7. Методичні вказівки з виконання та оформлення

Практичне завдання передбачає вірний, послідовний розв’язок виробничої ситуації практичного спрямування із обґрунтуванням застосованих правил, методів, принципів та законів та наступним аналізом отриманих результатів. Практичне завдання повинно бути виконане повністю, у логічній послідовності із дотримання вимог щодо оформлення.

Виконання практичного завдання починається із скороченого запису умови практичного завдання, із обов’язковим зазначенням одиниць вимірювання числових даних. Під час запису умови дозволяється за потреби змінювати порядок величин. Скорочений запис повинен закінчуватися зазначенням показників, що їх треба визначити.

Далі після слова «Розв’язок», написаного по центру листа, у логічній послідовності розміщують окремі дії, щодо виконання завдання. Кожна дія повинна мати порядковий номер, зазначений арабською цифрою із дужкою та крапкою, наприклад «3).», та опис, який розкриває її зміст, наприклад «Знаходимо розмір Єдиного соціального внеску підприємства».

Після заголовку дії необхідно розкрити методику, яка буде використовуватись. Для цього необхідно вказати конкретну формулу, або описати інший метод розрахунку показника.

Розрахунки за темою виконуються за методикою, визначеною положеннями Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року N 2464-VI, із врахуванням положень «Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання», який затверджений постановою Кабінету міністрів України від 13 вересня 2000 р. № 1423, Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР та інших нормативно-правових актів і повинні містити посилання на відповідні статті ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», або іншого нормативно-правового акту із одноразовим зазначенням їх повної назви, номеру та дати прийняття. Наприклад, «Згідно статті 8 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року N 2464-VI Єдиний внесок для платників, встановлюється у відсотках до бази нарахування єдиного внеску відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності».

Формули, складені згідно із методикою, визначеною положеннями відповідних нормативно-правових актів, розміщують в тексті безпосередньо після посилань на них, по центру сторінки. Формули нумеруються арабськими цифрами в межах завдання. Номер ставлять з правого боку аркуша на рівні формули у круглих дужках. Посилання у тексті на порядковий номер формули подається в дужках, наприклад: «… за формулою (3.1)…». Значення символів і числових коефіцієнтів формул повинні наводитись безпосередньо під формулою, послідовно запису у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта записуються з нового рядка. Перший рядок розшифровки починають зі слова «де» без двох крапок після нього. Переносити формули чи рівняння на наступний рядок дозволяється тільки на знаках виконуваних операцій («+», «–», «×», «:»), повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Наприклад,

ЄСВ = БН_ЄСВ × ЄСВ_%, (3.1)

де ЄСВ – розмір Єдиного соціального внеску, грн.

БН_ЄСВ  – бази нарахування єдиного внеску, грн.

ЄСВ_% – відсоток єдиного внеску відповідно до класу професійного ризику виробництва, %

На наступному кроці у вказану формулу або методику підставляються конкретні числові данні із зазначенням джерела їх походження. Наприклад, «Множимо базу нарахування Єдиного внеску, визначену у першій дії (120000 тис. грн.), на відсоток Єдиного внеску (37%), обраний із закону відповідно до класу професійного ризику, зазначеного у умовах завдання (15 клас професійного ризику).

ЄСВ = 120000 грн. × 37% = 44400 грн.»

Числові данні повинні супроводжуватись одиницями вимірювання. Одиниці вимірювання зазначають після цифрових значень. Кількість знаків після коми для кількісних показників дорівнює: 3 знаки для показників у мільярдах, мільйонах, та тисячах; два знаки для показників, що вимірюються у одиницях, десятках та сотнях. Наприклад: 120,000 тис. грн., 120000,00 грн. Для розрахункових коефіцієнтів кількість знаків після коми завжди складає 3 знаки, для відсотків кількість знаків після коми складає 2 знаки, кількість знаків після коми нормативних показників, залишається тією ж самою, що і у нормативі.

Наприкінці кожної дії робиться короткий висновок за результатами розрахунку.

За потреби отримані розрахунки ілюструються за допомогою графіків. Результати, що відбивають динаміку показника ілюструються графіком лінійної функції або гістограмою, результати, що відбивають структуру показника ілюструються за допомогою діаграми. Графіки виконуються олівцем за допомогою інструментів для креслення (лінійка, циркуль, транспортиру). Графіки виконуються охайно, із дотриманням масштабу величин. Графік повинен супроводжуватися легендою, точки ряду даних підписуються відповідними значеннями.

Під час виконання завдання дозволяється проводити розрахунки у формі таблиць, кожна з яких повинна мати змістовний заголовок. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера дії і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2.» (друга таблиця першої дії). При виконанні розрахунків у таблиці, її графи та рядки повинні бути пронумеровані, а в розрахункових графах або рядках повинно розкрити методику розрахунку, вказавши номери рядків, граф із вихідними даними та діє, що виконується. Наприклад,

Таблиця 3.1

Розрахунок Єдиного соціального внеску підприємств

Найменування підприємства	База нарахування ЄСВ (БНЄСВ), грн.	Клас професійного ризику (КПР)	Відсоток ЄСВ (ЄСВ% ), %	Розмір ЄСВ (ЄСВ ), грн.
1	2	3	4	5
	(із табл. 1.1)	(за умовами завдання)	(ст. 8 ЗУ № 2464-VI)	= 2×4
ПАТ «Омега»	120000	15	37	44400

Практичне завдання повинно закінчуватися докладним висновком за результатами розв’язання виробничої ситуації. Висновок повинен мати творчий характер і навіть за умови виконання всіма студентами одного варіанту завдання, висновок пишеться кожним студентом самостійно. Висновок пишеться на основі поставленого завдання, яке необхідно було вирішити в процесі виконання виробничої ситуації. Переважна більшість практичних завдань має комплексний характер і складається з кількох більш дрібних завдань, в такому випадку результат кожної частини завдання повинен бути відображений у висновку. Основний зміст висновку полягає у аналізі всіх отриманих результатів. У ньому може бути відображено виконання або невиконання певної умови, аналітичне порівняння двох або більше об’єктів, дослідження впливу окремих факторів на результат. аналіз структури певного об’єкта або аналіз динаміки певного процесу та інше. Наприклад, «Таким чином на розмір Єдиного соціального внеску окремого підприємства впливають два фактори, розмір бази нарахування Єдиного внеску, яка визначається як сума нарахованої заробітної плати та винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, та відсотка єдиного внеску відповідно до класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено платника єдиного внеску, з урахуванням виду його економічної діяльності. У процесі виконання завдання було визначено, що розмір Єдиного соціального внеску ПАТ «Альфа» (44,280 тис. грн.) менший за розмір Єдиного соціального внеску ПАТ «Омега» (44,400 тис. грн.), незважаючи на рівну базу нарахування Єдиного соціального внеску обох підприємств (120000 грн.), це пояснюється тим, що клас професійного ризику ПАТ «Альфа» (11) менший за клас професійного ризику ПАТ «Омега» (15) і відповідно положенням статті 8 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року N 2464-VI для ПАТ «Альфа» встановлено менший відсоток Єдиного соціального внеску (36,9%) ніж для ПАТ «Омега» (37%).