- •1.Особливості джерел конституційного права в державах, що належать до англосаксонської системи права.
- •2.Особливості джерел конституційного права в державах, що належать до романо-германської системи права
- •3. Особливості джерел конституційного права в державах із мусульманською системою права.
- •4.Види законів, що регулюють конституційно-правові відносини в зарубіжних країнах.
- •5. Конституції зарубіжних держав: поняття, класифікація, структура.
- •6. Інституту конституційного контролю в зарубіжних державах: поняття, види, моделі організації.
- •7. Сучасні концепції прав людини і їх конституційно-правове оформлення.
- •8. Громадянство у зарубіжних державах: поняття і зміст, співвідношення із категоріями «підданство» та «національність».
- •9. Способи набуття громадянства у зарубіжних державах.
- •10. Способи припинення громадянства у зарубіжних державах.
- •12. Монархія як форма правління: сутнісні ознаки, різновиди.
- •13. Необмежена (абсолютна) та обмежена (конституційна) монархії: характерні риси.
- •14. Парламентська монархія: характерні риси.
- •15. Дуалістична монархія: характерні риси (навести приклади).
- •16. Республіка як форма правління та її різновиди.
- •17. Конституційно-правові ознаки президентської республіки.
- •18. Конституційно-правові ознаки парламентської республіки.
- •19. Конституційно-правові ознаки змішаної республіки.
- •20. Суперпрезидентська та монократична республіки.
- •21. Нетипові форми правління.
- •22. Унітарна держава, її різновиди. Поняття та види сучасних федерацій.
- •23. Поняття та види автономій. Національна і територіальна автономії, політична та адміністративна автономії: порівняльний аналіз.
- •24. Поняття та особливості регіоналістичних держав (навести приклади).
- •25. Поняття та конституційно-правові ознаки федерацій (навести 5 прикладів). Види федерацій.
- •26. Форми прямої демократії в зарубіжних державах. Референдум як форма народовладдя: поняття, сутність, види.
- •27. Поняття виборів. Види виборів за опосередкованістю волі виборців (навести приклади).
- •28. Принцип свободи виборів. Зобов’язуючий вотум (навести приклади).
- •29. Поняття та зміст виборчого права. Виборчі цензи.
- •30. Конституційно-правовий зміст поняття виборчої системи. Загальна характеристика виборчих систем.
- •31. Мажоритарна виборча система, її різновиди (навести приклади країн та органів, для формування яких вона застосовується).
- •32. Особливості пропорційної виборчої системи (навести приклади країн та органів, для формування яких вона застосовується).
- •33. Змішані виборчі системи: преференційна, система єдиного неперехідного голосу, панашаж, інші.
- •34. Поняття та сутність глави держави. Юридичні форми глави держави (навести приклади кожної форми).
- •35. Місце глави держави у системі органів державної влади сучасних республік (навести приклади).
- •36. Місце глави держави у системі органів державної влади сучасних монархій (навести приклади).
- •37. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах парламентської монархії (на прикладі сучасних держав).
- •39. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах дуалістичної монархії (на прикладі сучасних держав).
- •40. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах президентської республіки (на прикладі сучасних держав).
- •41. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах парламентської республіки (на прикладі сучасних держав).
- •42. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах змішаної республіки (на прикладі сучасних держав).
- •43. Поняття парламенту, його сутність. Вихідні засади концепції народного представництва.
- •44. Види парламентів зарубіжних країн за структурою. Зміст представництва нижньої та верхньої палат бікамерних парламентів. Види верхніх палат парламентів зарубіжних держав.
- •45. Відповідальність урядів зарубіжних держав. Інститут парламентської відповідальності уряду.
- •46. Дострокове припинення повноважень парламентів та їх палат.
- •48. Поняття уряду, його характерні риси. Види урядів.
- •50. Особливості конституційно-правового статусу уряду за умов парламентської та президентської форм правління.
- •51. Конституційно-правовий статус депутата парламенту у зарубіжних країнах.
- •52. Конституційно-правовий статус Парламенту Великобританії (порядок формування, структура, функції, повноваження, акти).
- •53. Конституційно-правовий статус Конгресу сша (порядок формування, структура, функції, повноваження, акти).
- •54. Конституційно-правовий статус парламенту Франції (порядок формування, структура, функції, повноваження, акти).
- •55. Конституційно-правовий статус парламенту Республіки Польща (порядок формування, структура, функції, повноваження, акти).
- •56. Конституційно-правовий статус парламенту фрн (порядок формування, структура, функції, повноваження, акти)
- •58. Конституційно-правова природа та особливості федералізму у сша.
- •59. Конституційно-правова природа федералізму та особливості у фрн.
- •60. Конституційно-правовий статус президента сша (порядок обрання,функції, повноваження, особливості процедури імпічменту, акти).
- •61. Конституційно-правовий статус президента фрн (порядок обрання, функції, повноваження, особливості процедури імпічменту, акти)
- •Функції та повноваження
- •62. Конституційно-правовий статус президента Польщі (порядок обрання, функції, повноваження, особливості процедури імпічменту, акти).
- •63. Конституційно-правовий статус президента Росії (порядок обрання, функції, повноваження, особливості процедури імпічменту, акти).
- •65. Конституційно-правовий статус уряду Великобританії
- •66. Конституційно-правовий статус уряду Польської Республіки(порядок утворення,повноваження,функції,структура,акти,відповідальність)
- •70.Конститтуція Великобританії(поняття,структура,класифікаційна характеристика. Інститут конституційного контролю у Великобританії.
- •71. Конституція Польщі: особливості структури, прийняття, зміни, класифікаційна характеристика. Інститут конституційного контролю у Польщі.
