3.2) Юридичний факт –

Юридичний факт -— це життєві обставини, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин

3.3) Відпустка –

Відпу́стка — це час відпочинку, який обчислюється в календарних днях і надається працівникам із збереженням місця роботи і заробітної плати

Білет № 3

1.1) Причини, підстави припинення юридичної особи.

Згідно зі ст. 37 ЦК припинення юридичних осіб можливо шляхом ліквідації або реорганізації. Це так звані форми припинення діяльності юридичних осіб, які тягнуть за собою виключення окремих видів юридичних осіб із відповідного реєстру, наприклад, Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. З цієї дати підприємство вважається ліквідованим або реорганізованим.

Ліквідація — це така форма припинення діяльності юридичної особи, яка не передбачає перехід прав і обов 'язків у порядку правонаступництва. Незважаючи на те що юридичні особи різних видів мають особливі підстави ліквідації, можна виділити загальні підстави, притаманні більш-менш усім юридичним особам. Законодавець розрізняє добровільний і примусовий порядок ліквідації юридичної особи. Добровільний порядок ліквідації— це такий порядок, коли юридична особа припиняє свою діяльність з ініціативи власника, засновника (засновників), органу, уповноваженого на створення такої Примусова ліквідація юридичної особи провадиться на підставі рішень суду (арбітражного суду).юридичної особи. Реорганізація передбачає виникнення на основі діючої юридичної особи однієї або більше нових юридичних осіб. У разі реорганізації юридичної особи всі її права та обов'язки переходять до правонаступника (правонаступників), тобто здійснюється універсальне правонаступництво. Законодавець виділяє декілька правових засобів реорганізації — злиття, поділ, приєднання, виділ та перетворення.

1.2) Види адміністративних стягнень. Їх зміст.

Види адміністративних стягнень: 1) попередження — письмове або в іншій формі офіційне застереження уповноваженою посадовою особою громадянина про недопустимість вчинення ним адміністративних правопорушень; 2) штраф — майнове стягнення, або вилучення у порушника певної грошової суми на користь держави;3) конфіскація предмета, що був знаряддям вчинення чи безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, виявляється в примусовому невідшкодовуваному вилученні цього предмета у власність держави; 4) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові, на певний строк за грубе порушення порядку користування цим правом (стосується права керувати транспортними засобами та права полювання); 5) виправні роботи призначаються на певний строк з відбуванням їх за місцем постійної роботи особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з утриманням певного % її заробітку у власність держави

3.1) Прогул –

Прогул- неявка на роботу чи відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин.

3.2) Реалізація права –

Реалізація права- процес здійснення правових приписів через поведінку суб'єктів (право реалізується у поведінці людини та забезпечується гарантіями з боку держави).

3.3) Правопорушення –

Правопорушення-суспільно шкідливе неправомірне (протиправне) винне діяння (дія чи бездіяльність) деліктоздатної особи, що спричиняє юридичну відповідальність.

Білет №5

1.1) Право власності, поняття, зміст, форми.

Право власності — центральний інститут будь-якої цивільно-правової системи, оскільки саме існування суспільства неможливе без виробництва матеріальних благ. Саме його норми так чи інакше впливають на зобов'язальне, сімейне та спадкове право. Як економічна категорія власність властива суспільству протягом всієї історії його розвитку. Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 ЦК). ермін "право власності" традиційно використовується у двох значеннях: в об'єктивному і в суб'єктивному. Право власності в об'єктивному розумінні — це сукупність цивільно-правових норм, які регулюють відносини щодо набуття, володіння, користування та розпорядження матеріальними благами, що існують в суспільстві. Право власності в суб'єктивному розумінні становлять такі правомочності — право володіння, користування і розпорядження. 1.2) Види кримінальних покарань, їх характеристика.

