18. Психологія політичної участі

Політична участь — це втягнений (залучення) членів соціально-політичної спільноти в існуючі всередині неї політичні відносини і структуру влади.

• участь громадян у певних справах держави.

Теорія раціонального вибору:

• більшість людей схильні до раціональної поведінки.

• людина намагається в усьому, в тому числі й у політиці, досягти максимального результату за рахунок оптимальних, часто найменших затрат і зусиль.

Психологічна школа:

• домінуючими у політичній участі й діяльності є мотиви та установки людини, важливо вивчити взаємозв'язок, взаємовплив установок особи та її поведінки, конкретних дій.

Політичну участь буває:

1. активна і пасивна,

2. індивідуальна і колективна,

3. легітимна і нелегітимна.

19. Психологічний клімат : суть та етапи формування

Психологічний клімат - якісна сторона міжособистісних відносин, яка проявляється у вигляді сукупності психологічних умов, що сприяють або перешкоджають спільній діяльності і всебічному розвитку особистості в групі.

М. Шепель: це емоційне забарвлення психологічних зв'язків членів колективу, що виникає на основі їх близькості, симпатії, збігу характерів, інтересів, схильностей.

Три кліматичні зони:

- соціальний клімат: визначається тим, наскільки в даній групі усвідомлені цілі і завдання

- моральний клімат: визначається тим, які моральні цінності є прийнятими.

- психологічний клімат, неофіційні відносини.

Фактори макросередовища - це той суспільний фон, на якому будуються і розвиваються відносини людей:

Громадянсько-політична ситуація в країні. Економічна ситуація в суспільстві - баланс між рівнями технічного і соціального розвитку. Етнічні фактори - наявність або відсутність міжетнічних конфліктів.

20. Психологія конфлікту та політичного конфлікту

Конфлікт - зіткнення протилежно спрямованих, несумісних один з одним тенденцій у свідомості окремо взятого індивіда, в міжособистісних взаємодіях або міжособистісних стосунках індивідів чи груп людей.

Політичний конфлікт (Парето) - це різновид (і результат) конкурентної взаємодії двох і більше сторін, груп, індивідів, держав, що оспорюють один у одного владні повноваження чи ресурси.

Види політичних конфліктів:

1. Міждержавний. 2. Класовий. 3. Етнічний 4. Між гілками влади 5. Між політичними елітами 6. Між політичними лідерами.

Етапи формування конфлікту:

1. Група сформувалася але не усвідомлює свої інтереси

2. Усвідомлення латентних інтересів.

3. Зіткнення груп.

21. Типи макрогруп та їх характеристика

Підстави формування макрогруп:

Розподіл праці. Природні відмінності та нахили. Культурно-духовні особливості

Нація

Національний характер –18 ст. І. Кантом. Система консервативних і прогресивних спільних рис нації, найбільш типових для неї. Чинники формування: геопсихічні, расові, соціально-історичні, соціально психічні, культурно морфологічні

Національний темперамент – динамічні особливості психічної діяльності ритмів, темпу, інтенсивності процесів, які проявляють себе в макрогрупах. Загальна активність, рушійні прояви, емоційність.

Національні стереотипи: етноцентризм – не лише думка про вищість даної нації але і схильність оцінювати якості та риси інших націй через свою систему цінностей.

Національні почуття – підсвідоме відчуття взаємодії симпатії та спільності людей, які об’єднані спільної історичною долею

Національна гордість, гідність - патріотичність