- •Лекція 1. Здоров'я, „третій стан”, хвороба й профілактика
- •Лекція № 2 організація охорони здоров'я
- •Лекція 3. Здоров'я й спадковість
- •Лекція 4. Екологія й здоров'я людини
- •Лекція 5. Здоров'я й спосіб життя
- •Лекція № 6 хвороби цивілізації
- •Лекція № 7 організація професійної життєдіяльності
- •Лекція 8. Профілактика інфекційних хвороб
- •Лекція 9. Основні принципи догляду за хворими вдома
- •Лекция № 10 долікарська невідкладна допомога
- •Лекция № 11 десмургія
- •2. Клейові і косинкові пов’язки
- •3. Типи бинтових пов’язок
- •4. Пов’язки на голову
- •5. Пов’язки на шию
- •6. Пов’язки на грудну клітку
- •7. Пов’язки на верхні кінцівки
- •8. Пов’язки на нижні кінцівки
- •9. Еластичні трубчасті бинти
Лекция № 10 долікарська невідкладна допомога
Основні поняття. Найперші дії. Реанімація. Контузія, кома. Непритомність і колапс. Травматичний шок. Рани й кровотечі. Поранення грудної клітки. Поранення живота. Переломи костей. Забиті місця. Вивихи. Поразка електричним струмом. Опіки. Утоплення. Відмороження й переохолодження. Тепловий, сонячний удар. Носові кровотечі.Сторонні предмети.Травми й поразки очей. Отруєння. Укуси комах і змій.Анафілактичний шок. Бронхіальна астма.Коми при цукровому діабеті. Гіпертонічний криз. Приступ стенокардії. Гострі болі в животі. Загальні правила транспортування потерпілих.
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ
Перша долікарська допомога - це комплекс термінових найпростіших заходів для порятунку життя людини й попередження ускладнень при нещасних випадках або раптовому захворюванні, раптовій смерті, проведені на місці події самим постраждалим або іншою людиною.
Мета допомоги:
1. Повернення до життя людини при раптовій смерті (штучне дихання, масаж серця);
2. Тимчасова зупинка зовнішньої кровотечі шляхом накладення пов'язок або джгута;
3. Попередження вторинного інфікування ран шляхом накладення асептичних пов'язок;
4. Транспортна іммобілізація переломів;
5. Перенесення й транспортування потерпілих.
Раптова смерть - смерть, викликана раптовою зупинкою дихання й кровообігу. Перехід від життя до смерті становить кілька етапів:
агонія, клінічна смерть, біологічна смерть.
Ознаки агонального стану:
· бліді шкірні покриви,
· розширені зіниці,
· аритмічний судорожний дихання,
· затуманена свідомість,
· артеріальний тиск і пульс не визначаються.
Ознаки клінічної смерті:
· відсутність серцебиття й дихання,
· відсутність пульсації на сонній артерії,
· холодні бліді або синюшні шкірні покриви,
· розширені зіниці, що не реагують на світло,
· втрата свідомості, слідом за якою з'являються судоми, що тривають 3-10 хвилин (тривалість залежить від віку, температури навколишнього середовища).
Істинна смерть констатується не по формальній ознаці (зупинка дихання й кровообігу), а по виникненню в організмі (головним чином у мозку) несумісних з життям необоротних порушень. Коли вгасає діяльність кори головного мозку, тому свідомість втрачається раніше, ніж інші функції центральної нервової системи.
Ознаки біологічної смерті:
· помутніння й висихання роговиці ("оселедцевий блиск");
· якщо при стисканні зіниці великим і вказівним пальцем, вона, завжди ідеально кругла і чорна, змінить свою форму й стане схожою на "котяче око", то перед Вами людина, що вмерла більше 10-15 хвилин;
· трупне задубіння, що наступає через 30-40 хвилин після смерті, спочатку виникає в області шиї й верхньої частини тулуба, у нижніх кінцівках задубіння наступає через 15-20 годин,
· трупні плями (червоно-фіолетового кольору на нижній поверхні тіла).
Найперші дії. Підійдіть до нерухомо лежачого (сидячого) потерпілого й визначите:
· який колір шкірних покривів,
· який характер пози (природний, неприродний).
· чи є свідомість,
· чи є кровотеча, судоми.