Види кримінальних покарань, їх характеристика.- Системою покарань є встановлений в кримінальному законі вичерпний перелік видів покарань, розташованих в певному порядку. Кримінальний закон передбачає різні по своїй строгості, характеру і особливостям дії на осудженого види покарання. Різноманітність видів покарань дає можливість суду врахувати тяжкість досконалого злочину, небезпеку особи, його що зробив, і призначити осудженому справедливе покарання, максимально сприяюче як його виправленню, так і відновленню соціальної справедливості і попередженню нових злочинів. ККУ  передбачає наступні види покарання: штраф; позбавлення має рацію посідати певні посади або займатися певною діяльністю; позбавлення спеціального, військового або почесного звання, класного чину і державних нагород; обов'язкові роботи; обмеження свободи; арешт; позбавлення волі на певний термін; довічне позбавлення волі

2.1) Яке поняття є ширшим?

а) система права

б) правова норма

в) правова система

2.2) Який обсяг дієздатності має особа до 14 років?

а) повну

б) часткову

в) обмежену

г) не має дієздатності

2.3) За які дні нараховується відпустка?

а) робочі дні

б) календарні дні

в) календарні без вихідних

г) календарні без святкових

3.1) Держава –

Держава-– це організація політичної влади в суспільстві, яка виражає інтереси і волю пануючої в ньому частини населення, здіснює управління суспільними процесами за допомогою системи загальнообов`язкових норм поведінки і механізму їхнього впровадження у життя

3.2) Правочин –

Правочин- є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків

3.3) Час відпочинку –

Час відпочинку- час (перерва для відпочинку і харчування, вихідні, святкові дні), протягом якого працівники вільні від обов’язку працювати і вправі використовувати його на свій розсуд.

Білет № 6

1.1) Злочин та його структура.

1.2) Представництво та його характеристика.

3.1) Гіпотеза - 3.2) Джерело права -

3.3) Надурочні роботи –

1.злочин- передбачене кримінальним законом суспільно-небезпечне винне каране діяння (дія чи бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Склад злочину - це сукупність встановлених у кримінальному законі юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як злочинне. У кожному складі злочину виділяють його елементи. Ними є:об'єкт злочину, об'єктивна сторона злочину (їх сукупність називають об'єктивними ознаками складу), суб'єкт і суб'єктивна сторона злочину (вони в сукупності називаються суб'єктивними ознаками складу). У своїй єдності ці об'єктивні і суб'єктивні ознаки й утворюють склад злочину.1.2. Правове значення представництва зумовлене тим, що існують категорії осіб, які не здатні особисто брати участь у цивільному процесі, оскільки вони не володіють цивільною процесуальною дієздатністю. Представництво – правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Учасниками відносин представництва є 3 суб’єкти: соба, яку представляють (якій надано певну цив.дієздатність, яка не досягла повноліття) .Представник (фіз.та юр.особа). Третя особа, яку представляє представник.3.1.гіпотеза- наукове припущення, що висувається для пояснення будь-якого явища і потребує перевірки на досліді та теоретичного обґрунтування, для того щоб стати достовірною науковою теорією.3.2. Джерело права — це спосіб зовнішнього вираження і закріплення правових норм, який засвідчує їх загальнообов'язковість.3.3. Надурочні роботи -вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня.

Білет № 8

1.1) Поняття та причини припинення цивільних зобов’язань/ 1.2) Співучасть у злочині.

не причини - способи припинення

2.1) Джерелом кримінального права є: а) крим кодекс: виправно-трудовий кодекс б) крим кодекс, кодекс про адміністр порушення в) крим кодекс. г) крим кодекс, крим-процес кодекс

2.2) Якщо власник підприємства хоче скоротити штат, то за який термін попереджає про це працівників?  а) 2 тижні б) 1 міс в) 2 міс

2.3) відповідь: норми моралі

2.4) відповідь: субсидіарна

2.5) склад злочину? відповідь: об’єкт, суб’єкт злочину, суб. сторона, об’єкт. сторона

