Тема 7

ПРАЦЯ МЕНЕДЖЕРА ЗІ СТВОРЕННЯ КРЕАТИВНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

Раніше вирішальним фактором вироб­ництва була земля, потім капітал... Сьо­годні вирішальний фактор — сама лю­дина і и знання.

Папа Римський Іоанн Павло II

Справжня різниця між успіхом і невда­чею організації визначається тим, на скільки успішно вона використовує енер­гію та таланти своїх людей.

Томас Дж. Уотсон — молодший

Щоб підготувати щось краще, треба зламати те, що вже існує.

Том Пітере

1. Роль менеджера у створенні організації, що самонавчається.

2. Творча складова праці менеджера.

3. Праця менеджера із впровадження інно­вацій.

4. Праця менеджера з проведення змін в органі­зації.

262

Вивчивши цей матеріал, ви маєте:

Знати:

• сутність інтелекту та знань як основних ресурсів вироб­ничого процесу;

• умови, за яких організація перетворюється в таку, що самонавчається;

• шляхи підвищення творчого потенціалу працівників організації, розвитку талантів;

• методи роботи менеджера з підвищення конкуренто­спроможності організації за рахунок інновацій;

• сутність креативної організації та роль менеджерів у її створенні.

Вміти:

• виділити вміння, необхідні менеджерам для перетворен­ня організації в таку, що самонавчається;

• обґрунтувати сутність таланту і умови, необхідні для роз­криття талановитої людини;

• використовувати методи генерування нових ідей;

• аналізувати досвід українських менеджерів із проведен­ня змін і підвищення креативності організації.

Ключові поняття: інтелект, знання, управління знаннями, коучинг, творчість, талант, управління талантами, інновація, "мозковий штурм", дискусія, "стратегія блакитного океану", трансформація, менеджер-"архітектор", креативність, креа- тивна організація.

263

7.1. Роль менеджера у створенні організації, що самонавчається

В одному із номерів журналу "Business Week" було опубліковано, що за певний період сумарний прибуток ста великих американських корпорацій зріс більше ніж удвічі, а чисельність їхніх працівників при цьому не змінилася. Це свідчить про те, що в цих компаніях були створені умови для значного підвищення продуктивності праці персоналу. Але не завдяки інтенсифікації фізич­ної праці (бо цей ресурс практично вичерпано), а завдя­ки підвищенню ролі її інтелектуальної складової. У су­часних компаніях від 70 до 80 % усього, що робиться людьми, робиться за допомогою їхнього інтелекту. На­приклад, 70 % вартості нового автомобіля припадає на його нематеріальну інтелектуальну частину [175]. За даними досліджень, підвищення інтелектуального по­тенціалу працівників на 10 % збільшує вартість ство­рюваного ними інтелектуального продукту в 11 разів [319]. Інтелект та знання стають основними ресурсами виробничого процесу. Тому примноження інтелектуаль­ного потенціалу, за словами Бориса Євгеновича Патона, Президента Національної академії наук України, стає одним із вирішальних стратегічних і соціально-політич­них чинників динамічного розвитку кожної нації [257, с. 8].

Існує понад 60 визначень поняття інтелект. Відомі українські вчені, зокрема Ю.М. Канигін та І.Ф. Курас, розглядають інтелект як ключову складову розуму, як притаманну лише людині здатність оперувати понятій­ними знаннями, збирати інформацію та використовува­ти її для вироблення знань [257, с. 26, 241]. Людський інтелект — це безпосередня і головна продуктивна сила нової технологічної ери. За оцінками експертів, вартість

264

L