- •1.Основні теорії економічної інтеграції.
- •2. Негативна та позитивна інтеграція за я.Тінбергеном: практичне втілення в єс
- •3.Форми економічної інтеграції за б.Баласою
- •4.Етапи розширення Євросоюзу за п.Савоною та ж.Карло
- •5.Федералістська теорія європейської інтеграції
- •6.Функціональна теорія європейської інтеграції. Неофункціоналізм.
- •10) Концепція «концентричних кіл»
- •7. Теорія міждержавно-правового регулювання
- •8. Теорія «Європи регіонів»
- •9) Концепції гнучкої інтеграції в єс
- •11) Концепція ключових (піонерних) груп
- •12) Концепція вибіркової інтеграції
- •13) Концепція різношвидкісної інтеграції
- •14) Створення єс та основні етапи його розвитку
- •16) Сучасні позиції єс в глобальній економіці
- •17) Цілі та завдання єс
- •18) Лісабонська стратегія єс (2000-2010)
- •19) Стратегія «Європа 2020»
- •20. Договірно-правова основа єс.
- •21. Правова система єс: нормативні акти первинного і вторинного права єс
- •22.Акти первинного права: класифікація та значення для європейської інтеграції.
- •23. Значення і структура Угоди про єс.
- •24. Характеристика Угоди про Функціонування єс.
- •25. Нормативні акти вторинного права: їх класифікація та особливості.
- •26. Феномен м’якого права в єс (“білі книги”, “зелені книги”, керівні принципи, послання, декларації та ін.)
- •27. Інституційна будова єс, гілки влади.
- •28. Принципи та механізми взаємодії між інституціями єс.
- •29. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Євр. Парламенту.
- •30. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Ради Міністрів єс.
- •31. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейської Комісії.
- •32. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейської Ради.
- •33. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейського Суду.
- •34. Особливості формування та процедури прийняття бюджету єс.
- •36. Механізми та інструменти виконання бюджетту єс
- •37. Компліментарна модель фінансування європейських проектів
- •38.Структурні фонди єс та фонд Згуртування
- •39. Основні напрями бюджетної політики єс на 2007-2013 рр.
- •40.Фінансова перспектива єс на період 2014-2020.
- •41. Сутність та класифікація політик Європейського Союзу.
- •42. Основні горизонтальні політики єс (соціальна, регіональна, конкурентна, екологічна)
- •43. Секторальні політики єс (сап, енергетична, технологічна, промислова)
- •44. Зовнішні політики єс (торговельна, допомоги з розвитку)
- •45. Політики щодо громадян єс
- •46 Монетарна політика Євросоюзу
- •47 Чинники та етапи запровадження євро.
- •48. Маастрихські критерії конвергенції та механізми забезпечення фінансової дисципліни в зоні євро.
- •49. Спільні та відмінні риси країнових моделей в єс.
- •50. Класифікація соц.-економічних моделей в єс за а.Сапіром.
- •51. Сутність та особливості континентальної моделі розвитку (Австрія, Бельгія, Німеччина, Франція та Люксембург).
- •52. Сутність та особливості англосаксонської моделі розвитку (Великобританія, Республіка Ірландія).
- •53. Сутність та особливості нордичної (скандинавської) моделі розвитку (Данія, Фінляндія, Швеція та Норвегія).
- •54. Сутність та особливості середземноморської моделі розвитку (Греція, Італія, Португалія та Іспанія)
- •55. Позиції фрн в глобальній та в європейській економіці.
- •56. «Соціальне ринкове господарство» в фрн (модель л.Ерхарда)
- •57. Особливості німецької економічної моделі.
- •58. Сучасна трансформаційна модель розвитку фрн.
- •59. Структура господарства фрн.
- •60.Характеристика провідних німецьких тнк та їх впливу на європейську економіку.
- •61.Зовнішньоекономічні зв’язки фрн.
- •62.Позиції Франції в світовій економіці та в Європейському Союзі.
- •63.Еволюція французької моделі господарства.
- •64.Основні напрями політики «дирижизму» та індикативного планування у Франції.
- •65.Сучасна структура економіки Франції.
- •66.Провідні французькі корпорації, їх конкурентні позиції у глобальній економіці.
- •67. Особливості зовнішньоекономічних звязків Франції
- •68. Місце Великобританії в світовій економіці та єс. «Особливе» членство в Євросоюзі.
