- •Становлення політичної психології як самостійної наукової дисципліни.
- •Другій пол. Хх ст.
- •Об’єкт і предмет політичної психології.
- •Методи і функції політичної психології.
- •Стійкі елементи у структурі політичної психології.
- •Індивідуально – психологічні характеристики особистості
- •Рухомі елементи у структурі політичної психології
- •Позитивістські концепції політичної психології
- •Анти позитивістські концепції політичної психології.
- •Поняття особистості у політичній психології, структура особистості
- •Суть та структура когнітивних процесів
- •Суть, структура і типи політичних установок
- •Суть та принципи конформізму
- •Влада як політико – психологічний феномен
- •Легітимність влади як психологічне поняття
- •Предмет і об’єкт психології влади
- •Політична поведінка та її типи
- •Психологія електоральної поведінки
- •Психологія політичної участі
- •Психологічний клімат : суть та етапи формування
- •Психологія конфлікту та політичного конфлікту
- •Типи макрогруп та їх характеристика
- •Психологія масової політичної свідомості та поведінки
- •Механізм утворення натовпу : чутки і циркулярна реакція.
- •Види натовпу та їх характеристика
- •Механізм та особливості масової паніки
- •Формування і вияв політичних потреб , інтересів та цінностей
- •Політичне лідерство як психологічний феномен
- •Концепції політичного лідерства
- •Типологія політичних лідерів
- •Проблеми без свідомого у політичній психології
- •Е. Фон Гартман про цінність і негативні аспекти без свідомого
- •Проблеми психології політики у поглядах з. Фрейда
- •К. Юнг про структуру психіки та її вплив на життєдіяльність
- •Компенсаторна теорія політики а. Адлера і г. Лассуела
- •Авторитарна особистість : суть та характеристики
- •Причини і психологічні характеристики політичного насилля
- •Види політичного насилля
- •Психологія геноциду та політичного тероризму
- •Політична реклама : зміст, аспекти, структура
- •Політична реклама як система політичних комунікацій
- •Унікальна політична пропозиція : характеристика і вимоги
- •Загальні психологічні вимоги до політичної реклами
- •Суть поняття «політична культура»
- •Визначення політичної культури західними вченими
- •Вітчизняні погляди на феномен політичної культури
- •Форми політичної культури
- •Функції політичної культури
- •Типологія політичної культури
- •Демократична модель політичної культури
- •Авторитарна політична культура
- •Тоталітарна політична культура
- •Парламентська діяльність як вияв стану політичної культури
- •Поняття «субкультура» та типи субкультур
- •Взаємозвязок національного характеру та політичної культури
- •Громадянська культура : суть та відмінність від політичної культури
- •Політичний символ як складова політичної культури
- •2. Згуртованість, ідентифікація.
- •Політичний міф як символічна мова політичної культури
- •Д. Донцов про еліту , її роль та вплив на політичну культуру
- •Ціннісні орієнтації : суть та види
- •Взаємозв’язок політичних цінностей та політичних ідеалів
- •Політичний ідеал як елемент політичної культури
- •Мораль і політика : вияв у рівнях політичної культури
- •Основні напрямки формування політичної свідомості та культури
Психологія масової політичної свідомості та поведінки
ЛЕбон, Тард, Сігеле, Парето
Масова стихійна поведінка – різні форми поведінки натовпу, циркуляції чуток, паніки та інших масо винних явищ. Характер та направленість залежить масовою свідомістю.
Масова свідомість –– висока динамічність, суперечливість, спонтанність, формується і змінюється під дією більш широкого та мобільного спектру факторів.
С. Московічі 1981 р. «Век толп» - маси являють собою специфічний феномен, індивіди розчиняються в масах під впливом навіювання.
Стохастичність(вірогідність) – склад маси нестійкий, границі розмиті
Ситуативність – характер маси визначається місцем, часом, приводом утворення, видом діяльності чи спілкування, яким ця маса зайнята
Різнорідність складу(між групова природа) – різні соціальні прошарки, стирається приналежність до тих прошарків саме у масі
Аморфність
Анонімність – члени маси не розкривають індивідуальних рис та якостей
Механізм утворення натовпу : чутки і циркулярна реакція.
Натовп – виникає на основі фізичної взаємодії безпосередньо між людьми, коли вони приходять на мітинг, затримуються на одному місці під впливом зовнішніх обставин. Скупчення на обмеженому просторі, відносна тривалість спільного перебування в одному місці. Відсутність здатності контролю над взаємодіями роблять можливим швидке зараження(взаємна передача почуттів між зібринами індивідами).
Публіка – стійкіша і виникає на раціональних засадах.
Лебон –1. Знижується рівень інтелекту людей. 2. Зменшується здатність до критичного аналізу та оцінки ситуації.
Чутка – процес передачі емоційно актуальної інформації через засоби комунікації.
Циркулярна реакція(емоційне кружляння) – процес взаємного зараження по мірі інтенсивності якого взаємодія між індивідами знижується з семантичного на психофізіологічний рівень. Супроводжує масове зібрання. До певної межі вона об’єднує масу, але коли вона переходить певну межу, виходить з під контролю і обертається протилежністю стає чинником руйнування та деградації спільної діяльності.
Види натовпу та їх характеристика
Види натовпу:
Натовп оказійний – виникає на підставі неочікуваної ситуації чи пригоди(когось збила машина). Емоція – цікавість.
Конвенціальний(умовний) – збирається з приводу наперед обявленої події(футбольний матч). Чинник – направлений організований інтерес.
Експресивний – ритмічно висловлює певну емоцію(радість, протест), ритмічність висловлювання.
Екстатичний – екстремальна форма експресивного натовпу, який емоцію виводить до екстазу.
Діючий натовп – найбільш загрозливий. 1. Агресивний(злість). 2. Панічний(страх). 3. Здирницький(жадібність). 4. Повстанський(соціальна справедливість а не лише злість).
Крайні вияви у поведінці натовпу:
Механізм та особливості масової паніки
Масова паніка – чотири комплекси передумов, які перетворюють організовану групу в натовп.
Соціальні передумови, Фізіологічні чинники, Соціально-психологічні фактори.
Відсутність цілі, стратегії, лідера, недостатній рівень довіри, низький рівень групової взаємодії.
Цикл розвитку настроїв:
Початок розвитку настроїв(бродіння) – неясне занепокоєння та відчуття дискомфорту. Скрите, неусвідомлене таке, що не піддається впливу незадоволення.
Підйом коли фігурують справді масові настрої в тому числі політичні, які швидко розповсюджуютьі формують масу. Циркулярна реація їх підсилює, вони досягають рівня критичності. Настрої можуть бути оформлені ідеологічно, конкретні гасла і програми дій, можуть викликати конкретні політичні дії в яких беруть участь маси.
Відплив – задоволення настроїв – реальний та ілюзорний характер.