1. Якщо людина відповідає на питання, значить він у свідомості, є пульс і дихання. Переконаєтеся у відсутності кровотечі. Якщо немає кровотечі, спокійно з'ясуєте що сталось, характер ушкоджень, викличте медичну допомогу й дійте по ситуації. При сильній кровотечі насамперед притисніть артерію рукою у відповідній точці, швидко накладіть джгут (хустка, ремінь).
2. Якщо людина не відповідає на питання, не витрачайте часу на визначення ознак дихання. Відразу перевірте реакцію зіниць на світло. Зіниця не звужується - значить підозра на зупинку серця. Нема можливості перевірити реакцію зіниць - шукайте пульс на сонній артерії. Просувайте подушечки 2го, 3го, 4го пальців у глибину тканин шиї збоку від кадика.
3. Якщо немає свідомості, але пульс є, значить людина в стані непритомності або коми. Послабте одяг, переверніть на живіт, очистіть ротову порожнину, викличте швидку допомогу й дійте по обставинах.
4. Якщо немає свідомості й пульсу на сонній артерії, зіниці не реагують на світло, негайно починайте реанімацію. Не губіть ні секунди!
РЕАНІМАЦІЯ
Схема надання невідкладної допомоги при клінічній смерті (реанімація)
1. При відсутності свідомості, реакції зіниць на світло, рогівкового рефлексу й пульсації на сонній артерії укласти потерпілого на спину на тверду поверхню, звільнити грудну клітку, розстебнути пояс.
2. Підняти ноги хворого у вертикальне положення й тримати їх піднятими протягом 5-15 секунд (венозне повернення крові до серця);
3. Одночасно при піднятих ногах різко завдати удару ребром долоні, стислої в кулак, з відстані 30 см у нижню частину грудини на 2-3 см вище мечоподібного відростка (прекардіальний удар). Іноді цього буває досить, щоб оживити людину;
4. Відразу після удару перевірити, чи з'явився пульс. Якщо немає пульсу, удар по грудині можна повторити;
5. При безуспішності прекардіального удару негайно приступитися до непрямого масажу серця. Ваші руки й пальці - прямі, лікті повинні бути випрямлені, не згинатися під час рухів. Натиснення здійснюються за рахунок ваги тіла, а не сили рук. Правильне положення рук: великий палець спрямований на голову (на ноги) потерпілого. Частота – 60-70 разів у хвилину. Грудина потерпілого повинна зміщатися до хребта на 3-4 см (тільки при цій умові кров викидається у велике й мале коло кровообігу);
6. Швидко припинити натискання, щоб грудна клітка розправилася й у серце надійшла нова порція крові з судин, що приносять кров;
7. Якщо допомога надається однією людиною, то після 15 рухів непрямого масажу серця зробити 2 "вдихи" ШВЛ; при наявності помічників на 5 рухів непрямого масажу серця - 1 вдих ШВЛ;
8. Для проведення ШВЛ очистити ротову порожнину пальцем за допомогою марлі або носової хустки, підкласти під плечі плоский твердий предмет і висунути нижню щелепу;
9. Затиснути ніс, захопити підборіддя потерпілого й зробити максимальний видих йому в рот або ніс (можна через хустку). Грудна клітка пацієнта повинна підніматися. Зробити 2-3 "вдихи" для потерпілого.
10. Для збереження головного мозку - прикласти холод до голови.
11. Кожні 5 хвилин натискайте кулаком на живіт вище пупка, щоб видалити повітря зі шлунка.
12. Доручити викликати "Швидку допомогу" і продовжити реанімацію до прибуття лікарів, появи самостійного серцебиття й дихання або ознак біологічної смерті.
Про ефективність масажу свідчить:
· поява пульсу на сонних, стегнових, плечових артеріях (іноді й променевих);
· рожеве забарвлення шкірних покривів і слизових оболонок;
· звуження зіниць;
· у ряді випадків - поява самостійних дихальних рухів.