3.1) Час відпочинку - 3.2) Юридична особа - 3.3) Держава –

1.Припинення зобов'язання означає, що учасники зобов'язання втратили свої права та обов'язки за зобов'язанням, тобто кредитор вже не має права вимагати, а боржник не має обов'язку виконувати. Для припинення зобов'язання необхідна наявність певної обставини, тобто юридичного факту, з настанням якого закон або договір пов'язує припинення зобов'язання. За своєю правовою природою ці юридичні факти можуть бути різними: односторонніми правочинами (прощення боргу); двосторонніми правочинами (новація); подіями (смерть боржника чи кредитора). Ці підстави передбачаються безпосередньо в законі, в інших нормативних актах або випливають із укладеного договору. Залежно від підстав припинення зобов'язання можна поділити на дві основні групи:1) зобов'язання, які припиняються за волею сторін або однієї із сторін (виконання, новація, зарахування, надання відступного, прощення боргу, одностороння відмова від виконання);2) зобов'язання, які припиняються незалежно від волі учасників (неможливість виконання, поєднання в одній особі боржника та кредитора, смерть громадянина, ліквідація юридичної особи).1.2. Умисна спільна участь у виконанні злочину кількох осіб, як правило, становить більшу суспільну небезпеку, ніж вчинення злочину однією особою. В Особливій частині КК Укриши конкретні склади злочинів описані, виходячи з припущення їх вчинення однією особою - виконавцем злочину. Проте навмисні злочини можуть бути вчинені не лише однією особою, а й у співучасті кількома особами. Як зазначається у ст. 26 КК, співучастю у злочині є умисна спільна участь кількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину. 2.3) відповідь: норми моралі2.4) відповідь: субсидіарна. 2.5) склад злочину? відповідь: обєкт, субєкт злочину, суб сторона, обєкт сторона3.1) Час відпочинку -час (перерва для відпочинку і харчування, вихідні, святкові дні), протягом якого працівники вільні від обов’язку працювати і вправі використовувати його на свій розсуд. 3.2) Юридична особа - суб'єкт права, здатний від власного імені набувати права і обов'язки, за умови реєстрації у встановленому законом порядку3.3.держава- це організація політичної влади в суспільстві, яка виражає інтереси і волю пануючої в ньому частини населення, здіснює управління суспільними процесами за допомогою системи загальнообов`язкових норм поведінки і механізму їхнього впровадження у життя.

Білет № 9

1.1) Правове регулювання надурочних робіт. 1.2) Покарання, мета, види. 2.1) Строк дії довіреності - 2.2) ??? 2.3) Після скільки місяців праці робітник має право на щорічну відпустку? 2.4) Суб’єкти в зобов’язанні? 2.5) Нічний час, межі? 3.1) Робочий час - 3.2) Співучасть у злочині - 3.3) Право користування -

Проведення їх можливе лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством. Власник або уповноважений ним орган може застосувати надурочні роботи тільки у виняткових випадках: 1) при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків; 2)при проведенні громадськонеобхідних робіт по водо-, газопостачанню, опаленню, транспорту, зв'язку — для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування; 3) при необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин не могла бути закінчена в нормальний робочий час, коли припинення її може привести до псування або загибелі державного чи громадського майна, також у необхідності невідкладного ремонту верстатів або ін. устаткування, коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної к-ті трудящих; 4) для продовження роботи при нез'явленні працівника, який заступає на зміну, коли робота не допускає перерви; в цих випадках власник зобов'язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником, оскільки забороняється залучення працівника до роботи протягом двох змін підряд.1.2. Покарання є необхідним засобом охорони суспільства від злочинних посягань. Виконання цієї ролі здійснюється як за допомогою погрози покаранням, яка передбачена в санкції кожної кримінально-правової норми, так і шляхом його реалізації, тобто примусового впливу на осіб, що вже вчинили злочини. Мета покарання - це той кінцевий наслідок, до якого прагне держава, щодо ресоціалізації засудженого та запобігання вчиненню злочинів.2.1. Строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.Строк довіреності, виданої в порядку передоручення, не може перевищувати строку основної довіреності, на підставі якої вона видана. Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною.2.4. кредитор і боржник.3.1. Робо́чий час — це установлений законодавством відрізок календарного часу, протягом якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, графіка роботи та умов трудового договору повинен виконувати свої трудові обов'язки.3.2. Умисна спільна участь у виконанні злочину кількох осіб, як правило, становить більшу суспільну небезпеку, ніж вчинення злочину однією особою. В Особливій частині КК Укриши конкретні склади злочинів описані, виходячи з припущення їх вчинення однією особою - виконавцем злочину. Проте навмисні злочини можуть бути вчинені не лише однією особою, а й у співучасті кількома особами. Як зазначається у ст. 26 КК, співучастю у злочині є умисна спільна участь кількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину.3.3.право користування- це заснована на законі можливість вилучення корисних властивостей речі для задоволення потреб власника чи інших осіб. Право користування може належати не тільки власникам, але й іншим особам на підставі, зокрема, цивільно-правових договорів або адміністративних актів.

