- •Охорона праці як невід’ємна складова соціальної відповідальності. Визначення та основні принципи соціальної відповідальності. Міжнародні норми соціальної відповідальності.
- •Стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність
- •Рамкова директива 89/391/єс «Про введення заходів, що сприяють поліпшенню безпеки та гігієни праці працівників».
- •Трудові норми Міжнародної організації праці. Конвенції та Рекомендації моп. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці.
- •Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці. Основні напрямки співробітництва
- •8.Положення про організацію системи управління охороною праці в галузі.
- •4.3. Завдання суоп та їх вирішення
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Структура і документація суоп
- •4.2.3. Комісії та громадські органи
- •4.3.4. Поточні перевірки, огляди окремих підрозділів і підприємства в цілому
- •4.3.6. Засідання координаційної ради
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Структура і документація суоп
- •4.3. Завдання суоп та їх вирішення
- •10.Елементи системи управління оп, міжнародний стандарт ohsas 18001:2007. Політика в галузі оп.
- •12.Примірний розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства галузі. Ефективність функціональної структури суоп.
- •13.Планування заходів з охорони праці. Види планування та контролю стану охорони праці.
- •14.Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій. Облік і аналіз показників охорони праці.
- •15. Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій. Мета та основні параметри планів. Аналітична та оперативна частини Плану.
- •16. Інтегровані системи менеджменту в галузі охорони праці. Основні складові інтегрованої системи менеджменту. Функціональні та організаційні особливості.
- •17.Загальні положення та визначення. Мета та завдання розслідування нещасних випадків. Обов’язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків. Обставини, за яких проводиться розслідування
- •18. Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом.
- •19. Розслідування та облік нещасних випадків, хронічних професійних захворювань і отруєнь на виробництві.
- •20. Розслідування нещасних випадків.
- •21. Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •22.Розслідування професійних захворювань. Організація розслідування, склад комісій з розслідування, основні документи.
- •23.Розслідування та облік аварій. Особливості розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.
- •24.Дослідження та профілактика виробничого травматизму
- •25.Основні причини виробничих травм та професійних захворювань. Розподіл травм за ступенем тяжкості.
- •26.Методи дослідження виробничого травматизму.
- •27.Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики травматизму та професійної захворюваності .
- •28.Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
- •29. Вимоги безпеки до розміщення обладнання та утримання роб. Місць.
- •30. Вимоги до санітарного контролю за станом повітря робочої зони. Вимоги до засобів індивідуального захисту.
- •32. Вимоги безпеки до виробничих і допоміжних приміщень.
- •33. Утримання території підприємств галузі. Особливості оп при ремонтних роботах, під час вантажно-розвантажувальних робіт.
- •34. Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем опалення, вентиляції і кондиціювання повітря.
- •35. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в галузі.
- •36. Шкідливі хімічні речовини, біологічні чинники, виробничий пил. Вібрація, шум, інфразвук, ультразвук.
- •37. Мікроклімат робочої зони.
- •38. Важкість праці: Динамічні, статичні навантаження. Напруженість праці: увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці.
- •39) Аналіз професійного то виробничого ризиків. Аналіз, прогнозування, Профілактика травматизму та професійної захворюваності. Мета і методи аналізу
- •40) Використання статистичної звітності і актів розслідування нещасних випадків і професійних захворювань в аналітичній роботі.
- •41) Показники частоти та тяжкості травматизму.
- •43.Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •44. Пожежна безпека технологічного устаткування, електрообладнання, систем опалення, вентиляції
- •45. Державний пожежний нагляд
- •46. Пожежна профілактика при проектуванні і експлуатації промислових об’єктів, будинків, споруд, технологічного обладнання.
- •47. Пожежна сигналізація і зв'язок
- •48. Засоби гасіння пожеж. Протипожежне водопостачання. Первинні засоби пожежогасіння. Автоматичні засоби пожежогасіння на об'єктах галузі.
- •49. Органи державного нагляду за охороною праці. Основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
- •50. Держгірпромнагляд. Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду. Перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.
