- •Харків хнму 2009
- •Модуль 2 «загальні закономірності обміну речовин» заняття 1
- •Робота з кислотами, лугами та іншими сильнодіючими реактивами
- •Література для підготовки до занять з курсу «Біологічна хімія»
- •Заняття 2
- •Виявлення ферментів у біологічних об’єктах. Вивчення впливу температури та рН середовища на активність ферментів
- •Література
- •Заняття 3
- •Заняття 4
- •Література
- •Література
- •Заняття 5
- •Література
- •Заняття 6
- •Література
- •Заняття 7
- •Розщеплення гідроген пероксиду каталазою крові. Визначення каталазного числа крові
- •Література
- •Заняття 8
- •Література
- •Заняття 9
- •Перелік питань
- •Література
- •Заняття 2
- •Література
- •Заняття 3
- •Література
- •Заняття 4
- •2. Що відбувається з глюкозою, коли вона надходить до клітин різних органів та тканин? а. Окиснюється в. Відновлюється с. Амінується
- •Література
- •Заняття 5
- •Література
- •Заняття 6
- •Література
- •Заняття 7
- •Якісні реакції на жовчні кислоти
- •Література
- •Заняття 8
- •Кількісне визначення вмісту β- і пре-β-ліпопротеїнів та загальних ліпідів у сироватці крові
- •Література
- •Заняття 9
- •Якісні реакції на кетонові речовини (тіла) в сечі
- •Література
- •Заняття 10
- •Визначення концентрації холестеролу у сироватці крові ферментативно за набором реактивів
- •Література
- •Заняття 11
- •Перелік питань до підсумкового модульного контролю № 3
- •Методичні вказівки для самостійної підготовки студентів медичних факультетів до практичних занять з біологічної хімії Частина 1
Література
1. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 400-411.
2. Губський Ю.І. Біологічна хімія. Підручник. – Київ-Вінниця: Нова книга, 2007. – С. 483-494.
3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини: Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С. 124-150.
4. Вороніна Л.М. та ін. Біологічна хімія. – Харків: Основа, 2000. – С. 442-464.
5. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1998. – С. 220-247.
6. Биохимия: Учебник / Под ред. Е.С. Северина. – М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. – С. 125-132.
7. Практикум з біологічної хімії / Бойків Д.П., Іванків О.Л., Коби-лянська Л.І. та ін. / За ред. О.Я. Склярова.–К.:Здоров’я, 2002. – С. 219-235.
8. Лабораторні та семінарські заняття з біологічної хімії: Навч. посібник для студентів вищих навч. закл. / Л.М. Вороніна, В.Ф. Десенко, А.Л. Загайко та ін. – Х.: Вид-во НФаУ; Оригінал, 2004. – С. 242-273.
Заняття 7
ТЕМА: Біоенергетичні процеси: біологічне окиснення, окисне фосфорилування, синтез АТФ. Хеміосмотична теорія окисного фосфорилування. Інгібітори і роз’єднувачі окисного фосфорилу-вання. Визначення активності каталази крові.
АКТУАЛЬНІСТЬ: Біологічне окиснення є основним молекуляр-ним механізмом, який забезпечує енергетичні потреби організму. Воно реалізується складними мультиферментними комплексами внутрішньої мембрани мітохондрій. Результатом цих реакцій є генерація макроергіч-них зв’язків в молекулі АТФ. Біологічне окиснення та спряжене з ним окисне фосфорилування складають основу біоенергетичних процесів в організмі. Вивчення властивостей, особливостей дії та регуляції ферментів дихального ланцюга сприятиме правильному розумінню патологій, зумовлених порушенням біоенергетичних процесів при гіпоенергетичних станах (гіпоксія тканин в результаті зниження концентрації кисню у повітрі, порушення роботи серцево-судинної та дихальної систем, анемії різного ґенезу, гіповітамінози, голодування, дія різних отрут та ін.).
