Коефіцієнти капіталізації та ринкові мультиплікатори для російських підприємств різних галузей 2

Галузь промисловості

Мультиплікатор, %

Коефіцієнт капіталізації, %

Нафтопереробка

14,20

7,04

Зв’язок

10,90

9,17

Електроенергетика

6,00

16,67

Машинобудування

3,50

28,57

Кольорова металургія

2,65

37,74

Нафтохімія

0,90

111,11

Назва підходу до оцінки

Переваги методів

Недоліки методів

1

2

3

Витратний підхід

• Аналіз варіантів найкращого та найбільш ефективного використання земельної ділянки.

• Техніко-економічний аналіз можливостей нового будівництва та різного роду поліпшень.

• Остаточне збалансування величини ринкової вартості підприємства з його можливостями по кожному зі структурних елементів.

• Оцінка об’єктів загальнодержавного чи унікального характеру.

• Оцінка потенціалу за умови малоактивного та нерозвинутого ринку капіталу, нерухомості землі тощо

• Використання “минулої” господарської інформації вимагає їх приведення до одного періоду часу, механізм розрахунків у цьому аспекті не можна назвати досконалим.

• Ігнорування перспектив розвитку підприємства та ринкового середовища.

• Повністю випадає з кола досліджень індивідуальні можливості ефективного використання об’єкту.

1

2

3

Порівняльний підхід

• Орієнтація на поточні фактичні ціни та ринкові умови діяльності дозволяю уникнути розбіжності між розрахунковою величиною вартості та її ринковим еквівалентом.

• Достовірна фактична інформація дозволяє підвищити точність аналітичних розрахунків та краще відобразити специфіку об’єкту оцінки, врахувавши фактично досягнуті фінансово-економічні результати.

• Дозволяє врахувати не тільки внутрішні особливості об’єкту, але й ринкову ситуацію у цілому (співвідношення попиту та пропозиції, ціни на супутні об’єкти тощо).

• Як вже наголошувалося вище, необхідність існування розвинутого, цивілізованого та прозорого ринку об’єктів оцінки.

• Неможливість оцінки унікальних чи специфічних об’єктів внаслідок фізичної відсутності аналогів для порівняння.

• Ігнорування перспектив розвитку підприємств у майбутньому.

• Значні витрати часу та ресурсів на збір та опрацювання великого масиву інформації як про об’єкт оцінки, так і про його аналоги.

• Необхідність використання складних розрахункових процедур для встановлення адекватних поправок порівно з аналогом, що не завжди можливо (навіть з причин недостатності кваліфікаційного рівня аналітика).

Результатний підхід

• Врахування перспектив діяльності та розвитку підприємства як цілісного земельно-майнового та соціально-організаційного комплексу, виходячи з минулого досвіду, досягнутих результатів та сформованих ринкових умов.

• Можливість врахування специфіки ринкових умов за певним об’єктом за допомогою правильного визначення рівня дисконту чи коефіцієнта капіталізації.

• В аналітичних розрахунках використовується прогнозна (імовірнісна), а не фактична господарська інформація

• Аналітичні процедури формування ставок дисконтування та капіталізації носять достатньо суб’єктивний характер.

• Неможливість досягнення абсолютно точних результатів через тривалість періоду оцінки та нестабільності реальних притоків та відтоків капіталу.