66. Етапи проектування автоматизованих систем обліку.

Побудову автоматизованих інформаційних систем обліку мож­на подати в послідовності таких стадій: 1) передпроектна; 2) основ­на; 3) впровадження.

На першій стадії розробляють: Технічне завдання сумісно замовником і виконавцем проекту, яке включає перелік обліко­вих задач, вихідні форми (машинограми) як результат автомати­зації обліку; Техніко-економічне обгрунтування й ефективність автоматизації обліку.

На другій стадії на підставі Технічного завдання виконавцем розробляються основні документи проекту — технічний і робо­чий проекти.

Технічний проект має окремі самостійні частини.

І частина — Основний документ технічного проекту, який містить розділи:

• постановка бухгалтерських задач;

• вхідна інформація та її характеристика;

• нормативно-довідкова інформація та її характеристика;

• вихідна інформація (машинограми) та її характеристика;

• технологія розв 'язання бухгалтерських задач;

• техніко-економічні показники ефективності автоматизо­ваної системи обліку.

  • частина — Класифікатор і кодифікатор облікової номенкла­тури до бухгалтерських задач;

  • частина — Альбом первинних і вихідних документів (ма­шинограм) з контрольним прикладом.

Робочий проект виконується на підставі технічного проекту і включає розроблення:

• інструкцій про порядок заповнення і формування бухгал­терських документів для подальшого опрацювання їх на ЕОМ;

• інструкцій щодо порядку перенесення даних з бухгалтерсь­ких документів на машинні носії інформації до ЕОМ;

• нормативно-довідкових баз даних;

• інструкцій щодо зберігання та ведення нормативно- довідкових баз даних;

• пакетів прикладних програм до ЕОМ для автоматизації опрацювання облікової інформації залежно від задач;

• інструкцій щодо використання й експлуатації ППП;

• альбома форм вихідних регістрів — машинограм, розроб­лених на ЕОМ.

На третій стадії здійснюється впровадження спроектованої автоматизованої системи обліку за такими методами:

• послідовний — передбачає послідовне впровадження авто­матизованої системи за окремими задачами обліку та послідовне на однотипних підприємствах галузі. Такий метод застосовують для впровадження нових технологій автоматизованої системи обліку;

• паралельний — передбачає впровадження автоматизованих систем обліку одночасно (паралельно) за всіма ділянками обліку та паралельно для цілої групи однотипних господарств. Такий метод застосовують до технологій, які пройшли певну апробацію і щодо яких накопичено певний позитивний досвід;

• упровадження автоматизованої систем обліку у цілої групи підприємств через семінарські заняття.

67. Етапи розвитку автоматизованого обліку в сільському господарстві.

До загальноприйнятих засадових форм обліку належать облікові регістри, їх вид, зміст, форма подання, послідовність їх утворення і ведення, поєднання і взаємозв'язок.

На різних етапах розвитку обліку, за відповідністю такого тлумачення категорії форми обліку виник певний різновид цих форм, з поміж яких найпоширенішими є: шахова, журнал-головна, меморіально-ордерна, журнально-ордерна, машино-орієнтована (автоматизована).

Проте із розвитком бухгалтерської науки переглядалися і зміню­валися підходи до визначення самої термінології форми обліку, а та­кож критерії й основні чинники утворення цієї економічної категорії.

Зараз існують підходи до визначення форми обліку:

методичний, який має за основний чинник при визначенні форми облікові регістри ',

технічний — включає чинник техніки опрацювання і фор­мування облікових регістрів;

технологічний, — що враховує такий чинник як технологію складання облікових регістрів на базі обчислювальної тех­ніки;

організаційний — при визначенні форми обліку беруть до уваги чинник організацій процесу роботи облікового персоналу.

Такі підходи використовують для визначення поняття форми об­ліку як окремо, так і в різних комбінаціях. Безумовно, багатоманіття в підходах, у пошуках правильного і ґрунтовного визначення понят­тя форми обліку, що включається в це поняття, є закономірним і ді­алектично об'єктивним процесом.

Для ґрунтовного визначення форми бухгалтерського обліку, враховуючи й орієнтуючись на сучасні засоби опрацювання обліко­вої інформації (персональні ЕОМ), слід брати не окремі наведені вище підходи, а повний комплекс їх загалом.

Це передбачає при визначенні форми обліку враховувати такі основні чинники:

• вид і зміст облікових регістрів;

• технологію опрацювання облікової інформації;

• технічні засоби (інструменти) опрацювання інформації;

• організаційні форми процесу обліку (централізована — в обчислювальному центрі, децентралізована — на автома­тизованому робому місці бухгалтера).

Зауважимо, що за функціювання автоматизованого робочо­го місця бухгалтера (АРМБ) на базі персональної ЕОМ (ПЕ­ОМ), а точніше, завдяки особливостям математичних і програ­мних засобів ПЕОМ з'являється можливість «повторити» і залишати незміними облікові регістри як основні чинники тлумачення форми обліку при переведенні ручної форми облі­ку (наприклад журнально-ордерної) на автоматизовану сис­тему.

У сільськогосподарській галузі можна виокремити дві основні організаційні форми автоматизованої системи опрацювання обліко­вої інформації:

• централізована — на обчислювальних центрах (на великих ЕОМ);

• децентралізована — на автоматизованому робочому місці бухгалтера (АРМБ).