8. Теорія держави і права в системі юридичних та інших суспільних наук.

В процесі еволюції людства відбуваються накопичення певних знань, потім відбувається систематизація таких знань і все це робиться з метою отримання досвіду, Накопичення такого досвіду перетворюється у систему знань, яка утворюється у науку. У зв’язку з цим будь-яка сфера людської діяльності має 2 аспекти:

1. Дослідницький - мета – приріст знань завдяки застосуванню певних методів та категорій;

2. Практичний – мета – реалізація накопичених знань, а також подальше вдосконалення розроблених категорій та виведеня наукових теорій.

З метою визначення ТДіП в системи наук необхідно визначити що таке наука – це сфера людської діяльності, яка засновується на наявності спеціальних знань, вмінні їх застосовувати та використовувати, а результат такого використання є приріст знань про предмет науки.

Класифікація наук:

1. За предметом дослідження:

- технічні;

- природні;

- суспільні – мета яких є визначення закономірностей функціонування суспільства як певним чином організованої системи (філософ., історіч. і т.д.).

Важливе місто в системи суспільних наук займає юридична наука.

Юридичні науки:

- теоретико-історичні науки – предметом вивчення яких є загальні закономірності виникнення, функціонування, розвитку та вдосконалення Д.іП (ТДіП, історія Д і П, філософськи права).

- галузеві (межгалузеві) науки – предмет вивчення яких є визначення особливостей державно-правового впливу на певу сферу суспільних відносин (кримінал., адмін….).

- спеціально-прикладні науки – предметом вивчення цих наук є можливість застосування знань неюридичного характеру для вирішення юридичних справ (суд.медицина, балістика, криміналістика).

Ознаки ТДіП як суспільні науки.

1. Загально-теоретична наука.

2. Система теоретичних знань, які в свою чергу відображені у формі ідей, вчень, поглядів, доктрин.

3. Предметом вивчення є загальні закономірності дослідження державно-правових явищ.

4. ТДіП розробляє загальні категорії, які в подальшому мають методологічне значення для інших наук.

Особливості ТДіП, які відрізняють її від інших наук:

1. Від технічних наук ТДіП відрізняє вивчення державно-правовим явищ не як техничну категорію, а як категорії суспільні.

2. Від природних, ТДіП відрізняє вчення про природу ДіП не як природне явище, а як суспільне.

3. Від суспільних наук ТДіП відрізняє її політико-правовий характер оскільки і Д. і П. входять до більшої категорії суспільства.

Саме цим ми доводимо, що ТДіП є юридична наука.

Визначення значення ТДіП:

1. Забеспечує внутрішній зв'язок та єдність всіх юридичних наук;

2. Забеспечує однозначне розуміння державно-правових категорій;

3. Забеспечує єдину методологічну основу для всіх юридичних наук;

4. Забеспечує єдиний категоріальний апарат;

5. Узагальнює знання, які надаються іншими галузевими науками;

6. Визначає зальні принципи юридичного мислення;

7. Забеспечує чітке співвідношення таких категорій як право, держава, суспільство.

Суспільна влада

Державна влада

Існує як до виникнення держави так і в державному суспільстві. Має лише внутрішній характер, тобто поширюється в межах суспільства. Забезпечує певний рівень самоорганізованості населення, оскільки має непрофесійний характер. Поширюється на певну групу населення, яка характеризується єдністю та спільністю інтересів. Функціонує на основі соціальних норм. Має публічний характер і реалізується в економічній, соціальній та духовній сферах. Гарантується суспільством засобами громадського впливу.

Існує лише в соціально-неоднорідному суспільстві. Має як внутрішній так і зовнішній характер, оскільки держава представляє суспільство і як суб'єкт міжнародних відносин. Має професійний характер і здійснюється -чиновниками. Поширюється на все населення незалежно від характеру їх інтересів. Функціонує на основі правових норм. Окрім публічного, має політичний характер, що надає їй можливість поширюватись на політичну сферу. Гарантується спеціальними органами держави засобами примусового характеру.

Порівняно з іншими юридичними науками ТДіП є вступною дисципліною, що забеспечує фактично всю основу юридичних знань, а також є науковою дисциплиною, оскількі визначає закономірності, які в подальшому розвиваються іншими юридичними науками. Разом з тим, юридично-теоретичними дослідженнями державно-правових явищ займаються також і інши юридичні науки (галузеві, межгалузеві, спеціально – прикладні), тому ТДіП в широкому розумінні являє собою сукупність теоретичних знань про державу і право у повному систематичному розгорнутому вигляді, а інші галузі права доповнюють такі знання власними напрямками дослідження. У зв’язку з тим, кожна наука є повною теорією. Так, наприклад, історія політичних та правових вчень по суті історія теорії про державу і право.

Істотну частину теоретично-правових знань, що містяться у юридічної науці в цілому беспосередньо і складають теоретични положення про державу і право. Такі положення накопичення і розроблені і межах історичних, теоретичних, галузевих та спеціальних прикладних наук.

За своім статусом ТДіП є фундаментальною юридичною наукою загально-теоретичного характеру , при цьому такий характер цієї дисциплини є теоретично вагомим не тільки в межах юриспруденції, а іноді і стосовно неюридичних дисциплин.

Основним завданням ТДіП формування та обгрунтування поняття держави і права, розробка на цій основі предмету, методів дослідження, принципів наукового пізнання, певних концепцій, які досліджують в цілому державно-правові явища з всіх боків.