- •1.1)Поняття та ознаки юридичної особи. Правосуб'єктність юридичної особи.
- •1.2) Поняття, умови та види трудового договору.
- •3.2) Юридичний факт –
- •3.3) Відпустка –
- •1.1) Причини, підстави припинення юридичної особи.
- •1.2) Види адміністративних стягнень. Їх зміст.
- •Правомірна поведінка, її поняття та види.
- •1.2) Стадії вчинення умисного злочину.
- •2.2) Які існують види дисциплінарних стягнень?
- •2.3) Законодавчий орган?
- •2.1) В чому полягає теологічна теорія?
- •2.4) ??? 2.5) ??? 3.1) Право власності –
- •3.2) Акцепт –
- •3.3) Правовідносини –
- •Правопорушення: види, ознаки і т.Д.
- •Довіреність: строки, види і т.Д.
- •3.1) Цивільне право –
- •3.2) Відпустка –
- •3.3) Право –
- •Шлюб, його ознаки та порядок укладення.
- •Трудове право, поняття та методи.
- •3.1) Дієздатність –
- •3.2) Нормативно-правовий акт –
- •3.3) Правовідносини –
- •Цив.Право. (все про него)
- •1.2) Розiрвання договору з iнiцiативи працівника.
- •3.1) Республіка –
- •3.2) Крайня необхiднiсть –
- •3.3) Інститут права –
- •Поняття, умови та види матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації.
- •Поняття та ознаки юридичної особи.
- •3.1) Злочин –
- •3.2) Відпустка –
- •3.3) Кримінальне право –
- •Право № 30:
- •1. Фіз. Особа
- •2. Робочий час. Види часу
- •3. Тести не помню щось про адмін. Арешт та по насильницьку теорію
- •4. Монархія – це
3.3) Право –
В юридичній науці право розглядають як загально - соціальне явище і як волевиявлення держави.
Норми права встановлюються суспільством і забезпечуються ним. Сьогодні суспільство забезпечує норми права в залежності від своєї особливої форми організації якою є держава. Норми права можуть існувати у формі правового звичаю, нормативного акту, правового договору чи судового і адміністративного прецеденту і є загальнообов’язковими до виконання всіма членами суспільства.
Норми юридичного права забезпечуються засобами переконання та державного примусу. Ці норми розмежовують юридичні обов’язки і суб’єктивні права членів суспільства.
Норми юридичного права використовуються державою для керування і виражають волю влади.
Як загальносоціальне явище право виникає разом з виникненням людини і перших людських колективів. Воно характеризується певною свободою та обґрунтованістю поведінки людей, тобто відповідними особливостями суб’єктів суспільного життя. З такої точки зору право поділяють на: права людини, права нації, права народу і право людства.
Юридичне право пов’язане з виникненням держави. Адже держава не може існувати без права. Право проявляє себе як загальний обов’язковий порядок, що панує над волею кожної людини. Правове регулювання – це проголошення державою вимог до людини у формі правових приписів, з одного боку, та виконання особою цих вимог (правових обов’язків) – з другого.
Отже, юридичне право – це свобода та обґрунтованість поведінки людей, що задекларована державою відповідно до чинних нормативно-правових актів та інших джерел права.
Розрізняють поняття „природне право” та „позитивне право”.
Природне право – це сукупність норм, які випливають із самої природи буття людини.
Позитивне право – це система норм, які встановлені державою і можуть в будь-який час змінюватися за її волею. Юридичне (позитивне) право у свою чергу поділяють на об’єктивне і суб’єктивне.
Об’єктивне право – це система всіх правових норм, що діють в державі, це право, що діє в державі як загальна об’єктивна закономірність необхідності регулювання суспільних відносин людей.
Суб’єктивне право – це міра можливої поведінки особи.
Таким чином, характерними ознаками правових норм (права) в його позитивному (юридичному) розумінні є:
право встановлюється або санкціонується державою (тобто офіційно схвалюється державою чи населенням в ході референдуму);
право є загальнообов’язковим, воно є єдиною системою приписів, обов’язкових для всього населення, яке проживає на території певної держави;
право – це система норм, приписів, що певним чином підпорядковуються та взаємодіють;
право має загальний характер - це означає, що право регулює поведінку не якоїсь конкретної особи, а будь-кого, хто вступає у ті відносини, що ним регулюються;
норми права є формально визначеними, тобто вони чітко формулюють правила поведінки, які закріплені в конкретних нормативно-правових актах та інших джерелах права;
право охороняється державою - це означає, що у випадках, коли певні правові норми не виконуються добровільно, держава застосовує примус.
Отже, право – це особливий вид соціальних норм, система загальнообов’язкових, формально визначених правил поведінки, що встановлюються, гарантуються державою з метою упорядкування суспільних відносин.
Білет № 28