається суб`єктом злочину, наприклад, досудове розслідування щодо осіб, які займають особливо відповідальне становище, проводять слідчі органів державного бюро розслідувань.
Підслідність за зв`язком справ застосовується тоді, коли розслідування однієї справи пов`язане з розслідуванням іншої.
Територіальна підслідність визначає, слідчий якого саме адміністративного району повинен проводити досудове слідство.
Слідчі органів внутрішніх справ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.
Перелік злочинів, за якими досудове розслідування проводять слідчі органів безпеки та органів, що здійснюють контроль за доддержанням податкового законодавства, наданий у ст. 216 КПК України.
Слідчі органів державного бюро розслідувань, як вже зазначалось, здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про державну службу», особами, посади яких віднесено до 1-3 категорій посад, суддями та працівниками правоохоронних органів.
Якщо під час досудового розслідування буде встановлено інші злочини, вчинені особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов’язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, і які не підслідні тому органу, який здійснює у кримінальному провадженні досудове розслідування, то у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження прокурор, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, своєю постановою визначає підслідність всіх цих злочинів.
Рішення про об’єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається прокурором і не може бути оскаржене.
Досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
Спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня.
Слідчий, прокурор має право провадити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії на території, яка знаходиться під юрисдикцією іншого органу досудового розслідування, або своєю постановою доручити їх проведення такому органу досудового розслідування, який зобов’язаний її виконати.
Строки досудового розслідування
Досудове розслідування повинно бути закінчено:
1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Строк досудового розслідування може бути продовжений увстановленому порядку. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:
1) двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості;
3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею або винесення постанови про відновлення кримінального провадження не включається у зазначені строки.
Відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. У необхідних випадках слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв’язку з участю в ньому, про їх обов’язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.