Білет № 10

1.1) Основні причини припинення трудового договору.

1.2) Зобов'язання батьків та дітей.

3.1) Кодифікація права -

3.2) Галузь права -

3.3) Право розпорядження –

1.Термін припинення трудового договору є найбільш широким за об'ємом і охоплює всі випадки закінчення дії трудового договору, в тому числі за угодою сторін, внаслідок вибуття зі складу підприємства в зв'язку зі смертю та ін. Розірвання трудового договору торкається лише випадків, коли трудовий договір припиняється з ініціативи будь-якої з його сторін. Звільнення - термін, якому відповідає процедура технічного оформлення вже припинених трудових відносин. Проте термін "звільнення" застосовується також до всіх випадків припинення трудового договору. Припинення трудового договору є правомірним лише за наявності наступних умов: 1) за передбаченими у законі підставами припинення трудового договору; 2) з дотриманням певного порядку звільнення за конкретною підставою; 3) є юридичний факт щодо припинення трудових правовідносин (розпорядження власника, заява працівника, відповідний акт третьої сторони - суду, військкомату). Якщо із закінченням строку договору трудові відносини фактично продовжуються і жодна зі сторін не вимагає його припинення, то трудовий договір вважається продовженим на невизначений строк.1.2.Заб-ння- є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку,між батьками і дітьми існують майнові і не майнові забов*язання.3.1. Кодифікація права - документами вважаються кодекси, статути, положення. В результаті кодифікації видається єдиний, логічно і юридично цільний, нормативно-правовий акт. Кодифікація зазвичай має офіційний характер і проводитися правотворчим органом.3.2. Галузь права - уособлена сукупність норм, спрямована на регулювання певної сфери якісно однорідних суспільних відносин. Галузь права, найбільший структурний підрозділ і центральна ланка права, найповніше виражає «групові» особливості правового регулювання.3.3. Правомочність розпорядження – це закріплена нормами права за власником можливість визначити долю належної йому речі шляхом знищення, відчуження або передачі її в тимчасове володіння іншим особам.

Білет № 13

1.1) Нормативно-правовий акт. У часі, просторі, коло осіб. 1.2) Дисциплінарна відповідальність, види. 3.1) Норма права - 3.2) Злочин -

3.3) ???

