- •1/Етапи еволюції світового ринку та міжнародної економіки
- •2. Суть, матеріальний зміст і структура міжнародної економіки.
- •4. Рівні та форми міжнародних економічних відносин.
- •5. Глобальні й регіональні проблеми сучасності та загальні проблеми мев.
- •8. Системні ознаки міжнародної економіки.
- •9. Умови та тенденції розвитку сучасних міжнародних економічних відносин.
- •10. Суть і фактори розвитку мпп.
- •11. Основні тенденції мпп.
- •13.Показники розвитку мпп
- •12.Форми й напрями розвитку мпп.
- •14/Проблеми участі України в мпп
- •17. Світове господарство як сукупність національних господарств та єдиний національний простір.
- •18. Структура світового господарства.
- •19. Основні історичні етапи становлення світового ринку.
- •20. Світовий ринок та основні його складові.
- •22. Основні підсистеми структури єдиного світогосподарського простору.
- •23. Особливості сучасного етапу розвитку світового господарства.
- •24.Нерівномірність соціально-економічного розвитку країн світу та їх типологія.
- •27. Економічна основа, , види та форми мт
- •29. Класичні теорії міжнародної торгівлі.
- •36.Етапи мт
- •30. Сучасні теорії міжнародної торгівлі та їх місце в системі міжнародного бізнесу.
- •32. Специфічні риси міжнародної торгівлі
- •34. Протекціонізм та його види.
- •35. Політика вільної торгівлі
- •37. Міжнародні ярмарки й виставки.
- •38. Міжнародні аукціони.
- •41. Цілі державного регулювання міжнародної торгівлі
- •39.Особливості біржової торгівлі.
- •42. Митно-тарифні методи регулювання зовнішньої торгівлі
- •43. Нетарифні інструменти регулювання зовнішньої торгівлі
- •44. Міжнародні інститути регулювання міжнародної торгівлі
- •47. Ліцензування зовнішньоекономічних операцій
- •48. Квотування зовнішньоекономічних операцій
- •49. Приховані методи регулювання зт
- •50. Фінансові методи регулювання мт.
- •51. Правові методи регулювання міжнародної торгівлі
- •54. Основи й особливості ціноутворення на світовому ринку
- •55. Фактори ціноутворення та основні типи ринків.
- •56. Суть і форми міжнародного руху капіталу.
- •57. Причини та наслідки міжнародного руху капіталу
- •72. Валютне котирування та його види
- •59. Роль прямих іноземних інвестицій у розвитку економіки
- •60. Суть та значення портфельних інвестицій.
- •61. Суб’єкти та принципи міжнародного кредиту
- •62. Основні форми міжнародного кредиту
- •63. Світовий ринок позичкового капіталу.
- •64. Основні фінансові центри
- •65. Особливості сучасного міжнародного руху капіталу
- •66. Прямі іноземні інвестиції та транснаціональні корпорації.
- •67. Стан і проблеми іноземного інвестування в Україну
- •68. Сутність і структура світової валютної системи
- •69. Міжнародні валютно-фінансові відносини
- •70. Еволюція міжнародних валютно-фінансових відносин.
- •71. Поняття валюти та валютного курсу
- •73. Валютні операції та їх види
- •75. Міжнародні валютно-фінансові інститути
- •80.Міжнародне ліцензування.
- •78. Поняття міжнародної передачі технологій
- •81. Міжнародний інжиніринг
- •83. Суть процесу міжнародної міграції робочої сили
- •84. Види міграції.
- •85. Основні центри міграції робочої сили.
- •86. Основні причини та соціально-економічні наслідки міжнародної міграції робочої сили.
- •87. Регулювання міграційних процесів на державному та міжнародному рівнях
- •89. Етапи розвитку міжнародної міграції робочої сили
- •90. Основні соціально-економічні наслідки міжнародної міграції робочої сили для країн-донорів.
- •91. Основні соціально-економічні наслідки міжнародної міграції робочої сили для країн-реципієнтів
- •94.Етапи розвитку інтеграційних процесів та їх особливості
- •92. Суть і передумови міжнародної економічної інтеграції
- •93. Цілі міжнародної економічної інтеграції.
- •95. Утворення та розвиток європейської економічної інтеграції
- •96. Північно-американська угода про вільну торгівлю (nafta).
