- •1. Архітектура та образотворче мистецтво в українській культурі кін. Хуііі-хіх ст.
- •2. Боротьба православ'я та католицизму як ситуація культурного вибору.
- •6. Вплив російської державно-культурної політики на формування української культури (хуііі-хх ст.).
- •7. Вплив ситуації поліконфесійності на культурний ландшафт сучасної України.
- •10.Емоційна модальність української ментальності й теорія «кордоцентризму» української культури.
- •11.Запровадження християнства на Русі і його значення для розвитку культури.
- •12.Західноєвропейські впливи в історії української культури.
- •1З.Здобутки і втрати культурного будівництва в Україні в 1960-80 рр.
- •14.І.Франко та м. Грушевський як провідники духовного відродження України.
- •15.Ідеологічна уніфікація творчості в культурно-мистецькому житті України в радянський період, її денаціоналізація.
- •17.Індивідуалізм і колективізм в козацькій традиції.
- •20.Історичні умови культурного життя українського народу др. Пол. Хуіі- хуііі ст.
- •21.Квазінаціональне культурне будівництво в умовах срср.
- •22.Козацькі думи в контексті європейської епічної традиції.
- •2З.Конструювання модерної ідентичності: романтизм, народність, націоналізм.
- •24.Корелятивність понять «нація» та «національна держава».
- •25.Креативний період (Київська Русь): державність, релігія, цивілізаційна приналежність.
- •33.Культурні надбання дохристиянської Русі.
- •34.Культурно - просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії.
- •35.Культурно-просвітницьюі діяльність діячів греко-католицької церкви (а. Шептицький, й.СліпиЙ та ін.).
- •3Б.Лицарський епос та його продовження в козацькій культурі.
- •38.М.ХвильовиЙ, л.Курбас, о.Довженко як визначні діячі української культури.
- •39.Месіансько-утопічні аспекти ідеології Кирило-Мефодіївського братства та їх культурні передумови.
- •40.Міфологізовані історичні конструкції походження українців.
- •42.Народницький період національно-культурного відродження. Кирило- Мефодіївське братство.
- •43.НароДовська концепція походження і призначення української нації.
- •44.Національна культура як процес формування та закріплення національної ідентичності за допомогою культурних артефактів.
- •45.Національно-визвольна боротьба та її героїчний пафос.
- •46.Національно-духовне відродження і розвиток культури в Україні в сучасних умовах.
- •47.Низька культурна традиція та естетична категорія «комічного».
- •48.Нова українська література (і.КотляревськиЙ, г.Квітка-Основ'яненко, т.Шевченко ).
- •49.0Браз України у творах романтиків хіх ст.
- •50.0Сновні етапи становлення української культури.
- •51.Піднесення національно-культурного відродження в Україні на поч. Хх ст.
- •52.Побут, звичаї та обряди українського народу (поч. Хіу - перш. Пол. Хуіі ст.).
- •53.Поетична та пісенна творчість українського народу.
- •54.Політика "коренізації" в Україні в радянський період.
- •55.Поняття «цивілізації» в суспільній та науковій думці.
- •56.ПореволюціЙниЙ національно-культурний розвиток в Україні (1917-1930 рр.).
- •57.Примордіалістські та політичні моделі «нації».
- •58. Природа і культура. Сучасні концепції культури.
- •59.Проблема розколу в православній церкві України та можливосТі його подолання.
- •60.Проблема цивілізаційної приналежності української культури.
- •61.Розвиток освіти та наукових знань на теренах України початку хі у- перш.Пол.Хvіі ст.
- •62.Розвиток філософської думки в Україні (г.Сковорода, п. Юркевич).
- •63.Роль Церкви в розвитку української освіти хіу-хуіі сторіч.
- •64.РосіЙське православ'я на українських землях.
- •65.Самоусвідомлення представників «козацької нації» та його культурний зміст.
- •67.Селянство як носій культурного традиціоналізму.
- •70. Соціально-політичні та історичні умови розвитку української культури на поч. Хх ст.
- •71.Співвідношення «земного» і «небесного» у бароковій культурі.
- •72.Становлення нації та його культурний зміст.
- •74.Стилі професійної художньої творчості: українське бароко, романтизм, модернізм.
- •75.Суспільно-політичні та історичні обставини розвитку української культури початку хіv- перш. Пол. Хуіі ст.
- •76.СучасниЙ «конструктивізм» в розумінні феномену націй.