- •51. Проведення державного нагляду за охороною праці. Види та основні параметри проведення наглядових заходів.
- •52. Завдання страхування від нещасних випадків. Принципи та види страхування.
- •53.Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування. Страховий ризик і страховий випадок. (з-н Урк. «Про заг. Обов. Соц. Стр-я від нв на вир-віта проф. Захв-я, що сприт. Втрату працездатності»)
- •55.Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів. Джерела фінансування Фонду. Страхові тарифи. Страхові виплати.
- •56.Обов’язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків. Обов’язки Фонду. Права та обов’язки застрахованої особи. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника.
12.Примірний розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства галузі. Ефективність функціональної структури суоп.
Обов’язки з охорони праці, що покладаються на керівників підприємств. Керівники (роботодавці) підприємств зобов’язані забезпечувати:
здорові і безпечні умови праці на робочих місцях, дотримання вимог діючих стандартів, правил і норм з охорони праці та пожежної безпеки;
призначати відповідальних за організацію і стан охорони праці в кожному структурному підрозділі;
створювати службу охорони праці і забезпечувати безпосереднє керівництво цією службою;
регулярно перевіряти стан охорони праці та пожежної безпеки на підприємстві, та аналізувати його на виробничих нарадах і зборах колективів;
забезпечувати проведення паспортизації санітарно-технічного стану підприємства, розробку і виконання комплексних планів з охорони праці;
затверджувати в установленому порядку інструкції з охорони праці;
забезпечувати об’єктивне та своєчасне розслідування та облік нещасних випадків на виробництві відповідно до існуючого положення.
Згідно Закону «Про ОП», обов’язки працівника в сфері ОП полягають в наступному: *дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; *знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; *проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Функціональні обов'язки з охорони праці посадових осіб, розробляються на основі діючих нормативних актів, затверджуються керівником організації за узгодженням з відповідними органами Держгірпромнагляду і комітетами профспілок. Вони повинні відповідати сфері їх діяльності і загальним обов'язкам, узгоджуватися між різними інстанціями і службами на різних рівнях управління, а також посадовими особами однієї служби на суміжних рівнях. Однак для всіх загальним і необхідним є компетентність спеціалістів з основної професії, а також знання основ чинної законодавчої бази з охорони праці, технології, організації, управління й економіки виробництва.
Ефективність функціональної структури СУОП Впровадження будь-якого заходу характеризується величиною його економічної ефективності, що визначається відношенням економічних результатів, отриманих від впровадження заходу в практику підприємства, до витрат на його здійснення. Економічна ефективність визначається з метою: – вибору оптимального варіанту поліпшення умов і безпеки праці (за сукупними результатами соціальної й економічної ефективності); – виявлення впливу реалізації заходів щодо поліпшення умов праці на підставі аналізу показників виробничо-господарської діяльності підприємства: розмір доходу; величина матеріального збитку, обумовленого нещасними випадками, професійною і загальною захворюваністю, плинністю кадрів тощо; – обґрунтування зростання продуктивності праці за рахунок поліпшення її умов; – обґрунтування матеріального і морального стимулювання за розробку і впровадження заходів щодо охорони праці. Економічні результати заходів щодо поліпшення умов і охорони праці виражаються у вигляді економії ресурсів за рахунок зменшення втрат, що викликаються аваріями, нещасними випадками і професійними захворюваннями як в економіці в цілому, так і на кожному підприємстві зокрема. Показник ефективності витрат підприємства ЕП на заходи щодо охорони праці – це відношення величини річної економії за рахунок поліпшення умов і безпеки праці до суми витрат (вкладень) підприємства на охорону праці: Визначення ефективності витрат підприємства на охорону праці передбачає облік двох альтернативних класифікацій економії з поліпшення умов і охорони праці:
*за економічними показниками, обов'язковими для обліку – форми статистичної звітності;
*за показниками, що базуються на зіставленні зміни основних соціально-економічних результатів за певний період часу (зниження рівня травматизму і захворюваності, пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці, скорочення плинності кадрів тощо).