- •69. Трансформація британської моделі розвитку («тетчеризм») у 70-80-х р.Р.
- •70. Характерні риси формування моделі «акціонерного капіталізму» у Великобританії.
- •71. Галузева структура гос-ва Великобританії.
- •72. Провідні британські корпорації та їх роль в світовій економіці.
- •73. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Великобританії.
- •74.Місце Ірландії у світовій економіці та особливі позиції в єс.
- •75.Чинники формування економічного дива в Ірландії.
- •76.Структура господарства та особливості зовнішньоекономічних зв’язків Ірландії.
- •77.Причини і напрямки трансформації сучасної економічної моделі Ірландії.
- •79. Галузева спеціалізація південноєвропейських країн.
- •80. Особливості та причини неефективності середземноморської моделі розвитку в умовах глобальної нестабільності.
- •81. Позиції Італії в європейській та світовій економіці.
- •82. Особливості італійської моделі розвитку
- •83.Галузева структура господарства Італії
- •84. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Італії
- •85 Позиції скандинавських країн в світовій та в європейській економіці
- •86 Особливості розвитку економіки скандинавських країн. Еволюція соціальної моделі.
- •87 Суть та національна специфіка швецької моделі
- •88. Інноваційні моделі розвитку конкурентоспроможності скандинавської економіки
- •89.Модель Рена-Мейднера та її трансформація
- •90.Позиції нових (з 2004 р.) країн-членів єс в європейській економіці.
- •91.Спільні та відмінні риси трансформаційних процесів в державах цсє.
- •92.Польська економічна модель. Особливі позиції країни в єс.
- •93.Модель «шокової терапії» л. Бальцеровича та наслідки її реалізації у Польщі.
- •94.Структура господарства Польщі.
- •95.Угорська економічна модель «градуалізму».
- •96.Структура господарства Угорщини.
- •97.Особливості економіки Чехії та Словаччини.
- •98. Специфіка використання новими країнами-учасницями єс структурних фондів єс та фонду Згуртування.
- •99. Проблема формування оптимальної територіальної моделі Європейського Союзу.
- •100. Сутність та структура Копенгагенських критеріїв членства в єс
- •101.Позиції України в європейській економіці.
- •103. Основні напрямки розвитку інвестиційного співробітництва України з єс.
- •102.Структура зовнішньої торгівлі України з єс.
- •104.Основні напрямки конвергенції України та єс.
- •105. Інституційні основи зближення.
- •106.Гармонізація горизонтальних та секторальних політик України та єс.
- •107.Єврорегіональне співробітництво України та єс.
- •108. Послання Європейської Комісії Європарламенту «Ширша Європа-сусідство» (2003 р.) та перспективи розвитку відносин України з єс.
- •109.Перспективи укладення Угоди про асоціацію України з єс.
- •110.Перспективи укладення Угоди про поглиблену звт між Україною та єс.
- •1. Основні теорії економічної інтеграції.
97.Особливості економіки Чехії та Словаччини.
ЧЕ і СЛОВ: 1) мають один з найвищих показників Індексу люд розв серед країн центр-схід європи. 2) мають значні технологічні позиції у світі, питома вага технологічної продукції в ЕХ країн,
ЧЕХІЯ. 3) більша частина інв поступала в галузі машинобуд (40%), що сприяє збільшенню ЕХ. 4) швидко пройшов процесс приватизації банків, їх збільшення та злиття, перехід контрольного пакету акцій до іноз власників. 95% активів чеських банків належать заруб інвесторам. 5) структ зрушення в екон зумовили зміни в складі та співвіднош окремих видів ЕХ (машини і обладн 415, хім продукти 10%, інші пром товари 40%). Ступ до ЄС збільшив його питому вагу у структ зовн торгівлі. 6) уряд країни постійно праціює над подоланням регіональних диспропорцій, впроваджена ефективна модель локального розвитку, що підтримує розв окремих регіонів (регіони з поселиною держ підтримкою, проблемні терит, регіони індив підтримки). Важлив є розробка довгострок політик розвитку. СЛОВ: після роз'єдн країн Слов стикнулася з деякими труднощами: нижчий рівень роз і конкурентних виробництв, розрив коопераційних звязків з чеськими підпр, більша орієнтованість у зовн торгівлі на східні ринки (а не ЄС), повільні і не завжди послідовні реформи екон після 1993, терит-галузеві диспроп у країні. Екон зростання в країні розпочалося внаслідок хорошої конюнктури слов товарів на ринках пострад країн. Для вступу країни до ЄС Слов необхідно було «нормалізувати» ЕХ до трьох чутливих для ЄС галузях – чорної металлург, с/г, текстильної пром, що викликало суттєву галузеву деформацію. Через це країна досі має високий рівень безробіття.