- •72. Конституція Франції: особливості структури, прийняття, зміни,класифікаційна характеристика. Інститут конституційного контролю у Франції.
- •73. Конституція фрн: особливості структури, прийняття, зміни,класифікаційна характеристика. Інститут конституційного контролю у фрн.
- •75. Конституційні основи організації публічної влади в територіальних одиницях фрн.
- •76. Конституційні основи організації публічної влади в територіальних одиницях Польщі.
61. Конституційно-правовий статус президента фрн (порядок обрання, функції, повноваження, особливості процедури імпічменту, акти)
Федеральний президент Німеччини — глава держави в Німеччині.
Його обирають Федеральні збори — конституційний орган, скликаний спеціально для цієї мети.. Федеральний президент обирається простою більшістю голосів строком на п'ять років. Переобрання допускається один раз.
Функції та повноваження
Федеральний президент виконує представницькі функції — він представляє Німеччину на міжнародній арені й акредитує дипломатичних представників. Крім того, він володіє правом помилування ув'язнених.
Президент має такі офіційні функції:
Підписання та оприлюднення федеральних законів (при цьому він має право здійснювати конституційний нагляд за законотворчою діяльністю).
Висунення кандидатури федерального канцлера на розгляд парламенту, затвердження федерального канцлера на посаді і звільнення його з посади.
Затвердження на посаді і звільнення з посади федеральних міністрів за поданням федерального канцлера.
Затвердження на посаді і звільнення федеральних суддів, федеральних службовців, офіцерів і унтер-офіцерів.
У вищезазначених випадках він є лише виконавцем рішень, що приймаються іншими органами влади.
Вибори президента у Федеративній Республіці Німеччина, як і в інших країнах, пов'язані з певними вимогами. По-перше, це національно-етнічний ценз, тобто кандидат у президенти ФРН повинен обов'язково мати її громадянством. По-друге, це наявність виборчого права, тобто права бути обраним в нижню палату парламенту (Бундестагу). По-третє, це віковий ценз, тобто вік кандидата в президенти повинен бути не менше сорока років. Безпосереднє переобрання допускається тільки один раз
62. Конституційно-правовий статус президента Польщі (порядок обрання, функції, повноваження, особливості процедури імпічменту, акти).
Президент Республіки Польща є вищим представником Республіки Польща і гарантом безперервності державної влади.
Президент Республіки обирається нацією на загальних, рівних, прямих виборах таємним голосуванням строком на п'ять років і може бути обраний повторно лише один раз. Президентом Республіки може бути обраний польський громадянин, якому виповнилося на день виборів 35 років і який володіє повнотою виборчих прав у Сейм. Правом висувати кандидатів у Президенти користуються не менш як 100 тисяч громадян, які мають право обирати в Сейм..
Дійсність обрання Президента Республіки підтверджується Верховним Судом.
Президент не може обіймати ніякої іншої посади або виконувати які^небудь публічні функції, за винятком тих, що пов'язані а виконанням своєї посади.
Конституція Республіки Польща та інші закони надають Президентові дуже значні повноваження в усіх галузях державного життя.
Президент, призначає вибори до Сейму і Сенату на день, вільний від праці, скликає перше засідання Сейму і Сенату; може розпустити Сейм у випадках, передбачених Конституцією, після того, як вислухає думку Маршала Сейму та Маршала Сенату. (Такими випадками є: нерозгляд Сеймом протягом чотирьох місяців з дня передачі йому Радою Міністрів для прийняття проекту закону про бюджет; відмова в затвердженні складу уряду, який був сформований за дорученням Президента; відмова Сейму у вотумі довіри уряду. В умовах надзвичайного стану Президент не має права розпускати Сейм.)Президент може звернутися з посланням до Сейму, Сенату або до Національних, зборів. По посланнях дебати не відбуваються.
Президент бере активу участь у законодавчій діяльності. Про це свідчить хоча б той факт, що Конституція надає йому право законодавчої ініціативи.
Прийнятий Сеймом і Сенатом закон Маршал Сейму передає Президентові для підпису. Президент може мотивованою постановою, повернути його Сейму для повторного розгляду.
Президент може перед підписанням закону звернутися до Конституційного трибуналу з пропозицією перевірити, чи відповідає цей закон Конституції. Конституція надала Президентові не тільки право відкладального вето, а й право вибіркового вето .
Президенту також надане право за згодою Сенату з винятково важливих державних питань призначати референдум.
Президент має деякі повноваження і у сфері управління. Він призначає Голову Ради Міністрів, приймає відставку Уряду; є Верховним Головнокомандуючим Збройних сил;
Важливі повноваження має Президент у галузі зовнішніх відносин. Він здійснює загальне керівництво у сфері міжнародних відносин, призначає і звільняє дипломатичних представників в іноземних країнах, а також ратифікує та денонсує міжнародні договори, про що ставить до відома Сейм і Сенат.
Посада Президента стає вакантною внаслідок його смерті, відмови від посади;
Президент звільняється з посади постановою Державного трибуналу. Тимчасово, до зайняття посади новообраним Президентом, його функції виконує Маршал Сейму, а якщо він не може їх виконувати, — Маршал Сенату .
За порушення Конституції або законів, а також за вчинення злочину Президент може бути притягнутий до відповідальності Державним трибуналом. Постанова про притягнення Президента до відповідальності може бути прийнята Національними зборами не менш як двома третинами голосів від законної кількості членів і за умови, що пропозиція про це буде внесена не менш як однією чвертю всіх членів Національних зборів. Від моменту прийняття постанови про висунення обвинувачення проти Президента він відсторонюється від виконання своїх функцій.
