Розділ 2. Лучне кормовиробництво (створення і використання культурних пасовищ)

2.1. Постановка завдання

Одним із шляхів інтенсифікації лучного кормовиробництва та зміцнення кормової бази є створення і раціональне використання культурних пасовищ, особливо зрошуваних, на яких незалежно від погодних умов одержують по 80-100 ц/га і більше кормових одиниць, збалансованих за протеїном, мінеральними речовинами і вітамінами, що в 2-3 рази дешевше, ніж вирощування інших зелених кормів.

Культурні пасовища відіграють важливу роль у зміцненні кормової бази і збільшенні виробництва тваринницької продукції. Без зрошення вони забезпечують вихід з одного гектара – до 35-50 ц/га кормових одиниць.

Зелений корм (в тому числі і пасовищний) був і залишається основним кормом при літньому утриманні більшості видів сільськогосподарських тварин. Частка його в літньому раціоні великої рогатої худоби і овець, залежно від зони, становить 60-80%.

На Поліссі худоба випасається влітку 150-160 днів, в Лісостепу — 160-180 і в Степу — до 200 днів. За пасовищний період господарства отримують понад 60% річного надою молока.

Випасання корів на культурних пасовищах сприяє оздоровленню тварин, підвищенню стійкості їх організму до захворювань, особливо туберкульозу, створює умови для одержання повноцінного приплоду і розвитку молодняку та зумовлює збільшення його приросту на 25-30%.

Особливо важливе значення мають культурні пасовища як фактор значної економії матеріально-технічних засобів та енергоресурсів.

Згідно номеру завдання (№165 з таблиці 2.1 методичних рекомендацій) мій курсовий проект передбачає створити пасовище для 120 голів коней.

2.2. Види культурних пасовищ за термінами використання. Вибір і розрахунок площі пасовища для коней кількістю 120 голів

За строками використання культурні пасовища поділяються на такі типи: багаторічні (або постійні), короткострокові та однорічні. Багаторічні культурні пасовища створюють переважно поза сівозміною і використовують без перезалуження протягом 6-10 і більше років. Травостій їх складається переважно із низових злаків і конюшини повзучої, а при внесенні азотних добрив у високих дозах -лише із злаків з переважанням грястиці збірної. Завдяки інтенсивній системі удобрення, правильному використанню та належному догляду за травостоєм продуктивність таких пасовищ протягом багатьох років залишається високою.

Короткострокові пасовища створюють у сівозмінах або поза ними і використовують до п’яти років. У травосумішки підбирають не більше двох-трьох верхових злаків і бобових трав, тому вони і дають високі врожаї лише протягом короткого періоду, після чого їх врожай різко зменшується через випадання сіяних трав. Вартість корму з них вища, ніж з багаторічних пасовищ.

Короткострокові пасовища можуть бути постійними і змінними (останні розміщують переважно в сівозмінах). Ці види пасовищ створюють у районах з недостатньою кількістю опадів, на бідних ґрунтах та первинно освоюваних ділянках до закладання на них багаторічних пасовищ. Вони можуть мати постійну огорожу та інше обладнання. На змінних пасовищах використовують переважно електроогорожу.

Однорічні пасовища — це кормові угіддя з однорічних трав, що використовуються переважно для одноразового випасання худоби. Вони доповнюють короткострокові і багаторічні незрошувані пасовища, які забезпечують нерівномірний вихід зеленого корму протягом всього пасовищного періоду. За призначенням розрізняють культурні пасовища для корів, нетелей, відгодівельного молодняку великої рогатої худоби і телят віком до одного року, а також для овець, коней, свиней та птиці.

Культурні пасовища для коней, перш за все, створюють на кінних заводах та племінних фермах. Утримання коней на таких угіддях зміцнює здоров'я, сприяє швидкому і гармонійному розвитку організму тварин. Для коней, не зайнятих на роботах, достатньо лише пасовищного корму. У лактуючих конематок у пасовищний період підвищується молочність і поліпшується якість молока, пасовищна трава в поєднанні з активним моціоном покращує відтворювальні функції тварин. Завдяки створенню культурних пасовищ можна зменшити площі угідь для утримання коней, зекономити робочу силу на їх догляд, а також у ветеринарно-профілактичних цілях утримувати окремо різні групи тварин [3].

Вихідні дані для розрахунку кількісних параметрів проектованої пасовищезміни подано у таблиці 2.1 .

Таблиця 2.1

Параметри для розрахунку площі пасовища для коней 120 голів

Показники	Коні
Врожайність травостою (У), ц/га	120
Коефіцієнт використання травостою (К)	0,7
Тривалість вегетаційного періоду (В), днів	180
Можливий час перебування в одному загоні (А), днів	4 дні
Поголів’я гурту, табуна, отари (Г)	120
Добова потреба в кормі (Н), кг	40
Тривалість відростання (Т), днів	25
Фронт випасання (Ф), м	1,5
Норма води для пиття (л/добу)	50

Порядок розрахунків:

Кількість циклів випасання Ц=В:Т, де В - тривалість вегетаційного періоду, днів; Т – тривалість відростання травостою, днів.

Ц=180 :25= 7 циклів.

Потрібна кількість загонів К_з = Т:А + Д , де А - можливий час перебування в одному загоні, днів; Д - додаткові загони (2-резерв, 2-загони для сінокосу; 2-для залуження).

К_з=25:4+ 6= 12 загонів.

Площа загону S = (Г·Н·А) : (У·К·100) га, де: Г – поголів’я стада, табуна, отари, голів; Н – денна потреба корму на одну голову, кг; А – можливий час перебування в одному загоні, днів; У – урожайність травостою, ц/га; К – коефіцієнт використання травостою.

S=(120·40·4) : (120·0,7·100) = 2,28 га

Довжина загону а = 10000·S : (Г·Ф) м, де Ф – фронт випасання, м.

а=10000·2,28 : (120·1,5)= 126,6 м

Ширина загону Ш = 10000·S : а (м).

Ш=10000·2,28 : 126,6 = 180 м

Площа пасовища для гурту тварин:

(Г·Н·В) : (У·К·100) = (120·40·180) : (120·0,7·100)= 102,8 га.

До цієї площі додають ще 6 додаткових загонів (2-резерв,2-загони для сінокосу;2-для залуження) –13,68 га. Усього площа пасовищезміни буде 27,36 га.