- •97. Економічні наслідки інтеграції країн.
- •98. Особливості розвитку інтеграційних процесів в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.
12.Форми й напрями розвитку мпп.
Міжнародна спеціалізація виробництва (МСВ) - це концентрація одного виду виробництва на основі диференціації національних виробництв і виготовлення однорідних продуктів понад внутрішніх потреб для інтенсифікації міжнародного обміну. МСВ розвивається за двома напрямками - виробничому і територіальному. У свою чергу, виробничий напрям поділяється на міжгалузеву, внутрішньогалузеву спеціалізацію і на спеціалізацію окремих підприємств (компаній). У територіальному аспекті МСВ припускає спеціалізацію окремих країн, груп країн та регіонів на виробництві певних продуктів та їх частин для світового ринку.
Основними видами МСВ є предметна (виробництво продуктів), подетальная (виробництво частин, компонентів продуктів) і технологічна, або стадійна, спеціалізація (здійснення окремих операцій або виконання окремих технологічних процесів, наприклад складання, фарбування, зварювання, термічна обробка, Виробництво виливків, поковок, заготівель і т. п.). МСВ - динамічна форма МПП. Вона зазнає систематичні зміни в силу внутрішньої логіки свого руху і впливу зовнішніх умов, що визначають її розвиток. На всіх історичних етапах, а на сучасному особливо, для міжнародної спеціалізації виробництва характерні динамічність, що протікає, безупинна зміна її видів, напрямів, перехід до більш складних форм, породжуваних глибинними змінами в суспільному виробництві, Зрушеннями в структурі всесвітніх потреб, впливом НТР.
Міжнародне кооперування виробництва - це координація господарської діяльності підприємств різних країн для збільшення вироблених матеріальних благ при більш високій продуктивності праці.
Загальної об'єктивної основою міжнародного кооперування виробництва (МКВ) є зростаючий рівень розвитку продуктивних сил, а отже, ступінь їх розчленування на галузі, виробництва, підприємства. У результаті впливу НТР була створена матеріальна основа для широкого розвитку виробничого кооперування. НТР змусила змінити і сам характер МКВ, включивши в нього в якості найважливішого елементу науку. Таким чином, головна функція кооперації праці - служити засобом збільшення вироблених матеріальних благ при більш високій продуктивності праці - була доповнена іншою важливою функцією - реалізацією принципово нових завдань, Які дуже важко або неможливо вирішити без об'єднання зусиль виробників декількох країн.
13.Показники розвитку мпп
Для характеристики різних аспектів участі країни в міжнародному поділі праці (МПП) в його народногосподарській формі необхідно насамперед знати обсяг валового внутрішнього продукту(ВВП) країни, тому що він характеризує зосередження зусиль окремих країн на виробництві частини валового світового продукту. Дані про об'єм ВВП окремих країн і величину їхнього валового експорту на світовий ринок є вихідними моментами для визначення ступеня залучення ресурсів країни в процес МПП. Показник цей розраховується відношенням величини всього експорту окремої країни на світовий ринок до обсягу її ВВП. Цей показник називається експортна квота. Важливим показником, який застосовується для виміру ступеня залучення всіх ресурсів окремої країни в систему МПП, є коефіцієнт випередження темпами зростання валового експорту темпів зростання валового внутрішнього продукту даної країни. Про ступінь включення економіки країни в МПП можна судити і по імпортній квоті. Застосовується також коефіцієнт випередження темпами зростання імпорту темпів зростання валового внутрішнього продукту. На відміну від імпортної квоти цей показник дає уявлення про тенденції розвитку імпорту, про ступінь залежності національної економіки від закупівель товарів за рубежем. Для виміру рівня розвитку зовнішньоекономічних зв'язків даної країни використовують ізовнішньоторговельну квоту, що являє собою відношення величини зовнішньоторговельного обігу країни до об'єму її ВВП. Важливим показником, який використовується для характеристики становища зовнішньоекономічних зв'язків, є коефіцієнт зміни величини експорту окремої країни в даний регіон у порівнянні із зростанням її валових постачань на світовий ринок. Одним із показників є частка експорту окремої країни у взаємному експорті групи країн. Взаємний експорт — це сукупний експорт країн-партнерів на регіональний ринок.