5. Рухомі елементи у структурі політичної психології

Почуття –В політиці мають стабільну значимість і виражаються через стійке ставлення до тієї чи іншої політичної системи.

Афект – сильний відносно короткочасний стан, повязаний з різкими змінами важливих для людини обставин, який супроводжуються змінами станів (страх, лють).

Відчуття – безпосередні переживання, що супроводжують ті чи інші події.

Мотиваційна складова. Теорія мотивації – Маслоу. Піраміда Маслоу .

Емоції: спонукають чи пригнічують діяльність індивіда.

6. Позитивістські концепції політичної психології

Заснована на уяві про об’єкт дослідження, яким виступає людина як гвинтик політичної машини.

1. Теорія політичної підтримки. Політика – це система з входом і виходом. Політичні установки дорослих є кінцевим продуктом попереднього навчання, і ці установки визначають поведінку людини. В політичній поведінці лежать ті установки і стереотипи, що лежать в дитинстві.

2. Ролева теорія політики. Роль участі не можна зводити до політичної поведінки, до пасивної поведінки. Ефективне включення особи в політичну систему відбувалось через ідентифікацію особи в політичні інститути.

3. Функціональні моделі оперували макрофактами, тому їх практичні рекомендації не були придатними для вирішення часткових завдань. Середовище – стимул, поведінка – реакція.

7. Анти позитивістські концепції політичної психології.

Для неї людина виступає не тільки об’єктом політичного впливу, але і метою розвитку політичної системи, а також її активним суб’єктом.

1. Когнітивізм. Вивчає процес політичного мислення, його становлення, а також вибір моделі поведінки, який визначається тими поглядами та цінностями, що складають свідомість людини.

2. Гуманістична психологія виступає за врахування емоційно-мотиваційної сфери людини при аналізі політики. Маслоу - рушійними силами є потреби людські, які мають певну цінність і збільшують активність особи.

3. Психоаналіз – дослідження безсвідомих структур психіки. Ідеї Фрейда, Ласуел.

8. Поняття особистості у політичній психології, структура особистості

Особистість – носій свідомості, суб’єкт цілеспрямованої діяльності. Особистість – свідомий індивід, істота, яка здатна до свідомої організації та саморегулюючої діяльності.

• когнітивна – пізнавальні процеси

• емоційно вольові процеси

• комунікативна, яка реалізується через взаємодії та спілкування з іншими людьми.

Темперамент, характер, установки, здібності, пізнавальні процеси.

9. Індивідуально – психологічні характеристики особистості

Індивідуальність – особистість у своїй своєрідності. Яка робить цю особистість відмінною від решти. Проявляється в інтелектуальній, вольовій, емоційні сферах психічної діяльності.

Темперамент – поєднання індивідуальних рис, які визначають динамічну сторону поведінки. Холерик, Сангвінік, Флегматик, Меланхолік.

Характер - поєднання стійких властивостей поведінки, які визначають відносини суб’єкта та оточуючого середовища.

Відношення до інших людей Відношення до самого себе Відношення до діяльності

Здібності - якості особи, що визначають її здатність до успішного вирішення учбових, виробничих, творчих завдань

Рівень сформованості:

- Задатки - Обдарованість - Талант - Геніальність