- •1.Основні теорії економічної інтеграції.
- •2. Негативна та позитивна інтеграція за я.Тінбергеном: практичне втілення в єс
- •3.Форми економічної інтеграції за б.Баласою
- •4.Етапи розширення Євросоюзу за п.Савоною та ж.Карло
- •5.Федералістська теорія європейської інтеграції
- •6.Функціональна теорія європейської інтеграції. Неофункціоналізм.
- •10) Концепція «концентричних кіл»
- •7. Теорія міждержавно-правового регулювання
- •8. Теорія «Європи регіонів»
- •9) Концепції гнучкої інтеграції в єс
- •11) Концепція ключових (піонерних) груп
- •12) Концепція вибіркової інтеграції
- •13) Концепція різношвидкісної інтеграції
- •14) Створення єс та основні етапи його розвитку
- •16) Сучасні позиції єс в глобальній економіці
- •17) Цілі та завдання єс
- •18) Лісабонська стратегія єс (2000-2010)
- •19) Стратегія «Європа 2020»
- •20. Договірно-правова основа єс.
- •21. Правова система єс: нормативні акти первинного і вторинного права єс
- •22.Акти первинного права: класифікація та значення для європейської інтеграції.
- •23. Значення і структура Угоди про єс.
- •24. Характеристика Угоди про Функціонування єс.
- •25. Нормативні акти вторинного права: їх класифікація та особливості.
- •26. Феномен м’якого права в єс (“білі книги”, “зелені книги”, керівні принципи, послання, декларації та ін.)
- •27. Інституційна будова єс, гілки влади.
- •28. Принципи та механізми взаємодії між інституціями єс.
- •29. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Євр. Парламенту.
- •30. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Ради Міністрів єс.
- •31. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейської Комісії.
- •32. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейської Ради.
- •33. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейського Суду.
- •34. Особливості формування та процедури прийняття бюджету єс.
- •36. Механізми та інструменти виконання бюджетту єс
- •37. Компліментарна модель фінансування європейських проектів
- •38.Структурні фонди єс та фонд Згуртування
- •39. Основні напрями бюджетної політики єс на 2007-2013 рр.
- •40.Фінансова перспектива єс на період 2014-2020.
- •41. Сутність та класифікація політик Європейського Союзу.
- •42. Основні горизонтальні політики єс (соціальна, регіональна, конкурентна, екологічна)
- •43. Секторальні політики єс (сап, енергетична, технологічна, промислова)
- •44. Зовнішні політики єс (торговельна, допомоги з розвитку)
- •45. Політики щодо громадян єс
- •46 Монетарна політика Євросоюзу
- •47 Чинники та етапи запровадження євро.
- •48. Маастрихські критерії конвергенції та механізми забезпечення фінансової дисципліни в зоні євро.
- •49. Спільні та відмінні риси країнових моделей в єс.
- •50. Класифікація соц.-економічних моделей в єс за а.Сапіром.
- •51. Сутність та особливості континентальної моделі розвитку (Австрія, Бельгія, Німеччина, Франція та Люксембург).
- •52. Сутність та особливості англосаксонської моделі розвитку (Великобританія, Республіка Ірландія).
- •53. Сутність та особливості нордичної (скандинавської) моделі розвитку (Данія, Фінляндія, Швеція та Норвегія).
- •54. Сутність та особливості середземноморської моделі розвитку (Греція, Італія, Португалія та Іспанія)
- •55. Позиції фрн в глобальній та в європейській економіці.
- •56. «Соціальне ринкове господарство» в фрн (модель л.Ерхарда)
- •57. Особливості німецької економічної моделі.
- •58. Сучасна трансформаційна модель розвитку фрн.
- •59. Структура господарства фрн.
- •60.Характеристика провідних німецьких тнк та їх впливу на європейську економіку.
- •61.Зовнішньоекономічні зв’язки фрн.
- •62.Позиції Франції в світовій економіці та в Європейському Союзі.
- •63.Еволюція французької моделі господарства.
- •64.Основні напрями політики «дирижизму» та індикативного планування у Франції.
