2.1. Після виконаної роботи студент повинен

знати:

• місце та роль бюджету держави в системі державних фінансів, джерела державного бюджету і напрями їх використання;

• структуру бюджетної системи і принципи організації бюджетного устрою;

• заходи щодо подолання інфляції, бюджетного дефіциту.

вміти:

• чітко обґрунтувати відповідні терміни з термінологічного словнику дисципліни «Фінанси»;

• ефективно поєднувати форми і методи бюджетного планування на різних стадіях бюджетного процесу;

• використовувати у фінансовій практиці методи управління фінансами, фінансового планування, організаційні форми фінансового контролю.

• застосовувати під час прийняття рішень фінансові методи, важелі, стимули, санкції;

• аналізувати склад дохідної частини Державного бюджету.

3. Матеріально-технічне оснащення робочого місця: калькулятор, інструкційна карта до проведення практичного заняття, конспект лекції, методичні матеріали, що забезпечують самостійну роботу студентів, статистична звітність, витяги з нормативно-правових актів структурно-логічні схеми

4. Інструктаж з техніки безпеки

Під час практичного заняття необхідно дотримуватись загальних правил техніки безпеки та вимог охорони праці, норм культури поведінки та культури мови, обережно поводитись із дидактичним, матеріально-технічним оснащенням робочого місця та обладнання кабінету, використовувати дидактичне, матеріально-технічне оснащення робочого місця та обладнання кабінету виключно за призначенням, виконувати вказівки викладача.

5. Короткі відомості з теоретичної частини роботи

Державні доходи охоплюють ту частину фінансових відносин, яка пов’язана з формуванням фінансових ресурсів у розпорядженні держави і державних підприємств. При цьому акумульовані державою фінансові ресурси належать до централізованих, а ті, що залишаються у розпорядженні державних підприємств, є децентралізованими. Доходи бюджету посідають головне місце у складі централізованих державних доходів, але це поняття більш вузьке, ніж доходи держави.

Доходи бюджету – це об’єктивна категорія, яка має специфічне суспільне призначення – служать фінансовою базою діяльності держави. Доходи бюджету виражають економічні відносини, які виникають у держави з юридичними і фізичними особами в процесі формування бюджетного фонду країни.

Формою прояву категорії доходи бюджету служать різні види платежів підприємств, організацій і населення в бюджет, а їх матеріальним втіленням – грошові кошти, які мобілізуються в бюджет. Характеризуючи економічну сутність категорії доходи бюджету, необхідно звернути увагу на те, що бюджетні доходи, з одного боку, є результатом розподілу вартості суспільного продукту між різними учасниками відтворювального процесу, а з іншого – об’єктом подальшого розподілу сконцентрованої в руках держави вартості.

Головне матеріальне джерело доходів бюджету – внутрішній валовий продукт. Якщо для покриття фінансових потреб його недостатньо, держава залучає національне багатство (сукупність матеріальних благ, створених працею попередніх і нинішніх поколінь і залучених в процес відтворення природних ресурсів, яким розпоряджається суспільство на певний момент часу), а саме: доходи від приватизації державного майна, від продажу золотовалютного запасу та інших національних цінностей. Поповнення ресурсів бюджетного фонду може здійснюватись також на основі внутрішніх і зовнішніх позик і за рахунок емісії паперових грошей.

Таким чином, доходами бюджету є ті грошові кошти, що надходять у розпорядження держави на безвідплатній і безповоротній основі згідно з чинним бюджетним і податковим законодавством. Співвідношення способів формування бюджетного фонду – на основі справляння бюджетних доходів, залучення позик і грошової емісії – різниться по країнах і в часі, залежить від конкретної економічної ситуації, від стану самої фінансової системи та ін.

Склад бюджетних доходів, їх структура органічно пов’язані з обсягами суспільного продукту і національного доходу і визначаються фінансовою політикою держави.

Доходи бюджету класифікують за різними ознаками. Залежно від методів мобілізації доходи бюджету поділяють на податкові та неподаткові.

Неподатковими доходами бюджету є:

• доходи від використання майна, що перебувають у державній власності (орендна плата від здачі в оренду державного майна; відсотки за залишками бюджетних коштів на рахунках у кредитних організаціях; дивіденди за акціями, власником яких є держава; повернення державних і бюджетних кредитів та ін.);

• доходи від продажу майна, що перебувають у державній та комунальній власності;

• проценти і дивіденди, нараховані на частку майна, що належить державі в майні господарських товариств;

• доходи від платних послуг що надаються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також бюджетними установами;

• кошти, отримані в результаті застосування заходів громадянсько-правової, адміністративної і кримінальної відповідальності (штрафи, конфіскації, компенсації та інші суми примусового вилучення);

• інші неподаткові доходи.

У доходи бюджету можуть зараховуватись трансферти – перерахування від фізичних і юридичних осіб, міжнародних організацій і урядів іноземних держав, інших органів державної влади на безоплатній та безповоротній основі.

Рівень виконання доходної частини бюджету ви­значається в цілому за показниками доходів і видатків бюджету, а також у розрізі їх груп. Рівень виконання за доходами визначається як співвідношення фактичних надходжень до затвердженої суми доходів по бюджету.