- •1. Офіційно-діловий стиль. Підстилі, ознаки, мовні засоби. Призначення одс.
- •2. Науковий стиль, його призначення, мовні особливості й різновиди. Найтиповіші наукові тексти. Анотація. Рецензія. Тези. Конспект. Реферат
- •3. Поняття «літературна мова», «офіційна мова», «державна мова»
- •4. Ознаки літературної мови. Норми літературної мови
- •5. Культура усного і писемного мовлення
- •6. Публічний виступ. Вимоги до публічного виступу. Жанри публічного виступу.
- •7. Мовленнєва професійна компетенція. Мовний етикет.
- •8. Індивідуальні та колективні форми усного фахового спілкування.
- •9. Функції та види бесід. Стратегії поведінки під час ділової бесіди.
- •10. Наради, збори, перемовини, дискусії, дебати, як форми колективного обговорення професійних проблем.
- •11. Етикет телефонної розмови. Форми звертання в діловій мові.
- •12. Терміни, використання термінів в фаховій мові.
- •13. Ділові папери. Автобіографія. Доручення. Пропозиція. Розписка. Розпорядження. Характеристика. Довідка. Звіт. Прес-реліз. Резюме. Заява. Протокол.
- •14. Документ, його функції.
- •15. Класифікація документів (за найменуванням, за змістом та спеціалізацією, за призначенням, за походженням, за місцем укладання, за напрямом, за формою і ступенем стандартизації, і т.Д.)
- •16. Реквізити. Вимоги до змісту і розташування реквізитів.
- •17. Вимоги до тексту документа.
- •18. Публіцистичний стиль. Головні ознаки публіцистичного стилю.
- •19. Засоби невербальної комунікації.
- •20. Лексикографія. Типи словників.
- •21. Суть і види перекладу.
- •22. Особливості синтаксису ділової мови.
- •23. Ділове листування. Види листів: оферта, лист-запит, лист-повідомлення, супровідний лист.
- •24. Трудова угода. Контракт.
- •25. Термін. Види термінів. Основні ознаки терміна. Стандартизація термінології.
- •26. Візитна карта. Види візитних карток.
- •1. Офіційно-діловий стиль. Підстилі, ознаки, мовні засоби. Призначення одс.
- •2. Науковий стиль, його призначення, мовні особливості й різновиди. Найтиповіші наукові тексти. Анотація. Рецензія. Тези. Конспект. Реферат
21. Суть і види перекладу.
Переклад — відтворення оригіналу засобами іншої мови із збереженням єдності змісту і форми. Ця єдність досягається цілісним відтворенням ідейного змісту оригіналу в характерній для нього стилістичній своєрідності на іншій мовній основі. Шлях до досягнення такої єдності не лежить через встановлення формальних відповідників. Зіставлення засобів різних мов, навіть найбільш віддалених, можливе лише шляхом зіставлення функцій, які виконують різні мовні засоби. Звідси точність перекладу полягає у функціональній, а не формальній відповідності оригіналу.
Окрім посередницької функції, перекладні твори виконують і творчу, продуктивну місію, бо завжди були важливим стимулом розвитку національних мов, літератур, культур.
Розрізняють такі форми перекладу:
усний
письмовий
опосередкований (здійснений не з оригіналу, мовою якого перекладач не володіє, а з посередника — перекладу цього тексту на третю мову),
авторизований — переклад, переглянутий і схвалений автором або зроблений за згодою автора,
автоматичний (машинний).
22. Особливості синтаксису ділової мови.
Синтаксис • граматична будова речень та словосполучень у мові та закономірності їхнього функціонування в мовленні.
Висока частотність у використанні і повторюванні стійких словосполучень кліше;
Речення і текст мають розповідний характер, у письмових текстах питальні й окличні речення майже не використовуються;
Письмовий текст маг форму монолога:
Закріпленість у письмових текстах частин за певним місцем на аркуші і виділення їх особливими засобами (абзац, відступ, шрифт. параграф):
Наявність дієприслівникових зворотів (як правило, знаходяться на початку речення):
Перевага віддається простим реченням, в яких зберігається прямий порядок слів (підмет стоїть перед присудком; узгоджене означення знаходиться перед означуваним словом, неузгоджене - одразу ж після нього; вставні слова ставляться на початку речення: вони вказують на висловлене раніше, служать для пояснення окремих слів і словосполучень, відсилають до джерел та ін.).
Використання непрямого порядку слів у ділових та наукових текстах виправдане, коли треба наголосити на певному слові. Наприклад. \ повідомленні: "Завтра відбудеться засідання атестаційної комісії", наголошується на часі проведення заходу.
Для правильного оформлення висловлювання важливо насамперед узгодити присудок з підметом.