Штучна вентиляція легенів (ШВЛ) проводиться одночасно з непрямим масажем серця. Перш ніж почати ШВЛ, варто забезпечити прохідність дихальних шляхів. При западанні язика треба змістити його корінь і надгортанник вперед:
1) максимально закинути голову, підклавши під шию й лопатки твердий предмет (дипломат, ранець, сумку й ін.); при перегинанні голови задня стінка глотки відійде від кореня язика й звільнить доступ повітря в легені;
2) нижню щелепу висунути вперед, щоб підняти діафрагму порожнини рота, а разом з нею й корінь язика (створити "собачий прикус", щоб нижні зуби виявилися трохи поперед верхніх);
3) другим пальцем кисті, обгорненою марлею або носовою хусткою, рот очистити від слизу й сторонніх предметів;
4) зняти протези, витягнути язик. Штучне дихання методом "рот у рот":
1) вказівним і великим пальцем однієї руки затисніть ніздрі постраждалого, а підборіддя обхопіть таким чином, щоб воно упиралося в шкірну складку між першим й другим пальцями іншої руки; інші пальці руки, що стискають підборіддя, як можна щільніше притисніть до щоки потерпілого;
2) енергійний вдих робіть, щільно притискаючи свої губи до губ потерпілого, ніс хворого при цьому повинен бути затиснутий;
3) зробити видих у рот хворого. Варто виконувати 12 - 15 дихальних рухів у хвилину (дітям 18-20).
Якщо щелепи хворого щільно стиснуті й розширення грудної клітки не відбувається, то застосовують метод ШВЛ "рот у ніс":
1) голову закинути й утримувати рукою, що лежить на тімені, іншою рукою закрити рот пацієнта;
2) після глибокого вдиху своїми губами щільно охопити ніс хворого й вдмухувати повітря через ніс;
3) коли грудна клітка розшириться, вдмухування припинити;
4) якщо грудна клітка погано зпадається, то рот під час видиху рекомендується притримувати напіввідкритим.
НЕПРИТОМНІСТЬ, КОЛАПС
Під непритомністю розуміють короткочасну втрату свідомості. Вся безліч причин і провокуючих факторів розвитку непритомностей і колапсів можна об'єднати в наступні групи:
Перша, що представляє найбільшу небезпеку, є сховане кровотеча: позаматкова вагітність або крововилив у яєчник, прорив виразки дванадцятипалої кишки або закрита травма живота з ушкодженням внутрішніх органів.
Другу групу становлять гострі отруєння різними токсичними речовинами або інтоксикація при таких захворюваннях як грип або пневмонія.
Третю - цілий ряд провокуючих факторів, таких, як робота в задушливому приміщенні (гіпоксичний колапс) або висока температура навколишнього середовища (тепловий удар).
До четвертої групи ставляться такі "чисто фізичні" фактори, як швидка зміна положення тіла (при різкому уставанні) або тривале стояння - ортостатичний колапс.
П'яту групу причин непритомності становлять емоційні потрясіння й "хвилюючі ситуації".
Шосту - грубі порушення серцевого ритму, що супроводжуються короткочасною зупинкою серця.
Ознаки непритомності: раптова короткочасна втрата свідомості (не більше ніж на 3-4 хвилини), збліднення шкірних покривів і різке зниження артеріального тиску.
Розвиток непритомності й колапсу при схованій крововтраті. КРОВОВТРАТА > (ОЦК v) > ( УОС v) > ( АТ v)
Особливість непритомності й колапсу при втраті рідини.Втрата рідини > (ОЦК v) > (УОС v) > (АТ v)
Особливості розвитку колапсу й непритомності при емоційних стресах й інтоксикації. Емоції >Токсини > (Псv)>депонування>(Оцкv) >(Уосv) > (АТv)
Схема надання невідкладної допомоги при раптовій втраті свідомості (при збереженні пульсації на сонній артерії):
1. Переконатися в наявності пульсації на сонній артерії.
2. Підняти ноги, розстебнути воріт сорочки, послабити краватку й поясний ремінь.
3. Піднести до носа вату з нашатирним спиртом або надавити на болючу точку під носом і помасажувати її.
4. Якщо протягом 3-4 хвилин свідомість не з'явилася, необхідно повернути пацієнта на живіт, подбати про прохідність його дихальних шляхів і покласти холод на голову.
5. При непритомності в задушливому приміщенні - винесіть хворого на свіже повітря або розкрийте вікна.
6. При тепловому або сонячному ударі - перенесіть у прохолодне місце або тінь, покладіть на голову й груди змочений холодною водою рушник.
7. У всіх випадках зневоднювання: понос, багаторазова блювота, заливний піт - рясне солоне або солодке питво.
