8. Види пам’яті комп’ютера.

Внутрішня пам'ять

Під внутрішньою пам'яттю розуміють всі види запам'ятовуючих пристроїв, що розташовані на материнській платі. До них відносяться:

оперативна пам'ять,

постійна пам'ять,

енергонезалежна пам'ять.

Оперативна пам'ять RAM (Random Access Memory).

Пам'ять RAM - це масив кристалічних комірок, що здатні зберігати дані. Вона використовується для оперативного обміну інформацією (командами та даними) між процесором, зовнішньою пам'яттю та периферійними системами. З неї процесор бере програми та дані для обробки, до неї записуються отримані результати. Назва "оперативна" походить від того, що вона працює дуже швидко і процесору не потрібно чекати при зчитуванні даних з пам'яті або запису. Однак, дані зберігаються лише тимчасово при включеному комп'ютері, інакше вони зникають.

За фізичним принципом дії розрізняють динамічну пам'ять DRAM і статичну пам'ять SRAM. Мікросхеми динамічної пам'яті використовуються як основна оперативна пам'ять, а мікросхеми статичної - для кеш-пам'яті.

Оперативна пам'ять у комп'ютері розміщена на стандартних панельках, що звуться модулями. Модулі оперативної пам'яті вставляють у відповідні роз'єми на материнській платі.

Постійна пам'ять ROM (Read Only Memory)

В момент включення комп'ютера в його оперативній пам'яті відсутні будь-які дані, оскільки оперативна пам'ять не може зберігати дані при вимкненому комп'ютері. Але процесору необхідні команди, в тому числі і відразу після включення. Тому процесор звертається за спеціальною стартовою адресою, яка йому завжди відома, за своєю першою командою. Ця адреса вказує на пам'ять, яку прийнято називати постійною пам'яттю ROM або постійним запам'ятовуючим пристроєм (ПЗП).

(До постійної пам’яті слід ще сказати про вінчестер (HDD), так як він зберігає у собі усю основну, постійну пам’ять.

Енергонезалежна пам'ять CMOS

Робота таких стандартних пристроїв, як клавіатура, може обслуговуватися програмами BIOS, але такими засобами неможливо забезпечити роботу з усіма можливими пристроями (у зв'язку з їх величезною різноманітністю та наявністю великої кількості різних параметрів). Але для своєї роботи програми BIOS вимагають всю інформацію про поточну конфігурацію системи. З очевидних причин цю інформацію не можна зберігати ні в оперативній пам'яті, ні в постійній.

Спеціально для цих цілей на материнській платі є мікросхема енергонезалежної пам'яті, яка по технології виготовлення називається CMOS. Від оперативної пам'яті вона відрізняється тим, що її вміст не зникає при вимкненні комп'ютера, а від постійної пам'яті вона відрізняється тим, що дані можна заносити туди і змінювати самостійно, у відповідності з тим, яке обладнання входить до складу системи

9. Преса. Види періодичних видань

Преса — друковані засоби масової інформації (періодичні друковані видання), які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року. Під пресою розуміютьгазети, журнали, альманахи, збірки, бюлетені, рідше книги, листівки, що мають визначений тираж.

Виділяють п'ять основних видів періодичних видань: газета, журнал, бюлетень, календар, експрес-інформація.

Газета – періодичне газетне видання, що виходить через короткі проміжки часу, що містить офіційні матеріали, оперативну інформацію і статті з актуальних суспільно-політичних, наукових, виробничих та інших питань, а також літературні твори й рекламу.

Газета – носій текстової інформації.

Газетирозрізняють:

• за періодичністю виходу (щоденні, щотижневі);

• за масштабами (центральні або загальнонаціональні, регіональні, місцеві (обласні, районні, міські), корпоративні (компаній, університетів);

• за профілем (масової орієнтації, спеціалізовані (професійні)).

Журнал

• Журнал (фр. journal – щоденник, газета) – періодичне журнальне видання, що містить статті або реферати з різних суспільно-політичних, наукових, виробничих і інших питань, а також літературно-художні твори, що мають постійну рубрикацію, офіційно затверджене як даний різновид видання.

Бюлетень (фр. bulletin, итал. bulletino – записка, листок, від позднелат. bulla – документ з друком) – вид періодичного видання, що продовжується. Бюлетені виділяються в самостійний вид видань за двома ознаками: характером інформації й оперативністю виходу в світ. Цим вони відрізняються від журналів, періодичних збірок, що продовжуються.

Бюлетень випускається оперативно, містить короткі офіційні матеріали з питань, що входять у коло ведення випускаючої його організації (наприклад, патентний бюлетень «Промислова власність»).

У завдання бюлетеня входить швидке й регулярне інформування зацікавлених осіб і організацій про те нове, що є в окремій галузі або діяльності установи. Класифікація бюлетенів розроблена недостатньо

За сукупностю ознак виділяють сім груп бюлетенів, що мають різне функціональне призначення: нормативний, довідковий, рекламний, бюлетень-хроніка, бюлетень-таблиця, статистичний і інформаційний бюлетень.

За оформленням бюлетені майже не відрізняються від журналів, хоча певна специфіка є. Бюлетені різноманітні за форматом. Їх видають і в настільній, і в портативній формі. У них не буває ілюстрацій. Бюлетені різноманітні й за періодичністю виходу в світ: від одного разу на тиждень до одного разу на квартал.

Календар (лат. calendarium – боргова книжка) – періодичне (неперіодичне) довідкове видання, що містить послідовний перелік днів, тижнів, місяців даного року, а також інші відомості різного характеру.

Календарі можуть бути щорічниками, щомісячниками, тижневиками, щотижневиками.

За матеріальною конструкцією виділяються чотири види календарів: табель-календар, відривний, перекидний і календар книжкового типу.

Структурною одиницею календарів знаменних дат є довідкова стаття, що подає відомость про ту або іншу пам'ятну дату.

У нашій країні перша спроба регламентувати, у які дні що неьбхідно було робити, була зроблена в 1076 р. в «Ізборнику Святослава». Проте видавати календарі стали лише в XVI–XVII ст.

Експрес-інформація – періодичне реферативне видання, що містить розширені й зведені реферати, що складаються з найбільш актуальних зарубіжних опублікованих матеріалів або вітчизняних неопублікованих документів, що вимагають оперативного сповіщення.

Експрес-інформація містить короткі відомості, призначені для оперативного інформування користувачів.

Специфіка експрес-інформації полягає в такому: 1) тут відображаються відомості про важкодоступні зарубіжні першоджерела й неопубліковані вітчизняні документи; 2) реферати, що входять до складу бібліографічного запису, детальні й докладні; 3) вони можуть ілюструватися, чим відрізняються від реферативних журналів. Експрес-інформація належить до книжкового видання і відображає однорідну інформацію.