Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпора_право_131.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
637 Кб
Скачать
☆

116. Принципи зед

Принципи зовнішньоекономічної діяльності - це керівні начала, що визначають спрямованість правового регулювання зовнішньоекономічних відносин. Управлінська діяльність завжди базується на основних правилах, яких дотримуються керівники і спеціалісти апарату управління в процесі прийняття тих або інших рішень. Ці правила можуть бути декларовані в спеціальних документах або ж бути своєрідною традицією, нормою, звичаєм. Частіше усього має місце поєднання і того й іншого.

Можна виділити три рівні принципів зовнішньоекономічної діяльності: загальні, специфічні і національні. Загальні принципи зовнішньоекономічної діяльності - це невелика кількість загальновизнаних у всьому світі правил, що стали своєрідними загальновідомими істинами (аксіомами), яких дотримуються всі учасники міжнародних ділових операцій. І хоча в різноманітних виданнях набір цих принципів може відрізнятися, однак у кінцевому результаті, вони зводяться до трьох головних: науковість, системність, взаємовигідність. Науковість ЗЕД означає, насамперед, розвиток цієї діяльності відповідно до об'єктивних економічних законів. Особливо важливе значення має цей принцип у здійсненні міжнародних фінансових розрахунків, при яких потрібно спиратися на зміни валютних курсів. Сучасна теорія пропонує чимало корисних теоретичних моделей прогнозування валютних курсів. Використання зазначених та інших інструментів в управлінні ЗЕД - безсумнівна ознака використання принципу науковості. Принцип системності ЗЕД включає також взаємозв'язок міжнародних операцій даної компанії з міжнародним бізнесом у цілому. Принцип взаємовигідності ЗЕД, на перший погляд, не має особливих ускладнень і виглядає очевидним: кожний партнер, що бере участь у міжнародних операціях, одержує свій прибуток. Проте дотримуватися цього принципу не просто через значну кількість часу, необхідного для виконання угод, зміни валютних курсів, наявності різноманітних зв'язків між окремими зовнішньоекономічними угодами, використання бартерних операцій та ін. Тому дотримання принципу взаємовигідності потребує ретельного аналізу і врахування, розмежування різноманітних потоків прибутків і витрат. Крім наведених загальних принципів управління ЗЕД, багато специфічних принципів, яких також необхідно дотримуватися. Специфічні принципи ЗЕД закріплені у відповідних міжнародних правових актах і є обов'язковими для виконання всіма державами, що підписали той або інший акт. І хоча терміна "зовнішньоекономічна діяльність" у зазначених документах може не бути, за своїм характером більшість закріплених там принципів мають пряме відношення до зовнішньоекономічної діяльності.

Найбільш повний перелік принципів організації міжнародних економічних відносин є в "Хартії економічних прав і обов'язків держав", прийнятій IV Спеціальною сесією Генеральної Асамблеї ООН у 1974 р. Хартія була прийнята разом із Декларацією про встановлення нового економічного порядку та Програмою дій з його встановлення. В зазначеному документі вказано такі принципи:

- суверенітет; - територіальна цілісність і політична незалежність держав; - суверенна рівність усіх держав; - ненапад і невтручання у внутрішні справи; - взаємна і справедлива вигода; - мирне співіснування; - рівноправність і самовизначення народів; - мирне регулювання спорів; - усунення несправедливості, що виникає в результаті застосування сили та позбавляє націю засобів для її нормального розвитку; - сумлінне виконання міжнародних зобов'язань; - повага до прав людини та основних свобод; - відсутність прагнення до гегемонії в сферах впливу; - сприяння міжнародній соціальній справедливості; - міжнародне співробітництво з метою розвитку; - вільний доступ до морів для країн, що їх не мають.

Національні принципи ЗЕД закріплюються в законодавчих актах відповідних країн. Оскільки всі країни використовують тією чи іншою мірою механізми державного регулювання ЗЕД, то існує і відповідна правова основа таких дій. Щодо зовнішньоекономічної діяльності українських підприємств, то її принципи закріплені в ст. 2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність". Причому ці принципи охоплюють і діяльність іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні. Система згаданих принципів включає: - суверенітет; - свободу; - юридичну рівність і недискримінацію; - верховенство закону; - захист інтересів суб'єктів підприємницької діяльності; - еквівалентність обміну. Законодавства інших країн також містять принципи такої діяльності, яких повинні дотримуватися не тільки національні, але й іноземні суб'єкти господарської діяльності.

115. Суб’єкти ЗЕД.

Згідно зі ст. 378 Госп. Кодексу суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності є: 1) господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГК, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці; 3) підрозділи (структурні одиниці) іноземних суб’єктів господарювання, що не є юридичними особами за законодавством України (філії, відділення тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України і зареєстровані в порядку, встановленому законом. У зовнішньоекономічній діяльності також можуть брати участь зовнішньоекономічні організації, що мають статус юридичної особи, утворені в Україні відповідно до закону органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Усі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності України мають право відкривати свої представництва на території інших держав згідно з законами цих держав, а також мають право на участь у міжнародних неурядових економічних організаціях. Іноземні суб’єкти господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України, мають право на відкриття своїх представництв на території України. Представництво іноземного суб’єкта господарської діяльності — установа або особа, яка репрезентує інтереси іноземного суб’єкта господарської діяльності в Україні і має на це належно оформлені відповідні повноваження. Реєстрацію зазначених представництв здійснює Міністерство економіки протягом шістдесяти робочих днів з дня подання іноземним суб’єктом господарської діяльності документів на реєстрацію. Держава гарантує однаковий захист усіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб’єктів у випадках, не передбачених законом, у тому числі й через видання підзаконних актів, які створюють для її здійснення умови гірші від установлених, є обмеженням права здійснення зовнішньоекономічної діяльності і як таке забороняється. До суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності може бути застосовано санкцію у вигляді тимчасового зупинення права здійснення такої діяльності в разі порушення чинних законів України, що стосуються цієї діяльності, згідно зі ст. 37 Закону. Санкції, зазначені в цій статті, застосовуються Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України (далі — Мінекономіки) за рішенням судових органів України або за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, комісії з питань повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно перебувають за її межами, та Національного банку України. Разом з тим відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.1999 № 593 «Про сприяння зовнішньоекономіч­ній діяльності» під час провадження підприємствами — резидентами України зовнішньоекономічної діяльності для них може встановлюватись режим сприяння.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]