8. Після голодної непритомності - напоїть солодким чаєм.
9. З появою болю в животі, в області поперека або при повторних непритомностях - покладіть холод на живіт (можлива внутрішня кровотеча).
10. Навіть якщо втрата свідомості тривала не більше 1-2 хвилин, а через 5-10 хвилин після надання першої допомоги шкірні покриви порожевіли, артеріальний тиск повернувся до норми й сама людина ніяких скарг не пред'являє - однаково варто звернутися до лікаря або краще викликати його до хворого.
ТРАВМАТИЧНИЙ ШОК
Поняття про захисні реакції при шоку. Страх Стрес > адреналін > (ПС ^) > (ОЦК^) > (УОС^) > (АТ^)
Ушкодження Біль (ПС) - периферичний опір; (УОС) - ударний обсяг серця; (АТ) артеріальний тиск; (ОЦК) - обсяг циркулюючої крові
Зовнішні прояви першої стадії травматичного шоку. Стадія порушення (еректильна):
· порушення,
· бліда холодна шкіра (гусяча шкіра),
· артеріальний тиск часто підвищений,
· дихання прискорене (до 40 у хвилину),
· прискорений пульс (100-120 ударів у хвилину).
Схему розвитку другий (торпідної) стадії шоку можна зобразити так: Некроз > (ПС v) > (Оцкv) > (Уосv) > (Адv) > смерть отруєння Кровоточивість ран
Результат шоку: розвиток тромбо-геморагічного синдрому, гостра ниркова, печінкова недостатність, набряк головного мозку, порушення серцевої діяльності.
Зовнішні прояви другої стадії травматичного шоку. Стадія гальмування (торпідна)
· байдужість, апатія, загальмованість,
· шкіра із землистим відтінком і мармуровим малюнком,
· холодний липкий піт,
· артеріальний тиск знижений,
· грубі порушення серцевого ритму,
· зниження температури,
· припинення виділення сечі.
Схема надання першої медичної допомоги при травматичному шоку
1. При кровотечі - негайно накласти кровоспинні джгути й тугі пов'язки, що давлять;
2. При шокогенних ушкодженнях (переломах костей кінцівок, таза, ребер, хребта, проникаючих пораненнях грудної й черевної порожнини) навіть при відсутності скарг на болі якнайшвидше провести знеболювання (3-4 таблетки анальгіну або 50 мл алкоголю);
3. Обробити рани й накласти стерильні пов'язки;
4. Зробити транспортну іммобілізацію підручними засобами;
5.Якнайшвидше викликати "Швидку допомогу" для надання медикаментозної допомоги вже на місці події (введення плазмозамінюючих рідин, корекція ацидозу й поліпшення мікроциркуляції);
6. При неможливості викликати "Швидку допомогу" вирішити питання про спосіб перевезення для госпіталізації потерпілого в лікарню, а при масивній артеріальній кровотечі спробувати здійснити її самостійно.
РАНИ Й КРОВОТЕЧІ
Раною називається всяке ушкодження цілісності шкірних покривів або слизових оболонок тіла людини й глибших тканин.
Артеріальна кровотеча.
Ознаки: кров з рани випливає фонтануючим струменем або поштовхами; велика кривава пляма на одязі або калюжа крові біля потерпілого.
Схема надання невідкладної допомоги при артеріальній кровотечі:
1. Негайно зупиніть кровотечу кулаком або пальцем. Не треба витрачати час, щоб зняти одяг.
2. Накладіть кровоспинний джгут (хустка, ремінь) або пов'язку, що давить.
3. Після зупинки кровотечі обробіть прилягаючу до рани поверхню шкіри йодом і накладіть стерильну пов'язку.
4. На холоді (на морозі) укутайте ушкоджену кінцівку, щоб запобігти переохолодженню (відмороження).
5. Укрийте потерпілого, щоб він не замерз. Напоїть його теплим солодким чаєм (якщо немає ушкодження черевної порожнини).
6. Терміново доставте потерпілого в лікувальну установу.
Притиснення артерій з метою зупинки кровотечі застосовується лише протягом короткого часу, необхідного для підготовки накладення джгута або закручення. Притиснення артерії до кістки вимагає значних зусиль.
