Вимоги культури до умов росту і розвитку.

По посухо- та солестійкості суданська трава займає перше місце разом із сорго серед с.г. культур у світі. Недаремно його називають «верблюдом» рослинного світу. Суданська трава дуже економно та високопродуктивно витрачає вологу на формування одиниці сухої маси, коефіцієнт транспірації – 400.

Температура. Ця культура теплолюбна. Мінімальна температура проростання насіння - 8-10^оС, оптимальна – 20-30 ^оС. Сума активних температур, необхідна для повного розвитку, в залежності від скоростиглості сорту коливається в межах – 2200-3000 ^оС. Інтенсивне зростання стебел відбувається в той час, коли середньодобова температура повітря перевищує 10 ^оС.

Суданська трава досить світлолюбна рослина короткого дня. Оптимальним періодом є 10-11 годин сонячного освітлення на добу. Зменшення світлового дня викликає подовження вегетаційного періоду. Багато різновидів її взагалі не зацвітають при недостатньому освітленні. У перший період свого розвитку суданська трава росте досить повільно і погано переносить забур’яненості, але через 25-30 днів після появи сходів швидко відростає – до 7-8 см за добу. У зв’язку з цими особливостями біології суданської трави, захист від бур’янів є основоположним фактором в технології вирощування цієї культури й повинен здійснюватися на ранніх етапах розвитку. Вегетаційний період зазвичай коливається від 90 до 120 днів в залежності від умов зростання, екологічного середовища та сортових особливостей.

Грунти. Суданка невимоглива до грунтів. Ця культура може виростати і давати хороші врожаї на легких піщаних, важких глинистих грунтах, але не переносить кислих грунтів. Витримує концентрацію солей до 0,6-0,8%. Суданська трава найкраще росте на чорноземних і темно-каштанових ґрунтах, гірше на світло-каштанових і піщаних. Вона переносить невелику кислотність і не росте на засолених ґрунтах. На утворення 1т сухої речовини споживає з ґрунту: азоту - 25-30 кг, фосфору - 6-7 кг, калію - 15 - 17 кг. Її продуктивність різко знижується при розміщенні на кислих та важких глинистих ґрунтах. Вона не переносить близького стояння ґрунтових вод. Цілком задовільні врожаї дає на меліорованих комплексних солонцях.

Вологість. До вологи невимоглива. Володіючи потужною кореневою системою , вона під час посухи в достатній мірі забезпечує себе водою з глибоких горизонтів ґрунту. Висока посухостійкість пояснюється не тільки наявністю потужної кореневої системи, але і здатністю припиняти ріст в період різкої нестачі вологи в ґрунті, а також досить довгим вегетаційним періодом, завдяки чому рослини добре використовують опади другої половини літа. Незважаючи на порівняльну посухостійкість, при зрошенні підвищується урожай зеленої маси або насіння. Надмірного зволоження не переносить. [6].

1.4. Обґрунтування технології вирощування суданської трави Розміщення культури в сівозміні.

При розміщенні суданки в сівозміні необхідно враховувати її біологічні особливості і вибирати більш чисті попередники. За даними ряду авторів, кращими попередниками для суданки вважаються бобові трави та зернобобові - люцерна, вика, горох, пелюшка. Гарні врожаї отримують при обробітку її після картоплі, коренеплодів, капусти. Насіннєві посіви краще розміщувати після зернових колосових, передусім озимих, овочів та інших культур, після збирання яких можна максимально очистити поле від бур'янів. При обробітку її по кукурудзі, цукрових буряках необхідно передбачати полеочисні агротехнічні або хімічні обробки [1].

Вона сильно виснажує і висушує грунт, а тому є поганим попередником.