42. Сутність і зміст поняття «контроль».

Контроль - це функція управління, завданням якої є спостереження за функціонуванням організації з метою установлення чи досягла вона своїх цілей, ко­ректуючи при цьому значні відхилення від стандартів або норм.

Функцію контролю повинні виконувати менедже­ри всіх рівнів управління. У процесі контролю мене­джери повинні аналізувати результати роботи, порів­нювати результати з запланованими цілями (стандартами) і виправляти будь-які значні відхилення від запланованих цілей, норм або стандартів. Ефективний менеджер повинен стежити за тим, що: - зобов'язані робити працівники; - чи дійсно співробітники працюють, а також за тим, щоб цілі обов'язково досягалися.

Існує три принципово різних підходи до розробки систем контролю: ринковий, бюрокра­тичний і клановий.

При ринковому підході до створенні системи контролю особлива увага приділяється зовнішнім рин­ковим механізмам, а саме ціновій конкуренції та відно­сній долі ринку. Такий підхід, як правило, використовується в організаціях, що діють на ринках із твердою конкуренцією.

Бюрократична система контролю заснована на використанні ієрархії влади, політики, процедур, пра­вил, письмової документації, системи преміювання та інших бюрократичних механізмів впливу не поведінку працівників організації й оцінку досягнутих результатів. Це дозволяє гаранту­вати поведінку співробітників й інтенсивність їхньої праці відповідно до вста­новлених стандартів і норм.

Клановий підхід до розробки системи контролю поведінки співробітників регламентується загальними цінностями, нормами, традиціями та іншими аспекта­ми організаційної культури. Поведінка і критерії ефек­тивності визначаються індивідом або групою (кланом).

Даний тип контролю характерний для організацій, що практикують командну роботу, використовуючи при цьому інноваційні технології.

Значення контролю. Контроль є найважливішим елементом процесу управління. Конт­роль дозволяє:

• забезпечити досягнення цілей організації; • вчасно виявити й оцінити вплив на організацію факторів невизначеності зовнішнього і внутрішнього середовища й швидко адаптувати організа­цію до її змін; • попередити виникнення кризових ситуацій; • сприяє підтримці успіху організації шляхом визначення подальшого вдосконалювання найбільш ефективних способів досягнення її цілей.

Менеджери можуть використовувати механізми контролю перед початком роботи, у процесі її вико­нання або після того, як роботу завершено.

12. Глобальне середовище

Однією з основних ознак сучасного розвитку світового господарства є розгортання процесів глобалізації, який справляють суттєвий вплив на систему міжнародних економ. відносин, і водночас на розвиток нац.. економік. Глобалізація – процес посилення взаємозв’язку нац.. економік країни світу, що знаходить своє вираження в утворенні світового ринку товарів і послуг фінансів. Причини розвитку глобалізаційних процесів: процес інтернаціоналізації, який приводить до поглиблення співробітництва між країнами та посилення їх взаємозалежності; науково – технічний процес, що змінює всю систему соц.. економ. відносин та підвищує технічний рівень організаційно – економ. відносин та підвищує технічний рівень організаційно – економ. відносин суб’єктів господарювання; виникнення глобальних для всього людства проблем. Основні ознаки процесу глобалізації: взаємозалежність нац.. економік та їхнє взаємопроникнення, формування міжнародних виробничих комплексів, глобальних макрологістичних систем; зростання фін. єдності та взаємозалежності фінансово – економ. систем країн світу; розширення масштабів товарообігу та інтенсифікація процесів руху товарів, капіталів, трудових ресурсів; створення інституцій міждержавного та міжнародного регулювання глобальних проблем; стандартизація міжнародних економ. процесів. У сучасному світі глобалізація справляє домінуючий вплив на розвиток будь – якої держави. З одного боку, через повсюдження інновацій у сфері технологій і менеджменту активний обмін товарами, послугами, інвестиціями вона сприяє підвищенню ефективності функціонування нац. економік, а з іншого – посилює нерівномірність, асинхронність та диспропорційність розвитку.