1.1. Дія нормативно-правового акта у просторі може бути територіальною і екстериторіальною. ▪Територіальна дія нормативно-правового акта окреслена територією держави (Україна) або окремого регіону (Крим) і визначається державним суверенітетом. Нормативно-правові акти України поширюються на територію всієї країни, нормативно-правові акти Автономної Республіки Крим - на власну територію в межах повноважень, визначених Конституцією України і Конституцією Автономної Республіки Крим. Під територією держави розуміється її: суходольний простір - земна територія; водний простір - внутрішні води усередині державних меж і територіальні води в межах 12 морських миль; повітряний простір над державними межами - на висоті до 35 кілометрів; надра; військові і торговельні судна у відкритому морі; повітряні кораблі, що знаходяться в польоті за межами України; території дипломатичних представництв і консульств за кордоном. ▪Екстериторіальна дія нормативно-правового акта регулюється міжнародними договорами і передбачає поширення законодавства даної держави за межами її території. Вона відома як право екстериторіальності держав - порядок, відповідно до якого установи або фізичні особи, що розташовані або перебувають на території іншої держави, розглядаються як такі, що розташовані або перебувають на власній національній території і підвладні законам і юрисдикції власної держави. Правом екстериторіальності користуються військові кораблі та літаки, що із дозволу держави перебування знаходяться на її території, але розглядаються як частина території держави прапора або пізнавальних знаків. Види законів у дії за колом осіб: 1. Загальні - розраховані на все населення. 2. Спеціальні - розраховані на певне коло осіб. 3. Виняткові - роблять винятки з загальних і спеціальних. Глави держав і урядів, співробітники дипломатичних і консульських представництв, деякі інші іноземні громадяни. Межі дії нормативно-правового акта в часі: з моменту (дати) офіційного опублікування; з моменту ухвалення органом, з офіційно визначеного строку після опублікування, з офіційно визначеного строку після опублікування, з дати, що позначена в самому нормативно-правовому акті.1.2. Дисциплінарна відповідальність – це вид юр. відп., що полягає в обов’язку працівника, який вчинив дисциплінарний проступок, нести відповідальність пред роботодавцем і зазнавати дисциплінарних санкцій, передбачених нормами трудового права.3.1. норма права — це правило поведінки загального характеру, що встановлене, визнане чи санкціоноване компетентним органом держави або в іншому передбаченому нею порядку, яке має загальнообов'язкову силу, регулює суспільні відносини в інтересах громадян і суспільства та передбачає можливість застосування державно-примусових заходів, включаючи відповідальність перед державою в разі порушення цієї норми з метою її підтримання та неухильного виконання.

3.2. Зло́чин — злодіяння, злий вчинок з точки зору тієї чи іншої системи цінностей, людини, групи людей, чи людства в цілому. Людину, яка чинить злочин, називають «злочинець».

Білет №19

1.1) Юридичні факти: поняття, значення та види.

1.2) Об'єкти цивільно-правових відносин. Загальна характеристика.

3.1) Гарантія -

3.2)Джерела чи галузі права(не помню точно) –

Юридичні факти – це конкретні життєві обставини, з якими норма права пов’язує виникнення визначених юридичних наслідків. Передумовами правовідносин є юридичні факти, їхня модель фіксується в гіпотезі юридичних норм. Цивільні правовідносини виникають, змінюються та припиняються на підставі юридичних фактів. Юридичні факти - це факти, які мають юридичне значення і породжують юридичні наслідки. У ЦК міститься наступний загальний перелік юридичних фактів: угоди; адміністративні акти; створення об'єктів інтелектуальної власності; події, з якими закон пов'язує настання цивільно-правових наслідків. Юридичні факти поділяються на дії і події. Події - юридичні факти, настання яких не залежить від волі людини (землетрус, повінь, стихійне лихо). Дії (бездіяльність) - юридичні факти, які залежать від волі людей. Дії поділяються на правомірні і неправомірні.Під юридичними фактами в цивільному праві слід розуміти конкретні життєві обставини, з якими норми цивільного законодавства пов'язують настання правових наслідків і перш за все виникнення, зміни і припинення цивільних правовідносин. Юридичні склади поділяються на прості і складні. Прості юридичні склади являють собою сукупність фактів, які можуть накопичуватись у довільній послідовності, важливо лише, щоб у якийсь певний момент вони були в наявності. Складні юридичні склади - це сукупність фактів, між якими існує сувора залежність. У цьому випадку юридичні факти повинні виникати в чітко визначеному порядку і бути в наявності в потрібний час. Цивільні права та обов'язки виникають як з дій, передбачених актами цивільного законодавства, так і внаслідок дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.1.2. Об'єктом цивільних правовідносин є конкретні блага, з приводу яких суб'єкти вступають між собою в зазначені правові відносини. Серед таких благ необхідно назвати матеріальні предмети та духовні цінності.3.1. Гарантія - підтвердження того, що третьою стороною буде погашена заборгованість, або будуть виконані зобов'язання.3.2. . Галузь права - уособлена сукупність норм, спрямована на регулювання певної сфери якісно однорідних суспільних відносин. Галузь права, найбільший структурний підрозділ і центральна ланка права, найповніше виражає «групові» особливості правового регулювання. . Джерело права — це спосіб зовнішнього вираження і закріплення правових норм, який засвідчує їх загальнообов'язковість

