31. Організаційні форми міжнародного співробітництва за участю держав.

Розвиток економічної взаємозалежності держав об'єктивно вимагає підвищення ролі багатостороннього регулювання зв'язків між суб’єктами міжнародних економічних відносин. Важливу роль у цьому процесі відіграють міжнародні економічні організації (надалі - МЕО), які є інституційними механізмами координації та регулювання співробітництва практично в усіх сферах міжнародних економічних відносин. Основою правового регулювання форм співробітництва держав з МЕО є право цих організацій, визначальну роль у складі якого відіграє “ власне право” МЕО - комплекс норм, що створюються кожною організацією для власних цілей і становлять її організаційно-правову систему. Членство держав у МЕО, асоціація держав з МЕО, укладання ними міжнародних економічних договорів, надсилання державами спостерігачів до МЕО являють собою головні форми економічного співробітництва держав з МЕО. Угоди про асоціацію є самостійною формою стосунків держав з МЕО. Вони дозволяють державам набувати прав та обов’язків, які не властиві іншим економічним угодам, а саме отримувати частину прав та обов’язків з числа тих, що мають члени організації.

30. Держава як головний суб’єкт мев.

За існуючими як у вітчизняній, так і в зарубіжній літературі визначеннями, держава — це політична форма організації суспільства, яка виражає обумовлену економіч­ним ладом політичну владу пануючого класу або всього народу. Так, у Декларації про державний суверенітет України зазначено, що народ України є єдиним джерелом державної влади. Повновладдя народу забезпечується на основі Конституції як безпосередньо, так і через народних депутатів, обраних до Верховної і місцевих рад України. Держава — це первинний і основний суб'єкт міжнародного права, який є учасником міжнародних відносин. Держава — це композиція з трьох елементів: певної території, населення, що мешкає на ній, і політичної організації (влади). Основна ознака держави як суб'єкта міжнародного права — державний суверенітет.

Як первинний суб'єкт держава має універсальну міжнародну правоздатність. Держави розроблюють норми міжнародного права, встановлюють відповідальність за їх порушення, визначають міжнародний правопорядок і функціонування міжнародних організацій. Можливість дій держав щодо зазначеного обмежується лише принципами та нормами міжнародного права, створеними ні ким іншим, як державами.

Суб'єктами міжнародного економічного права є учасники міжнародних економічних відносин. Вони — носії міжнародних прав і зобов'язань, які вони мають у межах і на основі міжнародного економічного права. Первинними (або основними) суб'єктами міжнародного права є держави, народи і нації, які борються за незалежність і створення власної національної держави. Похідними (або вторинними) суб'єктами є міжнародні організації, міжнародна правосуб'єктність яких визначається актом, що засновує ці організації (статутом чи угодою). Україна є самостійним суб'єктом міжнародного економічного права. Характер і зміст міжнародних відносин за участю України — найрізноманітніші. Широку участь Україна бере і в діяльності міжнародних економічних організацій.