- •65.Сучасна структура економіки Франції.
- •66.Провідні французькі корпорації, їх конкурентні позиції у глобальній економіці.
- •67. Особливості зовнішньоекономічних звязків Франції
- •68. Місце Великобританії в світовій економіці та єс. «Особливе» членство в Євросоюзі.
- •69. Трансформація британської моделі розвитку («тетчеризм») у 70-80-х р.Р.
- •70. Характерні риси формування моделі «акціонерного капіталізму» у Великобританії.
- •71. Галузева структура гос-ва Великобританії.
- •72. Провідні британські корпорації та їх роль в світовій економіці.
- •73. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Великобританії.
- •74.Місце Ірландії у світовій економіці та особливі позиції в єс.
- •75.Чинники формування економічного дива в Ірландії.
- •76.Структура господарства та особливості зовнішньоекономічних зв’язків Ірландії.
- •77.Причини і напрямки трансформації сучасної економічної моделі Ірландії.
- •79. Галузева спеціалізація південноєвропейських країн.
- •80. Особливості та причини неефективності середземноморської моделі розвитку в умовах глобальної нестабільності.
- •81. Позиції Італії в європейській та світовій економіці.
- •82. Особливості італійської моделі розвитку
- •83.Галузева структура господарства Італії
- •84. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Італії
- •85 Позиції скандинавських країн в світовій та в європейській економіці
- •86 Особливості розвитку економіки скандинавських країн. Еволюція соціальної моделі.
- •87 Суть та національна специфіка швецької моделі
- •88. Інноваційні моделі розвитку конкурентоспроможності скандинавської економіки
- •89.Модель Рена-Мейднера та її трансформація
- •90.Позиції нових (з 2004 р.) країн-членів єс в європейській економіці.
- •91.Спільні та відмінні риси трансформаційних процесів в державах цсє.
- •92.Польська економічна модель. Особливі позиції країни в єс.
- •93.Модель «шокової терапії» л. Бальцеровича та наслідки її реалізації у Польщі.
- •94.Структура господарства Польщі.
- •95.Угорська економічна модель «градуалізму».
- •96.Структура господарства Угорщини.
- •97.Особливості економіки Чехії та Словаччини.
- •98. Специфіка використання новими країнами-учасницями єс структурних фондів єс та фонду Згуртування.
- •99. Проблема формування оптимальної територіальної моделі Європейського Союзу.
- •100. Сутність та структура Копенгагенських критеріїв членства в єс
- •101.Позиції України в європейській економіці.
- •103. Основні напрямки розвитку інвестиційного співробітництва України з єс.
- •102.Структура зовнішньої торгівлі України з єс.
- •104.Основні напрямки конвергенції України та єс.
- •105. Інституційні основи зближення.
- •106.Гармонізація горизонтальних та секторальних політик України та єс.
- •107.Єврорегіональне співробітництво України та єс.
- •108. Послання Європейської Комісії Європарламенту «Ширша Європа-сусідство» (2003 р.) та перспективи розвитку відносин України з єс.
- •109.Перспективи укладення Угоди про асоціацію України з єс.
- •110.Перспективи укладення Угоди про поглиблену звт між Україною та єс.
- •1. Основні теорії економічної інтеграції.
65.Сучасна структура економіки Франції.
Загалом частка с/г займає 2,3%, промисловості – 26,2%, а сфера послуг – 71,5%. Сфера послуг відіграє найбільшу роль у Франції. Ця галузь традиційно оцінюється у Франції за чисельністю зайнятих у різних сферах. Найбільшою за питомою вагою при цьому виступають консультативні послуги, що складаються з інформаційних, рекламних, маркетингових, інжинірингових тощо. Крім цього виділяють також оперативні послуги, підбір персоналу, роботу з кадрами, забезпечення безпеки громадян. Провідну роль в структурі галузі видіграють банківська сфера, транспорт, торгівля, туризм. Франція є світовим лідером у галузі туризму, в якому зайнято майже 500 тис. осіб. Щорічно країну відвідають понад 62 млн. туристів, які приносять їй дохід в розмірі 28 млрд. дол. Питома вага туризму (включаючи внутрішній) перевищує 10% ВВП.
