Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ф_Інструкційні картки.doc
Скачиваний:
18
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
4 Мб
Скачать
☆

2.1. Після виконаної роботи студент повинен

знати:

  • сутність валютних відносин та їх державне регулювання.

  • сутність, структуру та види валютних систем;

  • сутність, призначення та інструменти валютної політики держави.

  • поняття, напрями та порядок валютного регулювання в Україні.

  • сутність, призначення та механізм функціонування валютного ринку.

вміти:

  • чітко обґрунтувати відповідні терміни з термінологічного словнику дисципліни «Фінанси»;

  • розраховувати показники валютного ринку;

  • практично застосовувати фондові інструменти в діяльності на валютних ринках;

  • виконувати розрахунок показників валютного ринку.

3. Матеріально-технічне оснащення робочого місця: калькулятор, інструкційна карта до проведення практичного заняття, конспект лекції, методичні матеріали, що забезпечують самостійну роботу студентів, статистична звітність, витяги з нормативно-правових актів, структурно-логічні схеми

4. Інструктаж з техніки безпеки

Під час практичного заняття необхідно дотримуватись загальних правил техніки безпеки та вимог охорони праці, норм культури поведінки та культури мови, обережно поводитись із дидактичним, матеріально-технічним оснащенням робочого місця та обладнання кабінету, використовувати дидактичне, матеріально-технічне оснащення робочого місця та обладнання кабінету виключно за призначенням, виконувати вказівки викладача.

5. Короткі відомості з теоретичної частини роботи

Валютні відносини – сукупність відносин, пов'язаних із функціонуванням валюти в міжнародній торгівлі, економічному і технічному співробітництві, наданні та отриманні позик, кредитів тощо.

Учасниками валютних відносин є безпосередньо держава, юридичні й фізичні особи.

Правова регламентація виникнення, змін чи припинення валютних відносин базується на міжнародних угодах та внутрідержавних актах.

Валютні відносини поділяють на національні та світові.

Національні валютні відносини – це сукупність відносин, за допомогою яких здійснюється між народний платіжний обіг, формуються та використовуються валютні ресурси, необхідні для функціонування економіки країни. З організаційно-правового погляду національні валютні відносини – державно-правова форма організації функціонування валюти в країні, що склалася історично на основі інтернаціоналізації господарських зв'язків та закріплена національним законодавством з урахуванням норм міжнародного права. Вони є складовою частиною грошової системи країни, відносно самостійні й виходять за національні межі. Особливості національних валютних відносин визначаються ступенем розвитку економіки, зовнішніх зв’язків держави. Національні валютні відносини тісно пов'язані зі світовими валютними відносинами та формою організації функціонування валюти, що закріплена міждержавними угодами.

Грошові відносини, що складаються на основі інтернаціоналізації господарських зв'язків, історично організувалися у формі валютних систем.

Валютна система – це організаційно-правова форма реалізації валютних відносин у межах певного економічного простору. Ці межі збігаються з межами відповідних валютних ринків. Тому валютні системи теж поділяються на три види: національні, міжнародні (регіональні) і світову. Збіг меж окремих валютних ринків і валютних систем забезпечує їх внутрішню єдність: ринок створює економічну основу для системи, а система є механізмом забезпечення функціонування і регулювання ринку.

Елементами валютної системи є умови, які забезпечують функціонування тієї чи іншої валютної системи. До елементів національної валютної системи належать:

  • назва національної грошової (валютної) одиниці;

  • обсяг і склад резервів валютних цінностей, тобто офіційні запаси іноземної валюти і банківських металів у центральному банку, фінансових органах країни та у закордонних банківських установах;

  • паритет і курс валюти, механізм їх визначення;

  • наявність (відсутність) валютних обмежень, їх форми та методи;

  • умови конвертації (обміну) національної грошової одиниці;

  • форми та режим кредитних інструментів, які використовуються країною у міжнародних розрахунках;

  • статус органів та установ, які регулюють валютні відносини країни;

  • умови функціонування валютного ринку.