4.3.4. Поточні перевірки, огляди окремих підрозділів і підприємства в цілому

При проведенні внутрішнього аудиту визначаються і задокументовуються повноваження та спосіб дій. Для документування огляду підприємства доцільно скласти плани огляду, порядок проведення огляду, а також відповідні протоколи.

4.3.5. Організація інформаційної роботи.Має бути визначено, яким чином інформація про заходи із безпечного виконання робіт досягне конкретного працівника і як буде організовано ефективний зворотний зв’язок від працівників до керівництва для поліпшення охорони праці. Необхідно розробити процедури роботи зі зверненнями працівників і повідомлення про результати розгляду.

4.3.6. Засідання координаційної ради

Документальне оформлення роботи координаційної ради має враховувати повноваження та спосіб дій кожного з її членів.

4.3.7. Наради і збори.Наради і збори мають проводитись в усіх підрозділах підприємства. Ініціатива проведення нарад належить керівництву підрозділів, а зборів – уповноваженим трудових колективів, профспілок. Облік і коригувальні заходи щодо нарад і зборів покладаються на службу охорони праці.

4.3.8. Безпечність виробничих приміщень, засобів виробництва, технологічних процесів.Вимоги до обладнання та технологічних процесів встановлено у нормативно-правових документах, які регламентують безпечність виробничого обладнання та його використання (стандартах, технічних умовах, технологічних регламентах тощо). Має бути задокументовано той порядок дій, організації праці, які найбільш оптимально забезпечать виконання вказаних нормативів.

4.3.9. Організація робочого місця.Ефективним заходом для правильної організації робочих місць є атестація робочих місць за умовами праці, яка проводиться згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці.

4.3.10. Організація робочого часу.Має бути регламентовано робочий час, час відпочинку, перерви, роботи у нічний час і позмінної роботи.

4.3.11. Заміна засобів виробництва.При плануванні закупівлі обладнання, використання якого практично не змінює технологічний процес, потрібно впевнитися, що це обладнання є безпечним під час використання. У розділі викладаються організаційні та технічні заходи щодо цього.

4.3.12. Заміна матеріалів, що застосовуються.Змістом розділу є порядок визначення ступеня шкідливості нового матеріалу та шляхи її нейтралізації.

4.3.13. Зміни в організації праці.Викладаються всі аспекти необхідних заходів щодо безпечних і нешкідливих умов праці на етапі проектування нового технологічного процесу або нових засобів виробництва, що суттєво впливають на організацію праці.

4.3.14. Організація безпечного проведення робіт при залученні сторонніх суб’єктів господарювання.При залученні сторонніх суб’єктів господарювання необхідно передбачити заходи безпеки як для працівників замовника, так і для працівників підрядника, а також відповідальності сторін за безпечне виконання робіт. Ці заходи мають бути відображені у договорі на виконання робіт.

4.3.15. Вимоги безпеки при введенні в експлуатацію, поточній експлуатації, виведенні з експлуатації виробничого обладнання.При введенні в експлуатацію нового обладнання, інших засобів виробництва і матеріалів керівництвом підприємства враховуються всі заходи з попередження нещасних випадків і зниження ризику для здоров’я працюючих.

4.3.16. Засоби індивідуального захисту .У розділі визначається перелік тих професій, працівники яких повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту (далі - ЗІЗ), а також перелік необхідних ЗІЗ. Інструктаж працівників щодо використання ЗІЗ повинен бути викладений в інструкціях з охорони праці згідно з Положенням про розробку інструкцій з охорони праці .

4.3.17. Аналіз і попередження можливих загроз життю і здоров’ю працюючих.На підприємстві має бути визначено загрози для працюючих та проведено відповідні профілактичні заходи щодо їх запобігання, а також вибрано і обґрунтовано метод оцінки загроз.

4.3.18. Дії у випадку аварії. Обов’язок суб’єкта господарювання попередити можливі аварійні ситуації та вжити необхідних заходів для ліквідації наслідків аварій визначено у статті 13 Закону України “Про охорону праці”. Цю вимогу впроваджено Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві згідно з яким суб’єкт господарювання зобов’язаний аналізувати причини аварій та розробляти заходи щодо запобігання їм, тобто на кожному підприємстві, аварія на якому може призвести до руйнування будинків, споруд, технологічного устаткування, ураження людей, негативного впливу на довкілля, потрібно розробити план попередження та ліквідації аварій.

4.3.19. Коригувальні заходи.Будь-який із заходів з охорони праці, викладених у попередніх розділах, має бути проконтрольовано , за результатами контролю розробляються і впроваджуються коригувальні заходи. План перевірок складається службою охорони праці. Змістом розділу є документи, що регламентують порядок проведення контролю, які повинні чітко визначати періодичність контрольних заходів, їх внутрішній зміст та принципи здійснення відповідних коригувальних дій. Втілення коригувальних заходів теж підлягає контролю, і ці дії не обов’язково можуть збігатися з періодичним контролем заходів з охорони праці.

9.Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (СУОП). Забезпечення функціонування та побудова СУОП в організації. Положення про СУОП, структура та зміст його розділів.

СУОП організовується так, щоб здійснювалось адекватне та постійне управління з урахуванням усіх факторів, що впливають на стан охорони праці, і орієнтується на проведення запобіжних дій, що унеможливлюють виникнення небезпечних ситуацій, але при цьому, у випадку їх виникнення, вона повинна своєчасно реагувати на них та усувати їх.

У Положенні про СУОП (або у Настанові з якості) визначаються загальні й конкретні обов’язки кожного працівника, його повноваження у сфері охорони праці.

В організаційних заходах, що забезпечують функціонування СУОП, необхідно передбачити можливість впливу громадських об’єднань працівників підприємства (комісії з питань охорони праці, уповноважених найманими працівниками, профспілок тощо).

СУОП має містити документально оформлену методику управління конфігурацією системи, яка описує порядок дій керівництва при виникненні необхідності змін у структурі та взаємозв’язків між її ланками. Управління конфігурацією охоплює визначення структури, облік стану та перевірку ефективності її роботи.

Для розробки і впровадження СУОП бажано створити координаційну раду за участі вищого керівництва, представників служби охорони праці, профспілок або осіб, уповноважених найманими працівниками.

При створенні СУОП необхідно:

• визначити закони та інші нормативно-правові акти, що містять вимоги щодо охорони праці та які розповсюджуються на діяльність організації;

• виявляти небезпечні та шкідливі виробничі фактори та відповідні ризики, що можуть виникнути при здійсненні виробничої діяльності;

• визначити політику керівництва в сфері охорони праці;

• визначити завдання в сфері охорони праці та встановити пріоритети;

• розробити організаційну схему та програму для реалізації політики та досягнення її завдань.

Структура, завдання СУОП, порядок взаємодії структурних підрозділів з питань охорони праці, періодичність і порядок внутрішніх перевірок, відповідальність керівників служб та підрозділів, а також працівників мають бути викладені в Положенні про СУОП підприємства, затвердженому наказом або розпорядженням, або в Настанові з якості, якщо на підприємстві функціонує система якості.

СУОП повинна передбачати:

• планування заходів з охорони праці;

• контроль виконання поточного та оперативних планів;

• можливість здійснення корегувальних та попереджувальних дій;

• можливість адаптації до обставин, що змінилися;

• можливість інтеграції в загальну систему управління.

Впровадження СУОП здійснюється за наказом або розпорядженням вищого керівництва.

Положення про СУОП має містити наступні розділи та підрозділи.