- •77.Т.Шевченко та м. Драгоманов як провідники української національної ідеї.
- •78.ТатарськиЙ та турецький впливи на український побут і національний характер.
- •79.Творчість Сковороди та ідеал «мандрівного філософа».
- •80. Типологічні ознаки культурної самототожності українця.
- •81. Українська демонологія та традиційні звичаї й обряди українців.
- •82. Українська культура в контексті «радянської багатонаціональної культури».
- •83. Українська культура в рамках міжкультурних стосунків. Питання російської мови в Україні
- •84.Українська культура в часи тоталітаризму (1930 - 1950 рр.).
- •85.Українське козацтво як культурний феномен.
- •86. Уявлення про «національний характер» як елемент культурної ідентичності.
- •87.Феномен української греко-католицької церкви.
- •88.Формування українського культурного простору в умовах Австро-Угорської та Російської імперій.
- •90.ХарківськиЙ та Київський університети як центри національно-культурного відродження.
- •91.Хрещення Русі та візантійський вплив на формування української культури.
- •92.Художні стилі в українській культурі.
- •93.Шедеври музичної культури українського народу.
72.Становлення нації та його культурний зміст.
Нація –це історичний тип етнічної спільноти; стадія Етносу; результат еволюційногопроцесу Етносу; вінець еволюції Етносу; соціо-культурне оформлення Етносу. Націївизначаються певним рядом характеристик, що стосуються як індивідуальних їїчленів так і всієї нації. Такі характеристики мають нести в собі як об'єднуючуфункцію — спільнота людей, що не має між собою нічого спільного не може бутинацією, так і відокремлюючу — що відрізняє дану націю від сусідніх. Будь-яка зтаких характеристик може стати предметом дискусій, однак заперечення існуваннявизначальних чинників містить в собі заперечення існування окремих націй. Власнамова часто вважається визначальною особливістю нації. У деяких випадкахмова є винятковою для нації, і, можливо, основою національної ідентичності. Більшістьнацій частково визначаються власною культурою. На відміну від мови, національнакультура звичайно є унікальною для нації, хоча й включає багато елементів,спільних з іншими націями. Національна культура також включає в себе культурнуспадщину попередніх поколінь.
Релігія також може бутипривласненою, що робить її національною…. Деякі ідеї нації підкреслюють необ'єктивні характеристики, але вибір суспільства. На практиці, це стосувалосьгруп людей, які є також нацією за іншими визначеннями. Інші чинники спільністьсоціально-економічних чинників, спільністьпсихічних особливостей.
73.Створення символічних систем та «культурних об'єктів» як ЗМІСТ культурного процесу. . Калина — символ життя, крові, вогню. Деякі дослідники пов'язують її назву із сонцем, жаром, паланням. Калина часто відіграє роль світового древа, на вершечку якого птахи їдять ягоди і приносять людям вісті, іноді з потойбіччя. Та й саме древо пов'язує світ мертвих зі світом живих.
Вінок — символ життя, долі, життєвої сили; символ дівоцтва. Вінок є також символом довершеності:
Рушник. Смуга полотна сама по собі має насиче-не символічне значення — дороги, долі, захисту. А коли ця смуга ще й має на собі виткані чи вишиті знаки-обереги — захисна сила її, відповідно, посилюється. У всій Украї-ні рушником накривали хліб на столі.
Писанка — символ Сонця; життя, його безсмертя; любові і краси; весняного відродження; добра, щастя, радості. Кожен орнаментальний мотив має певне сакральне значення. З них на писанці складається мальована молитва про злагоду і мир поміж людьми. У християнській культурі українців писа-нка стала символом воскресіння.
Вишиванка — символ здоров'я, краси, щасливої долі, родової пам'яті, порядності, чесності, любові, святковості; оберіг. Вишита національна жіноча та чоловіча біла сорочка. Символіка вишивки залежала від того, кому призначалося вбрання: парубкові — нареченому, чоловікові, хлопцеві; дівчині, заміжній жінці.
Вишня — символ світового дерева, життя; символ України, рідної землі; матері; дівчини-нареченої. У давнину вишня була одним із священних дерев далекої Японії та Китаю.
Волосся — символ богині неба, землі; багатства; розвитку духовних сил; енергії, вогню, плодю-чості, здоров'я; символ скорботи, трауру; обстри-жене волосся — символ покритки (стриги), втраченого дівоцтва