МЕТА: Вивчити біохімічні основи процесів біологічного окиснен-ня та окисного фосфорилування; вміти трактувати роль біологічного окиснення, тканинного дихання та окисного фосфорилування в генерації АТФ за аеробних умов; вміти аналізувати порушення синтезу АТФ за умов дії на організм людини патогенних факторів хімічного, фізичного, біологічного походження; вміти пояснювати біохімічні основи процесів знешкодження ендогенних токсинів за участю ферментів мікросомаль-ного окиснення (цитохрому Р-450); ознайомитися з хеміосмотичною теорією; з інгібіторами і роз’єднувачами окисного фосфорилування.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ
ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ
1. |
Взаємозв’язок процесів утворення та споживання енергії в живих системах. Енергія хімічних зв’язків як основний вид енергії, що використовується клітинами для забезпечення їх життєдіяльності. |
2. |
Реакції біологічного окиснення: типи реакцій, ферменти (дегідрогенази, оксидази, оксигенази) та їх біологічне значення. Сучасні уявлення про тканинне дихання. Стадії тканинного дихання. |
3. |
Сучасні уявлення про структуру і функції мітохондрій. |
4. |
Ферменти біологічного окиснення в мітохондріях: піридин- та флавінзалежні дегідрогенази, цитохроми. |
5. |
Послідовність передавання електронів в дихальному ланцюгу. Компоненти дихального ланцюга як окисно-відновні пари кофакторів: НАД, флавопротеїни, коензим Q, цитохроми. Їх редокс-потенціали. |
6. |
Молекулярні комплекси внутрішніх мембран мітохондрій: НАДН-коензим Q-редуктаза; сукцинат-коензим Q-редуктаза; коензим Q-цитохром с-редуктаза; цитохром с-оксидаза. Шляхи включення відновлювальних еквівалентів у дихальний ланцюг мітохондрій. |
7. |
Окисне фосфорилування. Пункти сполучення транспорту електронів і фосфорилування. Коефіцієнт окисного фосфорилування. |
8. |
АТФ-синтетаза мітохондрій, будова та принципи функціонування. F0 та F1 субодиниці АТФ-синтетази, їх функціональне значення. |
9. |
Хеміосмотична теорія окисного фосфорилування. |
10. |
Інгібітори транспорту електронів (ротенон, амітал, барбітурати, антиміцин А, ціаніди) та роз’єднувачі окисного фосфорилування (2,4-динітрофенол, гормони щитовидної залози, вільні жирні кислоти), їх біомедичне значення. |
11. |
Шляхи синтезу АТФ в клітинах: субстратне та окисне фосфорилу-вання. Утворення АТФ в клітинах за анаеробних та аеробних умов. Переваги аеробного окиснення поживних сполук. Автотрофні та гетеротрофні організми. |
12. |
Регулювання тканинного дихання. Дихальний контроль. |
13. |
Порушення синтезу АТФ за умов дії на організм людини патогенних факторів хімічного, біологічного та фізичного походження. |
14. |
Мікросомальне окиснення, його роль в організмі. |
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1. Тканинне дихання відрізняється від інших видів біологічного окиснення обов’язковою частиною в якості акцептору водню:
А. НАД В. ФАД С. О2 D. НАДФ Е. ПВК
2. Встановлено, що цитохроми розташовані у дихальному ланцюгу між КоQН2 та киснем. Що визначає послідовність їх включення у дихальний ланцюг:
А. Окисно-відновний потенціал В. Молекулярна маса
С. Наявність в структурі різних іонів металів
D. Кількість пептидних ланцюгів Е. Різниці у структурі гему
3. Електрохімічний потенціал внутрішньої мембрани мітохондрій утво-рюється завдяки:
А. Функції АТФ-синтази В. Анаеробному окисненню субстратів
С. Окисному фосфорилуванню D. Субстратному фосфорилуванню
Е. Функції дихального ланцюга
4. Укажіть показник, за допомогою якого оцінюють енергоефект реакції, отриманий завдяки окисному фосфорилуванню:
А. Дихальний контроль (АТФ/АДФ)
В. Коефіцієнт фосфорилування (Р/О) С. Відношення НАДН/НАД+
D. Відношення КоQН2/ КоQ Е. Відношення HSKoA/ацетил-КоА
5. До тканинного дихання мають відношення всі речовини, крім:
А. Тіаміндифосфату В. Рібофлавіну
С. Пантотенової кислоти D. Ніацину Е. Піридоксальфосфату
6. Субстратами мікросомального окиснення є?
