Тема 1

сія, що її приймала, виявила невелике підтікання в тур- бонасосному агрегаті. Проте, оскільки рішення вже було прийняте, запуск вирішили не відміняти. Через кілька хвилин після команди "запуск" загорівся бак із пали­вом і розпочалася величезна пожежа, яка забрала жит­тя понад сотні людей, у тому числі загинув і керівник, який не відмінив свого рішення щодо запуску ракети.

Дуже важливим для реалізації менеджером управлін­ського рішення є механізм зворотного зв'язку, який має забезпечувати постійну перевірку того, наскільки ре­альні наслідки прийнятого рішення відповідають очі­куванням, пов'язаним із його прийняттям. Це викли­кано тим, що по-перше, ніхто не застрахований від по­милок, по друге, навіть ефективні рішення швидко за­старівають. Для надійного зворотного зв'язку потрібно мати спеціально зібрану інформацію та надійні канали комунікації. "Якщо рішення не вдалося реалізувати, то це зовсім не рішення, а лише (у кращому випадку) наші сподівання, — пише Пітер Друкер. — Ефективне рішен­ня має базуватися на добре продуманій концептуальній основі, а дії, спрямовані на його втілення, повинні бути якомога простішими за своїм змістом і якомога ближ­чими до робочого рівня" [73, с. 293]. Менеджер не має права приймати непродумані рішення, і саме компе­тентність у розробці, прийнятті та реалізації управлін­ського рішення відрізняє ефективного менеджера від неефективного.

3.2. Розпорядчі операції менеджера

Менеджер як суб'єкт влади здійснює свою діяльність за допомогою розпорядчого впливу. Розпорядчий вплив — це пряма адміністративна вказівка, яка має обов'яз­ковий характер і адресується керованим об'єктам або

100

особам [10, с. 48]. Розпорядчий вплив не допускає будь- яких варіантів у виборі прийомів виконання певної дії, крім запропонованого, забезпечує чіткі дії управлінсь­ких працівників. Залежно від змісту й рівня управлін­ня розпорядчий вплив може набувати форми наказу, розпорядження, вказівки чи доручення.

Наказ — це правовий акт, що видається менеджером як керівником організації з метою вирішення основних і оперативних завдань. Це письмовий виклад вирішен­ня певного завдання з переліком конкретних шляхів, строків, порядку, відповідальних осіб і форм контролю. Залежно від змісту розрізняють такі види наказів [10, с. 48]:

• Накази із загальних питань, пов'язаних зі ство­ренням, виробничо-господарською діяльністю, ліквіда­цією, перейменуванням, зміною масштабу організації або її структурного підрозділу. Такі накази видаються на виконання рішень державних органів влади, з ініціа­тиви керівника або підпорядкованих йому структурних підрозділів. До цієї групи належать також накази, що стосуються затвердження або зміни положень, інст­рукцій, правил, структури. Як правило, у підготовці проекту наказу бере участь підрозділ або посадова осо­ба, яких безпосередньо стосується цей наказ або їхня діяльність пов'язана з його виконанням. Текст наказу складається з констатуючої та розпорядчої частин. У першій частині подаються події та факти, які є підста­вою для видання наказу, у другій — перелік необхідних дій та терміни виконання. Текст розпорядчої частини наказу поділяють на пункти, кожний з яких містить вказівку виконавцю, зміст дії та строки виконання. В останньому пункті розпорядчої частини зазначають осіб, на яких покладається контроль за виконанням наказу.

• Накази про особовий склад: ними оформлюють призначення, переміщення, звільнення, заохочення, стягнення та інші дії щодо працівників. їх видають, як

101