- •1.Основні теорії економічної інтеграції.
- •2. Негативна та позитивна інтеграція за я.Тінбергеном: практичне втілення в єс
- •3.Форми економічної інтеграції за б.Баласою
- •4.Етапи розширення Євросоюзу за п.Савоною та ж.Карло
- •5.Федералістська теорія європейської інтеграції
- •6.Функціональна теорія європейської інтеграції. Неофункціоналізм.
- •10) Концепція «концентричних кіл»
- •7. Теорія міждержавно-правового регулювання
- •8. Теорія «Європи регіонів»
- •9) Концепції гнучкої інтеграції в єс
- •11) Концепція ключових (піонерних) груп
- •12) Концепція вибіркової інтеграції
- •13) Концепція різношвидкісної інтеграції
- •14) Створення єс та основні етапи його розвитку
- •16) Сучасні позиції єс в глобальній економіці
- •17) Цілі та завдання єс
- •18) Лісабонська стратегія єс (2000-2010)
- •19) Стратегія «Європа 2020»
- •20. Договірно-правова основа єс.
- •21. Правова система єс: нормативні акти первинного і вторинного права єс
- •22.Акти первинного права: класифікація та значення для європейської інтеграції.
- •23. Значення і структура Угоди про єс.
- •24. Характеристика Угоди про Функціонування єс.
- •25. Нормативні акти вторинного права: їх класифікація та особливості.
- •26. Феномен м’якого права в єс (“білі книги”, “зелені книги”, керівні принципи, послання, декларації та ін.)
- •27. Інституційна будова єс, гілки влади.
- •28. Принципи та механізми взаємодії між інституціями єс.
- •29. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Євр. Парламенту.
- •30. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Ради Міністрів єс.
- •31. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейської Комісії.
- •32. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейської Ради.
- •33. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейського Суду.
- •34. Особливості формування та процедури прийняття бюджету єс.
- •36. Механізми та інструменти виконання бюджетту єс
- •37. Компліментарна модель фінансування європейських проектів
- •38.Структурні фонди єс та фонд Згуртування
- •39. Основні напрями бюджетної політики єс на 2007-2013 рр.
- •40.Фінансова перспектива єс на період 2014-2020.
- •41. Сутність та класифікація політик Європейського Союзу.
- •42. Основні горизонтальні політики єс (соціальна, регіональна, конкурентна, екологічна)
- •43. Секторальні політики єс (сап, енергетична, технологічна, промислова)
- •44. Зовнішні політики єс (торговельна, допомоги з розвитку)
- •45. Політики щодо громадян єс
- •46 Монетарна політика Євросоюзу
- •47 Чинники та етапи запровадження євро.
- •48. Маастрихські критерії конвергенції та механізми забезпечення фінансової дисципліни в зоні євро.
- •49. Спільні та відмінні риси країнових моделей в єс.
- •50. Класифікація соц.-економічних моделей в єс за а.Сапіром.
- •51. Сутність та особливості континентальної моделі розвитку (Австрія, Бельгія, Німеччина, Франція та Люксембург).
- •52. Сутність та особливості англосаксонської моделі розвитку (Великобританія, Республіка Ірландія).
- •53. Сутність та особливості нордичної (скандинавської) моделі розвитку (Данія, Фінляндія, Швеція та Норвегія).
- •54. Сутність та особливості середземноморської моделі розвитку (Греція, Італія, Португалія та Іспанія)
- •55. Позиції фрн в глобальній та в європейській економіці.
- •56. «Соціальне ринкове господарство» в фрн (модель л.Ерхарда)
- •57. Особливості німецької економічної моделі.
- •58. Сучасна трансформаційна модель розвитку фрн.
- •59. Структура господарства фрн.
- •60.Характеристика провідних німецьких тнк та їх впливу на європейську економіку.
- •61.Зовнішньоекономічні зв’язки фрн.
- •62.Позиції Франції в світовій економіці та в Європейському Союзі.
- •63.Еволюція французької моделі господарства.
- •64.Основні напрями політики «дирижизму» та індикативного планування у Франції.
- •65.Сучасна структура економіки Франції.
- •66.Провідні французькі корпорації, їх конкурентні позиції у глобальній економіці.
- •67. Особливості зовнішньоекономічних звязків Франції
- •68. Місце Великобританії в світовій економіці та єс. «Особливе» членство в Євросоюзі.
- •69. Трансформація британської моделі розвитку («тетчеризм») у 70-80-х р.Р.
- •70. Характерні риси формування моделі «акціонерного капіталізму» у Великобританії.
- •71. Галузева структура гос-ва Великобританії.
- •72. Провідні британські корпорації та їх роль в світовій економіці.
- •73. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Великобританії.
- •74.Місце Ірландії у світовій економіці та особливі позиції в єс.
- •75.Чинники формування економічного дива в Ірландії.
- •76.Структура господарства та особливості зовнішньоекономічних зв’язків Ірландії.
- •77.Причини і напрямки трансформації сучасної економічної моделі Ірландії.
- •79. Галузева спеціалізація південноєвропейських країн.
- •80. Особливості та причини неефективності середземноморської моделі розвитку в умовах глобальної нестабільності.
- •81. Позиції Італії в європейській та світовій економіці.
- •82. Особливості італійської моделі розвитку
- •83.Галузева структура господарства Італії
- •84. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Італії
- •85 Позиції скандинавських країн в світовій та в європейській економіці
- •86 Особливості розвитку економіки скандинавських країн. Еволюція соціальної моделі.
- •87 Суть та національна специфіка швецької моделі
- •88. Інноваційні моделі розвитку конкурентоспроможності скандинавської економіки
- •89.Модель Рена-Мейднера та її трансформація
- •90.Позиції нових (з 2004 р.) країн-членів єс в європейській економіці.
