Класифікація світильників

Відмінність між світильниками може визначатися за джерелом світла (лампи розжарювання, люмінесцентні, газорозрядні), кількістю (одна або більше), розташуванням (внутрішнє, зовнішнє), мірою захисту (світильник для сухих, вологих або запорошених приміщень), конструкцією (відкриті, закриті, лампи з відбивачем, дзеркальні, растрові світильники і автомобільні фари), місцем монтажу (настінні, стельові, маятникові і переносні світильники) і призначенням (технічні, декоративні і світильники для ефектів).

за світлотехнічною функцією

• освітлювальні прилади

• світлосигнальні прилади

за умовами експлуатації

• світлові прилади для приміщень

• світлові прилади для відкритих просторів (вуличні, садово-паркові тощо)

• світлові прилади для екстремальних середовищ

за характером світлорозподілу

• світильники

• прожектори і проектори

за типом лампи

• з лампою розжарювання

• з розрядною лампою

• з лампами змішаного світла

• з радіоізотопними і електролюмінісцентними джерелами світла

• з електричною дуговою вугільною лампою

• світлодіодні

за формою фотометричного тіла

• симетричні світлові прилади

• круглосиметричні світлові прилади

• не симетричні світлові прилади

за ступенем захисту від пилу і води

за можливістю переміщення при експлуатації

• стаціонарні

• переносні

• пересувні

за способом живлення лампи

• мережеві

• з індивідуальним джерелом живлення

• комбінованого живлення

за можливістю зміни положення оптичної системи

• рухливі

• не рухомого

за можливістю зміни світлотехнічних характеристик

• регульовані

• нерегульовані

за способом охолодження

• з природним охолодженням

• з примусовим охолодженням

усередині приміщень за місцем установки

• настінний світильник (Бра - застарілий термін)

• стельовий світильник (Плафон - застарілий термін)

• підлоговий світильник (Торшер - застарілий термін)

• настільний світильник

• підвісний світильник

• вбудований світильник

30. Шум

Шумом прийнято вважати звуки, які негативно впливають на організм людини і заважають його роботі та відпочинку. Тому шум часто називають несприятливим звуком. Зазвичай шум створюється під

час хаотичного чергування звуків різної частоти та інтенсивності. Звук, як фізичне явище, є коливальним рухом, що поширюється хвилеподібно у пружному середовищі (газоподібному, рідинному чи твердому). Звук, а значить і шум, характеризується: швидкістю звуку с, м/с; частотою /, Гц; звуковим тиском р, Па; інтенсивністю /, Вт/м2.

За нормальних атмосферних умов (Т = 293 К та Р = 1034 ГПа) швидкість звуку в повітрі дорівнює с = 344 м/с.

Частота звуку визначається кількістю коливань пружного середовища за одиницю часу і вимірюється в герцах (1 Гц — це одне коливання за секунду). За частотою звукові (акустичні) коливання поділяються на три діапазони: інфразвукові, з частотою коливання менше ніж 20 Гц; звукові (сприймаються органом слуху людини) — від 20 до 20 ООО Гц; ультразвукові — більше ніж 20 000 Гц. У свою чергу звуковий діапазон прийнято поділяти на низькочастотний — до 400 Гц, середньочастотний — 400—1000 Гц, високочастотний — більше 1000 Гц.