98. Специфіка використання новими країнами-учасницями єс структурних фондів єс та фонду Згуртування.
У 1988 р. з метою надання ЕС фінансових ресурсів передусім найвідсталішим регіонам була розроблена єдина система класифікації NUTS. Фінансування регіонального розвитку цілком покладено на мережу взаємопов’язаних фондів та програм. Програми регіонального розвитку ЄС (Структурні фонди (Європейський фонд регіонального розвитку; Європейський соціальний фонд; Європейський фонд орієнта-
ції і сільськогосподарських гарантій; Фінансовий інструмент підтримки рибальства) Фонд згуртування; Програми Співдружності (Програма розвитку
прикордонних регіонів; Підтримка місцевих груп, що здійснюють заходи щодо розвитку сільських територій; Подолання диспропорції на
ринку робочої сили; Відродження міст). На сьогодні фінансування регіонального розвитку зі структурних фондів визначається трьома цілями Ціль 1 (планування розвитку і приведення у відповідність структур в менш розвинутих регіонах) обсяг фінансової підтримки не повинен перевищувати 75% від суми необхідних коштів, і має складати принаймні 50% від суми бюджетних видатків, передбачених на його реалізацію; для регіонів на периферії цей показник може зростати до 80-85%. Ціль 2 (підтримка економічної і суспільної конверсії територій, які стикаються з структурними проблемами) та Ціль 3(підтримка адаптації і модернізаційної політики і системи освіти, перекваліфікації та зайнятості) максимальний рівень фінансового внеску складає 50% від загальної суми, необхідної на реалізацію, однак не менше 25% від передбачених бюджетних видатків, виняток – надання технічної допомоги за ініціативою Єврокомісії – сума складає100%. Передумовами надання фінансової допомоги через структурні фонди є рівень ВВП на душу населення за останні 3 роки, не б. ніж 75% від середнього по ЄС. Діяльність структурних фондів будується на принципах: субсидіарності та компліментарності
У 2000-2006 р обсяг капіталів, що забезпечують виконання цілей структурних фондів є складав 195 млрд євро
Процес розширення ЄС у 2004-2007 р. р. поставив питання економічної конвергенції 27 країн, що посилило рівень економічної асиметрії
об’єднання. З метою прискорення когезії господарського розвитку країн-
претендентів на членство у ЄС допомога надавалась в рамках трьох про-
грам: Phare, ISPA, SAPARD. Згодом фінансування розвитку нових країн-
учасниць також перейшло до компетенції структурних фондів.
«Багато бідніших регіонів Західної Європи втратять деяку частику
підтримки від ЄС не через зміну ситуації всередині них, а у зв’язку з тим,
що середні економічні показники по Європі знизилися після її розширен-
ня». Єврокомісія пропонує поступово спрямувати фінансову допомогу струк-
турних фондів лише в 17 регіонів, більшість з котрих перебуває у Південній Європі. Зазначені програми, що охоплюють 57 млн. громадян, було
підготовлено у рамках Європейської регіональної політики для посилен-
ня економічно-соціальної, територіальної та транскордонної співпраці у
прикордонних регіонах. Загальна сума фінансування, що виділялась з дже-
рел ЄС на період 2004-2006 р. р., склала 260 млн. євро. Основна частина
коштів (215 млн. євро) з фондів ініціативи INTERREG, що належить до
Європейської політики сусідства, а решта – з фінансових інструментів,
структурних фондів.
Для забезпечення фінансування системної регіональної політики
в рамках ЄС структурні фонди діють спільно з фондом згуртування та ін-
шими програм ЄС . Кошти з цього фонду надаються країнам-членам з часткою ВВП на душу населення, що не перевищує 90% від середнього показника. До кінця 1999 р. допомогу з цього фонду отримували Греція, Іспанія, Ірландія, Португалія, з 2004 р. ще 10 нових країн, з 2007 р. –Болгарія та Румунія. Для забезпечення успішного завершення проектів, які фінансуються через мережу структурних фондів, вживаються заходи для перевірки їх виконання
