23. Поняття та види автономій. Національна і територіальна автономії, політична та адміністративна автономії: порівняльний аналіз.

Автономія означає право самос.здійс-ня держ.вл.чи упр-ня, надане к-цією тій чи ін.частині д-ви, тобто широке внутр.самоуправління регіону (території) д-ви, наділення його особливими п-вами в сфері місц.самоврядування, к-ри.

Осн.види автономії:

політична;

-адміністратративна

територіальна;

національно-культурна (персональна).

Політична автономія – її суб-ти мають майже всі зовн.ознаки д-ви – парл-нт, уряд, гром-во, місц.з-во...в т.ч.державно-правову символіку, вони мають право приймати відповідні норм/прав.акти, але вони не мають свого суверенітету, права виходу з автономії.

Напр.. Пн.Ірландія, в якій дво-палатний парл-нт, нижня палата якого обирається населенням, а верхня – призначається британським Парл-нтом

Адміністративна автономія-це право місцевих органів самостійно вирішувати всі питання щодо життєзабезпечення даної території(автономні області)

Територіальна автономія– означає певну ступінь самостійності всіх чи більшості територіальних частин д-ви незалежно від складу населення. Її суть поляг.у внутр.самоуправлінні певного регіону (території), які відрізняються соціокультурними, побутовими, історичними, лінгвістичними, рідше – національними особливостями. Напр.. Сицилія і Сардинія в Італії...

Автономні регіони володіють самостійнісю у вирішенні питань освіти, к-ри, соц.сфери, місцевого гос-ва, але меншою самостійністю ніж політич. автономії.

Предс.ор-ни держ.вл.в автономії мають обмежені повноваження, акти, які вони прийм.повинні відповідати заг/нац.з-ву. Вик.ор-ни вл.контролюються центр.урядом.

Нац/культ.автономія – надання особл.додаткових п-в нац.меншинам, які проживають дисперсно, для роз-ку і збереж.мови, нац.к-ри, традицій.

Напр.. вірмени, курди, турки активно використовують ці форми автономій.

24. Поняття та особливості регіоналістичних держав (навести приклади).

Регіоналізм-це орієнтація на автономність адм.-терит. одиниць, децентралізація унітарної д-ви. Має декілька форм:економічну, культурну, політичну та стратегічну.

Регіоналістична держава - це така форма державого устрою, за якої уся територія держави складається з автономних утворень.

Всі адміністративно-територіальні одиниці наділені достатньо широкими правами і повноваженнями і мають більше самостійності у вирішенні державних питань, чим і мають деяку схожіть з субєктами федерації. Така форма державного устрою в наш час використовується лише в 4-ьох державах: Італії, Іспанії, Шрі-Ланці та ПАРі.

Подібність до федерації:Регіоналістична держава має деякі характерні риси федерації, тому вчені-юристи розглядають її як специфічну перехідну форму від унітарної д-ви до федеративної. Всі частини в такій д-ві мають характер територіальної автономії і наділені правом створювати свої адміністрації, вибирати регіональні парламенти(місцеві законодавчі збори та асамблеї), видавати законодавчі акти з окремих питань. центральна влада зазвичай призначає свого представника в регіоні – губернатора и комісара. Однак їх повноваженнях в різних країнах неоднакові: можуть бути незначними і мати скоріше номінальний характер, а можуть, навпаки, бути дуже широкими і включати навіть накладення права вето на деяк ізакони, що приймаються регіоном. В ПАР адміністративно-територіальні одиниці мають право навіть видавати власні конституції.