А. ПВК і ацетил-КоА В. Сукцинат і малат
С. Стероїдні гормони і холестерин D. Ізоцитрат і α-кетоглутарат
7. Призначення дихального ланцюга в мітохондріях:
А. Перетворення речовин і енергії
В. Окиснення речовин до СО2 і Н2О
С. Забезпечення клітин НАД+ и ФАД
D. Переніс атомів водню з НАДН2 на кисень з утворенням АТФ і
води
Е. Переніс електронів на цитохроми
8. Укажіть пункт спряження окиснення з фосфорилуванням у дихальному ланцюзі, який блокується при накопиченні барбітурату в клітині:
А. ФМНН2ДГ → КоQ В. КоQН2 → 2b(Fe3+)
С. 2b(Fe2+) → 2c1(Fe3+) D. Цитохромоксидаза → 1/2O2
Е. НАДН → ФМНДГ
9. Укажіть пункт спряження окиснення з фосфорилуванням у дихальному ланцюзі, який блокується при введенні антибіотика антиміцина А в клітину:
А. ФМНН2ДГ → КоQ В. КоQН2 → 2b(Fe3+)
С. 2b(Fe2+) → 2c1(Fe3+) D. Цитохромоксидаза → 1/2O2
Е. НАДН → ФМНДГ
10. Укажіть пункт спряження окиснення з фосфорилуванням у дихальному ланцюзі, який блокується при накопиченні оксиду вуглецю (II) у клітині:
А. ФМНН2ДГ → КоQ В. КоQН2 → 2b(Fe3+)
С. 2b(Fe2+) → 2c1(Fe3+) D. Цитохромоксидаза → 1/2O2
Е. НАДН → ФМНДГ
11. Енергоефект окиснення 1 молю ізоцитрату до α-кетоглутарату дорівнює 3 АТФ. Укажіть, як зміниться ця величина з появою інсектициду ротенону в клітині:
А. Не зміниться В. Зменшиться С. Збільшиться
D. Стане рівною нулю Е. Стане негативною величиною
12. Експериментальній тварині було введено препарат, який усуває градієнт рН в матриксі та мембранному просторі мітохондрій з метою роз’єднання тканинного дихання та окисного фосфорилування. Яку речовину було введено тварині?
А. Динітрофенол В. Холестерин С. Кетонові тіла
D. Сечовину Е. Соматотропін
13. Після лікування фенобарбіталом, який є індуктором синтезу цитохрому Р-450, у пацієнта посилюється:
А. Мікросомальне окиснення В. Перекисне окиснення ліпідів
С. Біологічне окиснення D. Окисне фосфорилування
Е. Субстратне фосфорилування
14. Макроергічними зв’язками є:
А. Хімічні зв’язки, на утворення яких необхідно багато енергії
В. Зв’язки, які входять до складу вуглеводів, ліпідів, білків
С. Хімічні зв’язки, при розриві яких вивільняється 40 кДж енергії
D. Зв’язки, при гідролізі яких вивільняється 15 кДж енергії
Е. Зв’язки, які утворені вугільною кислотою
15. Ті організми, які в процесі еволюції не виробили захисту від гідроген пероксиду, можуть жити тільки в анаеробних умовах. Які з вказаних ферментів можуть зруйнувати гідроген пероксид?
А. Оксигенази і гідроксилази В. Цитохромоксидаза
С. Оксигеназа і каталаза D. Пероксидаза і каталаза
Е. Флавінзалежні оксидази
16. Призначенням бурого жиру у новонароджених є:
А. Служити пластичним матеріалом
В. Служити теплоізоляційним матеріалом
С. Служити джерелом тепла за рахунок роз’єднання дихання і фос- форилування
D. Здійснювати механічний захист тканин і органів
Е. Джерело утворення кетонових тіл
17. Де відбувається утворення АТФ під час окисного фосфорилування:
А. В мітохондріях В. В цитозолі
С. В дихальному ланцюзі D. На цитохромах
Е. На АТФ-синтетазі, що знаходиться в матриксі і пронизує внут- рішню мембрану
ПРАКТИЧНА РОБОТА
