- •1. Архітектура та образотворче мистецтво в українській культурі кін. Хуііі-хіх ст.
- •2. Боротьба православ'я та католицизму як ситуація культурного вибору.
- •6. Вплив російської державно-культурної політики на формування української культури (хуііі-хх ст.).
- •7. Вплив ситуації поліконфесійності на культурний ландшафт сучасної України.
- •10.Емоційна модальність української ментальності й теорія «кордоцентризму» української культури.
- •11.Запровадження християнства на Русі і його значення для розвитку культури.
- •12.Західноєвропейські впливи в історії української культури.
- •1З.Здобутки і втрати культурного будівництва в Україні в 1960-80 рр.
- •14.І.Франко та м. Грушевський як провідники духовного відродження України.
- •15.Ідеологічна уніфікація творчості в культурно-мистецькому житті України в радянський період, її денаціоналізація.
- •17.Індивідуалізм і колективізм в козацькій традиції.
- •20.Історичні умови культурного життя українського народу др. Пол. Хуіі- хуііі ст.
- •21.Квазінаціональне культурне будівництво в умовах срср.
- •22.Козацькі думи в контексті європейської епічної традиції.
- •2З.Конструювання модерної ідентичності: романтизм, народність, націоналізм.
- •24.Корелятивність понять «нація» та «національна держава».
- •25.Креативний період (Київська Русь): державність, релігія, цивілізаційна приналежність.
- •33.Культурні надбання дохристиянської Русі.
- •34.Культурно - просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії.
- •35.Культурно-просвітницьюі діяльність діячів греко-католицької церкви (а. Шептицький, й.СліпиЙ та ін.).
- •3Б.Лицарський епос та його продовження в козацькій культурі.
- •38.М.ХвильовиЙ, л.Курбас, о.Довженко як визначні діячі української культури.
- •39.Месіансько-утопічні аспекти ідеології Кирило-Мефодіївського братства та їх культурні передумови.
- •40.Міфологізовані історичні конструкції походження українців.
- •42.Народницький період національно-культурного відродження. Кирило- Мефодіївське братство.
- •43.НароДовська концепція походження і призначення української нації.
- •44.Національна культура як процес формування та закріплення національної ідентичності за допомогою культурних артефактів.
- •45.Національно-визвольна боротьба та її героїчний пафос.
- •46.Національно-духовне відродження і розвиток культури в Україні в сучасних умовах.
- •47.Низька культурна традиція та естетична категорія «комічного».
- •48.Нова українська література (і.КотляревськиЙ, г.Квітка-Основ'яненко, т.Шевченко ).
- •49.0Браз України у творах романтиків хіх ст.
- •50.0Сновні етапи становлення української культури.
- •51.Піднесення національно-культурного відродження в Україні на поч. Хх ст.
- •52.Побут, звичаї та обряди українського народу (поч. Хіу - перш. Пол. Хуіі ст.).
- •53.Поетична та пісенна творчість українського народу.
- •54.Політика "коренізації" в Україні в радянський період.
- •55.Поняття «цивілізації» в суспільній та науковій думці.
- •56.ПореволюціЙниЙ національно-культурний розвиток в Україні (1917-1930 рр.).
- •57.Примордіалістські та політичні моделі «нації».
- •58. Природа і культура. Сучасні концепції культури.
- •59.Проблема розколу в православній церкві України та можливосТі його подолання.
- •60.Проблема цивілізаційної приналежності української культури.
- •61.Розвиток освіти та наукових знань на теренах України початку хі у- перш.Пол.Хvіі ст.
- •62.Розвиток філософської думки в Україні (г.Сковорода, п. Юркевич).
- •63.Роль Церкви в розвитку української освіти хіу-хуіі сторіч.
- •64.РосіЙське православ'я на українських землях.
- •65.Самоусвідомлення представників «козацької нації» та його культурний зміст.
- •67.Селянство як носій культурного традиціоналізму.
- •70. Соціально-політичні та історичні умови розвитку української культури на поч. Хх ст.
- •71.Співвідношення «земного» і «небесного» у бароковій культурі.
- •72.Становлення нації та його культурний зміст.
- •74.Стилі професійної художньої творчості: українське бароко, романтизм, модернізм.
- •75.Суспільно-політичні та історичні обставини розвитку української культури початку хіv- перш. Пол. Хуіі ст.