Білет № 21

1.1) Припинення та розірвання шлюбу.

1.2) Підстави кримінальної відповідальності. Поняття злочину та його ознаки.

3.1) Завдаток -

3.2) Діездатність -

3.3) ???

Білет № 23 1.1) Правовідносини: поняття, структура.

Правові відносини – це особливі суспільні відносини, що врегульовані нормами права. Учасники правових відносин є носіями суб’єктивних прав та юридичних обов’язків. Правовідносини характеризуються такими ознаками:

1. вони виникають на підставі норм права;

2. сторони правовідносин завжди наділені суб’єктивними правами та юридичними обов’язками;

3. вольові відносини між суб’єктами виникають за їх волевиявленням;

4. здійснення суб’єктивних прав і виконання обов’язків забезпечуються можливістю державного примусу;

5. правовідносини здійснюються свідомо і цілеспрямовано;

6. правовідносини є основним засобом реалізації права.

Правовідносини мають свою структуру, що складається з таких елементів: суб’єкт, об’єкт і зміст правовідносин.

1.2) Види змін умов трудового договору. 2.1) відповідь: дисциплінарна 2.2) відповідь: а(не пам'ятаю, пам’ятаю що а) 2.3) ??? 2.4) відповідь: вагітних жінок 2.5) відповідь: догана і звільнення 3.1) Нормативний договір - 3.2) Трудовий спір - 3.3) Республіка –

Ст. 40 Сімейного кодексу України передбачає визнання шлюбу недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка. Згода особи не вважається вільною, зокрема, тоді, коли в момент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким психічним розладом, перебувала у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій, або якщо шлюб було зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства. Недійсним визнається за рішенням суду і фіктивний шлюб. Фіктивним є шлюб, який укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім’ї та набуття прав та обов’язків подружжя. Рішенням суду може бути визнаний недійсним шлюб, якщо він зареєстрований: усиновлювачем та усиновленою ним дитиною з порушенням вимог, між двоюрідними братом та сестрою, між тіткою, дядьком та племінниками; з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і їхніх нащадків; з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на шлюб. Підставами припинення шлюбу є: смерть одного з подружжя або оголошення його померлим; шлюб припиняється в наслідок його розірвання. Документом, який засвідчує про розірвання шлюбу є свідоцтво про розірвання шлюбу, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України та яке видається органом реєстрації актів цивільного стану на підставі зареєстрованого актового запису.1.2. Підставами кримінальної відповідальності є: 1) наявність юридичного факту - вчинення діяння, забороненого кримінальним законом; 2) таке діяння за соціальним змістом завдало або загрожувало завдати шкоду певним благам або іншим цінностям; 3) зазначене вище діяння вчинено фізичною осудною особою, яка досягла встановленого в законі віку кримінальної відповідальності; 4) під час вчинення діяння особа не перебувала під впливом будь-якої сили або примусу, яким вона не могла протистояти; 5) відсутні інші обставини, які відповідно до закону виключають злочинність діяння. злочин — злодіяння, злий вчинок з точки зору тієї чи іншої системи цінностей, людини, групи людей, чи людства в цілому. Людину, яка чинить злочин, називають «злочинець».3.1. завдаток-грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання.3.2. Діездатність - це здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Білет № 24