- •Охорона праці як невід’ємна складова соціальної відповідальності. Визначення та основні принципи соціальної відповідальності. Міжнародні норми соціальної відповідальності.
- •Стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність
- •Рамкова директива 89/391/єс «Про введення заходів, що сприяють поліпшенню безпеки та гігієни праці працівників».
- •Трудові норми Міжнародної організації праці. Конвенції та Рекомендації моп. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці.
- •Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці. Основні напрямки співробітництва
- •8.Положення про організацію системи управління охороною праці в галузі.
- •4.3. Завдання суоп та їх вирішення
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Структура і документація суоп
- •4.2.3. Комісії та громадські органи
- •4.3.4. Поточні перевірки, огляди окремих підрозділів і підприємства в цілому
- •4.3.6. Засідання координаційної ради
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Структура і документація суоп
- •4.3. Завдання суоп та їх вирішення
- •10.Елементи системи управління оп, міжнародний стандарт ohsas 18001:2007. Політика в галузі оп.
- •12.Примірний розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства галузі. Ефективність функціональної структури суоп.
- •13.Планування заходів з охорони праці. Види планування та контролю стану охорони праці.
- •14.Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій. Облік і аналіз показників охорони праці.
- •15. Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій. Мета та основні параметри планів. Аналітична та оперативна частини Плану.
- •16. Інтегровані системи менеджменту в галузі охорони праці. Основні складові інтегрованої системи менеджменту. Функціональні та організаційні особливості.
- •17.Загальні положення та визначення. Мета та завдання розслідування нещасних випадків. Обов’язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків. Обставини, за яких проводиться розслідування
- •18. Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом.
- •19. Розслідування та облік нещасних випадків, хронічних професійних захворювань і отруєнь на виробництві.
- •20. Розслідування нещасних випадків.
- •21. Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •22.Розслідування професійних захворювань. Організація розслідування, склад комісій з розслідування, основні документи.
- •23.Розслідування та облік аварій. Особливості розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.
- •24.Дослідження та профілактика виробничого травматизму
- •25.Основні причини виробничих травм та професійних захворювань. Розподіл травм за ступенем тяжкості.
- •26.Методи дослідження виробничого травматизму.
- •27.Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики травматизму та професійної захворюваності .
- •28.Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
- •29. Вимоги безпеки до розміщення обладнання та утримання роб. Місць.
- •30. Вимоги до санітарного контролю за станом повітря робочої зони. Вимоги до засобів індивідуального захисту.
- •32. Вимоги безпеки до виробничих і допоміжних приміщень.
- •33. Утримання території підприємств галузі. Особливості оп при ремонтних роботах, під час вантажно-розвантажувальних робіт.
- •34. Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем опалення, вентиляції і кондиціювання повітря.
- •35. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в галузі.
- •36. Шкідливі хімічні речовини, біологічні чинники, виробничий пил. Вібрація, шум, інфразвук, ультразвук.
- •37. Мікроклімат робочої зони.
- •38. Важкість праці: Динамічні, статичні навантаження. Напруженість праці: увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці.
- •39) Аналіз професійного то виробничого ризиків. Аналіз, прогнозування, Профілактика травматизму та професійної захворюваності. Мета і методи аналізу
- •40) Використання статистичної звітності і актів розслідування нещасних випадків і професійних захворювань в аналітичній роботі.
- •41) Показники частоти та тяжкості травматизму.
- •43.Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •44. Пожежна безпека технологічного устаткування, електрообладнання, систем опалення, вентиляції
- •45. Державний пожежний нагляд
- •46. Пожежна профілактика при проектуванні і експлуатації промислових об’єктів, будинків, споруд, технологічного обладнання.
- •47. Пожежна сигналізація і зв'язок
- •48. Засоби гасіння пожеж. Протипожежне водопостачання. Первинні засоби пожежогасіння. Автоматичні засоби пожежогасіння на об'єктах галузі.
- •49. Органи державного нагляду за охороною праці. Основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
- •50. Держгірпромнагляд. Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду. Перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.
- •51. Проведення державного нагляду за охороною праці. Види та основні параметри проведення наглядових заходів.
- •52. Завдання страхування від нещасних випадків. Принципи та види страхування.
- •53.Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування. Страховий ризик і страховий випадок. (з-н Урк. «Про заг. Обов. Соц. Стр-я від нв на вир-віта проф. Захв-я, що сприт. Втрату працездатності»)
- •55.Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів. Джерела фінансування Фонду. Страхові тарифи. Страхові виплати.
- •56.Обов’язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків. Обов’язки Фонду. Права та обов’язки застрахованої особи. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника.
49. Органи державного нагляду за охороною праці. Основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до Закону України „Про охорону праці" (ст. 44) державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють:
— Комітет по нагляду за охороною праці України
— Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки;
— органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України;
— органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.
Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про охорону праці здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і Рад народних депутатів та діють відповідно до положень, що затверджуються Кабінетом Міністрів України
Посадові особи органів державного нагляду за охороною npaці (державні інспектори) мають право:
— безперешкодно в будь-який час відвідувати підконтрольні підприємства для перевірки дотримання законодавства про охорону праці, одержувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію .з даних питань;
— надсилати керівникам підприємств, а також їх посадовим особам, керівникам структурних підрозділів Ради Міністрів Республіки Крим, місцевих Рад народних депутатів, міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади, обов'язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці;
- зупиняти експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць і обладнання до усунення порушень вимог щодо охорони праці, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих;
— притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці;
— надсилати власникам, керівникам підприємств подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати в необхідних випадках матеріали органам прокуратури для притягнення їх до кримінальної відповідальності..
Власник повинен безплатно створити необхідні умови для роботи представників органів державного нагляду за охороною праці.
Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці несуть відповідальність за виконання покладених на них обов'язків згідно з законодавством.
Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами:
- пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності;
- підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади;
- рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання;
- гарантування прав суб'єкту господарювання;
- об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю);
- наявності підстав, визначених законом, для здійснення державного нагляду (контролю);
- відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю);
- неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю);
- невтручання органу державного нагляду (контролю) у статутну діяльність суб'єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону;
- відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб'єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства;
- дотримання умов міжнародних договорів України;
- незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об'єднань громадян.
