Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
відповіді на питання 21-41 (psihologiya_simyi).doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
235 Кб
Скачать
☆

26. Етап зрілої сімї. Основні завдання і актуальні проблеми даного

періоду. (в зошиті детальніше).

Стадія зрілості сім'ї охоплює період до початку трудової діяль­ності першої дитини. Це період найбільшої господарсько-побу­тової та виховної активності. Кожен новий етап розвитку дитини ставить перед сім'єю та батьками нові завдання. Переванта­ження подружжя, необхідність перебудови духовно-емоційних стосунків із дітьми призводить до порушення життєдіяльності сім'ї у цей період. Його мета — виховання дітей — в основному досягнута. З'являються розчарування, емоційне «охолодження», сексуальна дисгармонія, розлучення, зради.

27. Завершальний етап життєдіяльності сімї. Основні завдання і актуальні проблеми даного періоду. ( в зошиті детальніше)

На завершальному етапі життєдіяльності сім'ї, коли остання дитина починає трудову діяльність, відбуваються якісні зміни: припиняється виховна функція. Діти створюють власні сім'ї. Подружжя засвоює нові ролі - бабусі та дідуся. Завершення життєвого циклу, вихід на пенсію, звуження кола спілкування, фізичне старіння загострюють потребу у визнанні, повазі дітей. Забезпечення такого ставлення до себе, потреба почуватися необхідним і важливим починає відігравати помітну роль у пси­хології подружжя.

28. Сімя як агент соціалізації. Особливості соціалізації дитини у сімї в сучасному світі.

Родина як соціальний інститут є носієм тих специфічних функцій по народженню, змісту і вихованню дітей, що забезпечують суспільству оновлення поколінь і їхню соціалізацію в конкретних історичних умовах.   

 Нормальна сім'я повинна забезпечувати певний мінімум благополуччя, соціального захисту, створювати відповідні умови для соціалізації до періоду досягнення дітьми психологічної і фізичної зрілості. Загальний сценарій засвоєння рольового сімейного набору, як складової  соціалізації дитини в сім'ї,  з подальшим відтворенням  його у власній родині  проходить наступні етапи:

•·  отримання в якості зразка модель відносин батьків у своїй сім'ї;

•·  програвання цих відносини в різних ролях зі старшими і молодшими братами і сестрами;

•·  обрання партнера і, на основі порівняння схожості моделей сім'ї, відтворення структуру ролевих стосунків батьківської сім'ї у власній родині.

Ганебним для сьогоднішнього суспільства  є збільшення чисельності дітей ризику, дітей вулиці. Якщо дитина постійно відчуває відторгнення, відчудження  від сім'ї, як через небажання батьків виконувати свої соціальні ролі, так і в силу їх зайнятості у виробничій сфері, то моральні норми і цінності  вона, на жаль,  засвоює не у сім'ї, а з нового оточення вулиці.  Ця проблема є загальносоціальною, оскільки вулиця стає сприятливим середовищем для виникнення девіантної поведінки, насилля, проституції, наркоманії тощо.

  Очевидним  є дефіцит уваги і поваги до дитини. Не тільки на рівні  родини, але й на загальнодержавному рівні не вироблено чіткої позиції суспільства щодо інтеграції дитини в глобальне соціальне середовище.

Викликом для суспільства, для людської гідності, співчуття, відповідальності  стають і сучасні «діти-мауглі», яких знаходять у сучасних міських та сільських «джунглях». 

Таким чином, сім'я як одна з найстаріших біосоціальних спільнот нині зазнає величезних змін. Ці зміни мають глобальний характер і пов'язані з руйнацією традиційних цінностей та форм родинного життя, трансформацією  функцій, зокрема і функції соціалізації.