Зараз країна забезпечує майже половину європейського виробництва вина, 25% яловичини, майже 17 % виробництва молока і баранини, 33% птиці. Країна щорічно збирає 35% зернових, що вирощуються в ЄС, 26% цукрового буряку, 10-15% овочів та фруктів.
Традиційно конкурентними виглядають позиції Франції у виноробній, коньячній та парфумерній промисловості. Разом з тим, країна має досить жорстку позицію ЄС щодо металургійної галузі, яку французький уряд розглядає як найбільш “чуттєву” ланку. Тільки одна компанія “Юзінор-Сасілор” забезпечує близько 70% виробництва сталі та 98% експорту продукції галузі. Основними галузями промисловості є: машинобудування, хімічна, авіакосмічна, автомобільна, харчова, інформатика та кораблебудування.
66.Провідні французькі корпорації, їх конкурентні позиції у глобальній економіці.
Позиції французьких компаній є доволі різними. Так, приміром, два автомобільні гіганти приватний “Пежо-Сітроен” та державний “Рено” забезпечують відповідно 4 та 5% світового виробництва автомобілів та сумарну зайнятість близько 330 тис. осіб. Французька промисловість представлена також європейськими лідерами у галузі виробництва швидкісного рухливого складу залізниць (TGF), літаків (Airbus, Falcon, Mirage), ракет (Arian), ядерної енергетики в якій вона має передові технології, в обробці рідкоземельних металів, робототехніці, біотехнологіях, мікроелектроніці. Для країни характерним є високий рівень концентрації та централізації капіталу, при якому провідні позиції належать десяти фінансово-монополістичним групам, при цьому державні та приватні корпорації досить успішно конкурують як на зовнішньому так і на внутрішньому ринках. Прикладом такої конкуренції можуть слугувати не тільки “Пежо” і “Рено”, а й французькі лідери електронної та електротехнічної промисловості: приватна корпорація “Компані женераль д’електрисіті” та державна “Томпсон”. Дещо по-іншому склалися стосунки лідерів авіакосмічної промисловості – державної “Аероспасьяль” та приватної “Дассо”. Остання була просто поглинена першою через досить нестандартний підхід, коли французький уряд оголосив про свій намір передати 45,9% акцій «Дассо» компанії “Аероспасьяль”. Посилена конкуренція з американськими літакобудівними компаніями призвела на поч. 70-х рр. до створення нового міжнародного консорціуму “Ербас індастрі”, пакети акцій у якому належать “Аероспасьяль” (Франція), “Брітіш аероспейс” (Великобританія), “Каса” (Іспанія) та ряду інших. Проте найбільша частка у пакеті акцій належить першим двом. Французькі фірми мають досить високі конкурентні позиції також у хімічній, хімікофармацевничній та харчовій промисловості, на які припадає значна частка виробництва продовольства в Європі, за обсягами якого країна вийшла на друге місце в світі та перше в ЄС. Одним з лідерів галузі є компанія “Данон”, експансій на діяльність якої в країнах ЦСЄ забезпечила її домінування на ринках молокопродуктів. Традиційно конкурентними виглядають позиції Франції у виноробній, коньячній та парфумерній промисловості. Провідні французькі корпорації давно стали визнаними світовими лідерами у своїй області. Одні займаються енергетикою (Total, EDF,GDF Suez, Areva) і телекомунікація ми (Bougues i Orange), а інші спеціалізуються на косметиці та предметах розкоші. L’Oréal виробляє 23 всесвітньо відомі марки косметичних засобів, що продаються в 130 країнах. Французька фармацевтична промисловість – сектор економіки, що стрімко розвивається та займає 1 місце в Європі та 3 у світі. Найбільша у Франції і 5 у світі фармацевтична компанії Safoni, забезпечує значну французьку присутність на Близькому Сході, в Європі, Латинській Америці, Африці, Азії і країнах Тихого океану.
