21. Суть і види перекладу.

Переклад — відтворення оригіналу засобами іншої мови із збереженням єдності змісту і форми. Ця єдність досягається цілісним відтворенням ідейного змісту оригіналу в характерній для нього стилістичній своєрідності на іншій мовній основі. Шлях до досягнення такої єдності не лежить через встановлення формальних відповідників. Зіставлення засобів різних мов, навіть найбільш віддалених, можливе лише шляхом зіставлення функцій, які виконують різні мовні засоби. Звідси точність перекладу полягає у функціональній, а не формальній відповідності оригіналу.

Окрім посередницької функції, перекладні твори виконують і творчу, продуктивну місію, бо завжди були важливим стимулом розвитку національних мов, літератур, культур.

Розрізняють такі форми перекладу:

усний

письмовий

опосередкований (здійснений не з оригіналу, мовою якого перекладач не володіє, а з посередника — перекладу цього тексту на третю мову),

авторизований — переклад, переглянутий і схвалений автором або зроблений за згодою автора,

автоматичний (машинний).

22. Особливості синтаксису ділової мови.

Синтаксис • граматична будова речень та словосполучень у мові та закономірності їхнього функціонування в мовленні.

1. Висока частотність у використанні і повторюванні стійких словосполучень кліше;

2. Речення і текст мають розповідний характер, у письмових текстах питальні й окличні речення майже не використовуються;

3. Письмовий текст маг форму монолога:

4. Закріпленість у письмових текстах частин за певним місцем на аркуші і виділення їх особливими засобами (абзац, відступ, шрифт. параграф):

5. Наявність дієприслівникових зворотів (як правило, знаходяться на початку речення):

6. Перевага віддається простим реченням, в яких зберігається прямий порядок слів (підмет стоїть перед присудком; узгоджене означення знаходиться перед означуваним словом, неузгоджене - одразу ж після нього; вставні слова ставляться на початку речення: вони вказують на висловлене раніше, служать для пояснення окремих слів і словосполучень, відсилають до джерел та ін.).

7. Використання непрямого порядку слів у ділових та наукових текстах виправдане, коли треба наголосити на певному слові. Наприклад. \ повідомленні: "Завтра відбудеться засідання атестаційної комісії", наголошується на часі проведення заходу.

Для правильного оформлення висловлювання важливо насам­перед узгодити присудок з підметом.