- •1.1)Поняття та ознаки юридичної особи. Правосуб'єктність юридичної особи.
- •1.2) Поняття, умови та види трудового договору.
- •3.2) Юридичний факт –
- •3.3) Відпустка –
- •1.1) Причини, підстави припинення юридичної особи.
- •1.2) Види адміністративних стягнень. Їх зміст.
- •Правомірна поведінка, її поняття та види.
- •1.2) Стадії вчинення умисного злочину.
- •2.2) Які існують види дисциплінарних стягнень?
- •2.3) Законодавчий орган?
- •2.1) В чому полягає теологічна теорія?
- •2.4) ??? 2.5) ??? 3.1) Право власності –
- •3.2) Акцепт –
- •3.3) Правовідносини –
- •Правопорушення: види, ознаки і т.Д.
- •Довіреність: строки, види і т.Д.
- •3.1) Цивільне право –
- •3.2) Відпустка –
- •3.3) Право –
- •Шлюб, його ознаки та порядок укладення.
- •Трудове право, поняття та методи.
- •3.1) Дієздатність –
- •3.2) Нормативно-правовий акт –
- •3.3) Правовідносини –
- •Цив.Право. (все про него)
- •1.2) Розiрвання договору з iнiцiативи працівника.
- •3.1) Республіка –
- •3.2) Крайня необхiднiсть –
- •3.3) Інститут права –
- •Поняття, умови та види матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації.
- •Поняття та ознаки юридичної особи.
- •3.1) Злочин –
- •3.2) Відпустка –
- •3.3) Кримінальне право –
- •Право № 30:
- •1. Фіз. Особа
- •2. Робочий час. Види часу
- •3. Тести не помню щось про адмін. Арешт та по насильницьку теорію
- •4. Монархія – це
2.1) В чому полягає теологічна теорія?
Теологічна (релігійна) теорія пояснює появу держави і права божественною волею. Основним у ній є ідея звеличення, обґрунтування вічності та недоторканості держави. Її автором був середньовічний вчений Фома Аквінський (1225 – 1274).
Згідно з теологічною теорією, існує вищий божественний закон, який має лежати в основі права, створюваного державою. Прихильники цієї теорії пов’язують розвиток держави і права з діяльністю релігійних діячів, дотриманням релігійних канонів або орієнтацією держави і права на божественні начала.
2.2) Які існують види дисциплінарних стягнень?
Дисциплінарна відповідальність – різновид юридичної відповідальності особи за порушення трудової дисципліни, що полягає у застосуванні до неї дисциплінарних стягнень.
Дисциплінарне стягнення – це передбачений законом захід примусового впливу, що застосовується уповноваженою на це посадовою особою до працівника, який здійснив дисциплінарний проступок.
Згідно з Кодексом законів про працю України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з двох видів стягнень:
догана;
звільнення.
До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмового пояснення. Стягнення може бути застосоване не пізніше одного місяця з дня його виявлення і 6 місяців з дня його скоєння. За кожне порушення трудової дисципліни може бути накладене лише одне дисциплінарне стягнення. Роботодавець при обранні виду стягнень повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок. Дисциплінарне стягнення оголошується в наказі і повідомляється працівникові під розписку.
Дисциплінарне стягнення може бути оскаржено працівником в комісії по трудових спорах, суді, вищій інстанції.
Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.
Якщо працівник не допустив нового порушення дисципліни і проявив себе позитивно, то його дисциплінарне стягнення з ініціативи роботодавця може бути знято і до закінчення одного року. До працівників можуть застосовуватись з боку власника і дисциплінарні заходи впливу, зокрема, позбавлення премії чи винагороди за підсумками року та інше.
2.3) Законодавчий орган?
Законода́вча влада — це відокремлена в умовах поділу влад гілка влади, яка має виняткові повноваження на прийняття законів.
Законодавчою владою також називають:
— делеговану народом своїм представникам у парламенті державну владу, що має виключне право приймати закони;
— одну з гілок державної влади, головним призначенням якої є здійснення державної влади шляхом законотворення;
— власне, функцію (а також державний орган) щодо прийняття законів.
Органом законодавчої влади є парламент держави або — рідше — окремої адміністративно-територіальної одиниці), проте ним може бути і народ (у разі прийняття законів на референдумі), і монарх.
Застосування словосполучення «законодавча влада» пов'язують з іменами теоретиків поділу влади Д. Гарінгтоном, Д. Локком, Ш. Монтеск'є та послідовним прихильником неподільності народного суверенітету — Ж.-Ж. Руссо.
Можна виділити такі функції законодавчої влади:
представницька
законодавча
фінансова
засновницька
контрольна.