- •91.Спільні та відмінні риси трансформаційних процесів в державах цсє.
- •92.Польська економічна модель. Особливі позиції країни в єс.
- •93.Модель «шокової терапії» л. Бальцеровича та наслідки її реалізації у Польщі.
- •94.Структура господарства Польщі.
- •95.Угорська економічна модель «градуалізму».
- •96.Структура господарства Угорщини.
- •97.Особливості економіки Чехії та Словаччини.
- •98. Специфіка використання новими країнами-учасницями єс структурних фондів єс та фонду Згуртування.
- •99. Проблема формування оптимальної територіальної моделі Європейського Союзу.
- •100. Сутність та структура Копенгагенських критеріїв членства в єс
- •101.Позиції України в європейській економіці.
- •103. Основні напрямки розвитку інвестиційного співробітництва України з єс.
- •102.Структура зовнішньої торгівлі України з єс.
- •104.Основні напрямки конвергенції України та єс.
- •105. Інституційні основи зближення.
- •106.Гармонізація горизонтальних та секторальних політик України та єс.
- •107.Єврорегіональне співробітництво України та єс.
- •108. Послання Європейської Комісії Європарламенту «Ширша Європа-сусідство» (2003 р.) та перспективи розвитку відносин України з єс.
- •109.Перспективи укладення Угоди про асоціацію України з єс.
- •110.Перспективи укладення Угоди про поглиблену звт між Україною та єс.
- •1. Основні теорії економічної інтеграції.
77.Причини і напрямки трансформації сучасної економічної моделі Ірландії.
Фінансово-економічна криза в Ірландії 2008-2011рр.
Дисбаланс в структурі економіки: надмірна частка сектору будівництва у ВВП (близько 12% ВВП)
Зростання зарплат (->аутсорсінг корпорацій у країни Сх. Європи)
Зростання цін на нерухомість (на 130% протягом 10 років)
Надмірна частка забудовників та девелоперів у структурі позик банків (28%)
Розгортання кризи:
Падіння попиту на нерухомість (зниження цін на житло на 47% з 2007 року)-> підрив позицій банків
Рекапіталізація банків урядом ->надмірний дефіцит бюджету (32,4% від ВВП у 2010р.)
Ірландський національний план оздоровлення економіки 2011-2014:
Зниження соц. видатків
Підвищення існуючих та впровадження нових податків (ПДВ до 23%; впровадження податку на нерухомість)
Посилення контролю за банківським сектором
Ірландія є головним претендентом на те, щоб бути прикладом перебудови через жорстку економію і структурні реформи. Після перенесеної катастрофи банківського сектора і сфери нерухомості вона змогла досягти поставлених цілей зі скорочення дефіциту бюджету. Вона змогла відновити велику частину своєї експортної конкурентоспроможності. Багатонаціональні компанії, які використовують Ірландію в якості країни з низькою податковою базою, знову охоче вкладають у неї свої кошти. Ірландська економіка зростає, хоча й повільно, в порівнянні зі спадом в периферійних країнах зони євро. Довіру ринків до Ірландії відновлюється: на цьому тижні країна продала держоблігації на 2,5 млрд євро ($ 3,3 млрд) за процентною ставкою, яка нижча від ставки за кредитами зовнішньої фінансової допомоги.
79. Галузева спеціалізація південноєвропейських країн.
Особливістю розміщення продуктивних сил у промисловості є зосередження обробних галузей у найбільших портових містах. Ця тенденція активно заявила про себе в 60—70-ті роки XX ст. у зв'язку зі зростанням імпорту багатьох видів сировини і матеріалів, а також переорієнтацією значної частини промисловості на експорт. Найбільшою є концентрація в приморських столицях (Афіни, Лісабон) або у других-третіх за значущістю містах (Барселона, Валенсія — в Іспанії, Порту — в Португалії). Лише в Італії значні промислові центри розташовані далеко від узбережжя — в північній частині країни.Останнім часом у регіоні почав інтенсивно розвиватися третинний сектор економіки, де виділяється італійська корпорація «Фінінвест», оборот якої за рік становить 7 млрд дол., а кількість зайнятих — 26 тис. осіб.
Головні напрями діяльності: телебачення, видавнича справа, рекламний бізнес, виробництво і поширення теле- і кінофільмів, страхова справа тощо.
Країни-карлики регіону мають специфічні галузі господарства, пов'язані з випуском раритетних грошових знаків (Ватикан, Сан-Марино), дорогих колекційних поштових марок (Сан-Марино), з обробкою місцевих видів каміння, дорогих сортів деревини, вичинкою шкіри (Андорра, Мальта). Ватикан високі прибутки одержує від випуску та експорту церковних атрибутів та сувенірів.
Південноєвропейські країни значну увагу приділяють розвитку трудомістких галузей промисловості:Італія: туризм, хім. і харчова пром., текстиль, автомобілі, машинобудування, металургія, взуття, одяг, кераміка. Іспанія: туризм, харчова пром., текстиль і одяг (у т.ч. взуття), хімікати, судно-, автомобіле-, верстатобудування, метали і металеві вироби, глини і вогнетривкі вироби, ліки, мед.обладнання. Греція: туризм, текстиль, харчова і тютюнова пром., хімікати, виробу з металу, видобуток нафти. Португалія: туризм, одяг, взуття, текстиль, автозапчастини обробної пром., неблагородні метали, молочні продукти, вино, фарфор і кераміка, скляні, дерев»яні та пробкові вироби, технології, комунікації, суднобудування і ремонт.