- •76.СучасниЙ «конструктивізм» в розумінні феномену націй.
- •77.Т.Шевченко та м. Драгоманов як провідники української національної ідеї.
- •78.ТатарськиЙ та турецький впливи на український побут і національний характер.
- •79.Творчість Сковороди та ідеал «мандрівного філософа».
- •80. Типологічні ознаки культурної самототожності українця.
- •81. Українська демонологія та традиційні звичаї й обряди українців.
- •82. Українська культура в контексті «радянської багатонаціональної культури».
- •83. Українська культура в рамках міжкультурних стосунків. Питання російської мови в Україні
- •84.Українська культура в часи тоталітаризму (1930 - 1950 рр.).
- •85.Українське козацтво як культурний феномен.
- •86. Уявлення про «національний характер» як елемент культурної ідентичності.
- •87.Феномен української греко-католицької церкви.
- •88.Формування українського культурного простору в умовах Австро-Угорської та Російської імперій.
- •90.ХарківськиЙ та Київський університети як центри національно-культурного відродження.
- •91.Хрещення Русі та візантійський вплив на формування української культури.
- •92.Художні стилі в українській культурі.
- •93.Шедеври музичної культури українського народу.
85.Українське козацтво як культурний феномен.
Козацтво як стан виникло наприкінці 15 століття. Перша згадка про козаків датується 1489 р. слово козак означає вільна озброєнна людина
Козацькі літописи: літопис самовидця-козацький літопис написаний староукр мовою ,присвячений періоду хмельниччини і руїни, літопис грабянки-церковнословянська мова, події хмельниччини та руїни, літопис самійла величка – староукр моваивійна з поляками на чолі з хмльницьким.
Козацьке бароко- стиль шо був поширений на укр. Землях війська запорізького у 17-18 столітті . виник внаслідок поєднання місцевих традицій та європейського бароко. Приклади: церква святого пророка .іллі в суботові, успенький собор києвопечер лаври, соф собор.
В духовній культурі козацької держави високого розвитку набуло хорове мистецтво. Релігійність і духовність були дуже важливими критеріями відбору в козацьке середовище. Голоіні завдання оборона церкви та віри.
86. Уявлення про «національний характер» як елемент культурної ідентичності.
Національний характер — сукупність психологічно-ментальних та повендінкових ознак, особливостей, притаманних певній етнонаціональній спільностей.
Уперше вивчення психологічнох особливостей окремих етнічних груп здійснювалося Школою психології народів, що виникла в Німеччи- ні в середині ХІХ ст. Для означення специфічних психологічних властивостей того чи іншого етносу Лазарус і Штейнгаль, насліду- ючи Гегеля й німецьких романтиків, уживали поняття «дух народу». Дослідженню цього питання присвячено й фундаментальну працю Вундта «Психологія народів», де розглядають специфічні особливості глибинних шарів психоллогічного життя представників різ- них людських спільнот. У ХХ ст. дослідження Н.х. (національноо характеру) здійснюється переважно в рамках неофрейдизму та націології. Юнг, зокрема, виводить наявність психологічних відмінностей народів зі своєї концепції архетипів, пов'язуючи їх існування з функціонуванням у підсвідомому певних психологічних структур, що зумовлюють особливі поведінкові прояви і є спі-льними для представників якогось великого угрупування.
Питання Н.х. найбільшою мірою привертало увагу народів, що зазнавали національного гноблення і для яких актуальним було виявлення всіх чинників, що впливали на перебіг національно-визвольної боротьби. Намагаючись виявити умови, за яких уможливлюється досягнення національної незалежності і причини попердніх поразок, українські мислителі — політики-державники, філософи, психо- логи, представники інших наукових галузей — звертались до особливостей української національної ментальності й психології.
Од середини ХІХ ст. в Україні бурхливими темпами розвивається етнопсихологія, основоположні ідеї якої сформульовані в роботах історіографічного та культурознавчого характеру (Костомаров, Липинський, Щербаківський, Липа, Чижевський, Мірчук, Крупницький, Ярема, Феденко). Філософські аспекти функціонування мови як чинника етнопсихологічних феноменів досліджувалися у роботах Потебні. Безпоседньо проблемам національного характеру в межах етнопсихології як міждисциплінарного напряму наукових досліджень на українському грунті присвячено роботи Кульчицького, Цимбалистого, Яніва, Шлемкевича та інших.
