- •Проблеми теорії держави та права
- •Історія виникнення та становлення теорії держави і права.
- •Підходи до характеристики сутності держави.
- •Етапи становлення та розвитку державорозуміння та праворозуміння.
- •Поняття, ознаки та різновиди правовідносин.
- •Ознаки правовідносин
- •Види правовідносин
- •Суб’єкти правових відносин, їх види
- •Поняття та види об'єктів правовідносин
- •Особливості предмету та функцій теорії держави і права.
- •Поняття та ознаки влади.
- •Механізм правового регулювання: поняття та підходи до визначення структури.
- •Ознаки правового регулювання
- •Сфера правового регулювання
- •Теорія держави і права в системі юридичних та інших суспільних наук.
- •Проблеми співвідношення суспільної та державної влади.
- •Поняття та ознаки юридичної практики.
- •Методологія юридичної науки та її значення.
- •Проблеми співвідношення державної та політичної влади.
- •Структура, різновиди та функції юридичної практики
- •Основні школи права.
- •Класифікація методів дослідження держави і права.
- •1) Філософський.
- •2) Загально – науковий.
- •3)Спеціально – науковий.
- •Проблеми питання форми держави.
- •Поняття та співвідношення законності та правопорядоку як багатоаспектних категорій.
- •Стадії та способи правового регулювання.
- •Поняття і структура правового статусу.
- •Поняття права та його ознаки.
- •Підходи до характеристики типології держав.
- •Проблеми співвідношення категорій «система права» та «система законодавства».
- •Співвідношення категорій об'єкт та предмет юридичної науки.
- •Юридична наука: поняття, зміст та структура.
- •Система права: поняття, ознаки та структура.
- •Загальна характеристика галузей права
- •Співвідношення системи права і системи законодавства
- •Ознаки системи права
- •Причини та шляхи формування держави.
- •Поняття держави та її ознаки.
- •Механізм держави: поняття та структура.
- •Апарат держави: поняття, проблеми співвідношення з категорією “механізм держави”.
- •Поняття та види юридичної відповідальності: загальна характеристика.
Система права: поняття, ознаки та структура.
Систе́ма пра́ва — це сукупність чинних принципів і норм права, якій притаманні єдність, узгодженість, диференціація (поділ) і згрупованість норм у відносно самостійні структурні утворення (інститути, галузі та підгалузі права).
Структура системи права - це об'єктивно існуюча внутрішня будова права даної держави. Основні структурні елементи системи права:
норма права.
інститут права.
підгалузь права.
галузь права.
Норма права — «цеглинка» системи права, первинний компонент, який визнає і охороняє держава, і з якого складаються інститути і галузі права. Не може існувати норма права, яка не входила б до певного інституту і галузі права. Галузь права є найбільшим елементом серед тих, з яких складається система права. Цивільне право, кримінальне право, трудове право, адміністративне право та ін. — це галузі права. Інститут права — це відокремлена група правових норм, які регулюють однорідні суспільні відносини конкретного виду. Інститут права є першим рівнем поєднання правових норм. Інститут права характеризується тим, що:
регулює певний вид суспільних відносин;
є складовою частиною однієї або декількох галузей права;
є логічно замкнутою, виокремленою сукупністю норм;
функціонує автономно, відносно самостійно в межах галузі права, тобто регулює суспільні відносини незалежно від інших інститутів права.
Інститути права поділяються на галузеві, які регулюють певні відносини в межах однієї галузі права , та міжгалузеві, які регулюють відносини, що є предметом різних галузей права. Підгалузь права — система однорідних предметно пов'язаних інститутів певної галузі права. Підгалузі є у багатьох галузей права. Наприклад, цивільне право має підгалузі: право власності, зобов'язальне право, спадкове право, авторське право та ін. На відміну від правових інститутів підгалузь права не є обов’язковим компонентом кожної галузі. Галузь права — це система юридичних норм, які регулюють певну сферу суспільних відносин специфічним методом правового регулювання. Головні ознаки галузі права полягають у тому, що вона:
є найбільш великим за обсягом підрозділом (частиною) системи права.
має власний предмет регулювання.
визначається єдністю предмета і методу правового регулювання.
складається з інститутів права, побудованих у галузі права за предметом і методом правового регулювання.
відносно самостійна від інших об’єднань правових норм у системі права.
Аналіз галузей права підкреслює таки її властивості. 1. Галузь права — головний за роллю і найбільший за обсягом структурний під розділ (центральна ланка) системи права. 2. Галузі права є неоднорідними за складом, різними за обсягом, нерівнозначними за роллю в правовому регулюванні суспільних відносин. 3. Унікальність утворення галузей права полягає в тому, що вони не створені штучно законодавцем, а викликані до життя реальним існуванням практичних соціальних потреб, які суспільство усвідомлює, а законотворець визначає офіційною формою письмового документа(нормативно-правового акта). 4. Галузь права являє собою юридичну цілісність, тобто таку сукупність норм, що зосереджені у взаємопов’язаних правових інститутах. 5. Як юридична цілісність галузь права є відносно замкнутою, автономною підсистемою правового регулювання. Галузі права можна поділити на такі види: 1) фундаментальні (профілюючі), до яких традиційно належать конституційне, цивільне, адміністративне, кримінальне, цивільне-процесуальне, кримінально-процесуальне право. 2) спеціальні, в яких головні правові режими модифіковано, пристосовано до особливих сфер життя суспільства (трудове, зе мельне,сімейне та ін.). 3) комплексні, для яких характерне сполучення різнорідних інститутів профілюючих (фундаментальних) та спеціальних галузей, наприклад, підприємницька (господарська), торговельна, морська та ін.