Внутрішня кровотеча
Ознаки: раптово наступає блідість, похолодіння рук, стоп, частішає пульс, запаморочення, шум у вухах, холодний піт, непритомний стан. При перших ознаках внутрішньої кровотечі хворого потрібно негайно направити в лікувальну установу! Внутрішню кровотечу в голові, грудях, животі можна зупинити тільки на операційному столі. Необхідно покласти холод і терміново доставити в лікувальну установу.
Венозна кровотеча
Ознаки. Кров більше темна, ніж при артеріальній кровотечі; випливає з рани повільніше - не пульсує, а витікає безперервним струменем.
Допомога: підняти кінцівку й накласти пов'язку, що давить.
Носова кровотеча
Причини: удар, колупання в носі, коливання атмосферного тиску й вологості, фізична перенапруга, переїдання, духота, перегрів, гіпертонічний криз.
Дії:
1. Сядьте, злегка нахиливши голову вперед, і дайте стекти крові - це недовго. Не закидайте голову, інакше кров потрапить у шлунок, що може викликати блювоту;
2. Стисніть на 5 хвилин ніс ледве вище ніздрів і дихаєте ротом;
3. Прикладіть холод до перенісся й на потилицю (мокра хустка, сніг, лід);
4. Для зупинки кровотечі змочіть ватяний тампон розчином трипроцентного перекису водню й вставте в ніс.
5. Недовго полежіть. Після зупинки кровотечі обережно витягніть тампон. Уникайте різких рухів. Не сякайтеся. Не їжте гарячої їжі в найближчі години.
При великій втраті крові: укладіть потерпілого на спину (голова нижче тулуба); якщо немає поранень черевної порожнини, можна дати рясне питво із сіллю або цукром; терміново доставте в лікувальну установу, де варто організувати уливання крові або кровозамінників.
ПОРАНЕННЯ ГРУДНОЇ КЛІТКИ
Ознаки: з рани випливає кров з пухирцями повітря (піниста кров); часте, іноді хрипке дихання; сині губи.
Надання невідкладної допомоги при пораненні грудної клітки:
1. Притисніть долоню до рани, щоб закрити в неї доступ повітря й посадіть пораненого;
2. Обробіть прилягаючі до рани ділянки шкіри дезінфікуючою рідиною (йодом, спиртом);
3. Накрийте рану будь-якою чистою серветкою, повністю прикривши краї рани;
4. При засмоктуванні повітря в рану покладіть під серветку прогумовані оболонки ІПП чистою внутрішньою стороною або інші повітронепроникні матеріали (клейонку, пластиковий пакет, лейкопластир), попередньо обробивши їхнім йодом або спиртом;
5. Прибинтуйте або прикріпіть пов'язку лейкопластирем. Стежте, щоб бруд не потрапив у рану й на перев'язний матеріал;
6. Проведіть знеболювання. При відсутності знеболюючих засобів використайте горілку;
7. Транспортування в лікувальну установу здійснюється тільки в положенні "сидячи" або "напівсидячи".
ПОРАНЕННЯ ЖИВОТА
Схема надання невідкладної допомоги при пораненнях живота:
1. Повністю прикрийте рану й внутрішності, що випали, будь-якою чистою серветкою, тканиною;
2. Обережно, не торкаючись рани, змажте йодом або спиртом шкіру навколо рани;
3. Прикріпіть серветку пластирем або пов'язкою. Не можна вправляти внутрішності, що випали, щоб у черевну порожнину не потрапили хвороботворні мікроби;
4. Зігніть потерпілому ноги в колінах, підкладіть під коліна валик, розстебніть одяг і поясний ремінь;
5. Покладіть холод на живіт (пластикову пляшку або пакет з льодом, снігом, водою). Змочуйте губи водою;
6. Укрийте потерпілого;
7. Очікування допомоги й транспортування в лікувальну установу тільки в положенні "на спині" з піднятими й зігнутими в колінах ногами.
ПЕРЕЛОМИ кісток
Переломом називається повне або часткове порушення цілісності кістки під впливом зовнішньої сили. Розрізняють переломи травматичні (при ударі, поштовху, падінні або по паданні в кістку якого-небудь кинутого предмета) і патологічні (при туберкульозі, остеомієліті й ін.)
Характерні загальні симптоми перелому будь-якої кістки:
· деформація й укорочення кінцівки;
· рухливість кістки в місці ушкодження;
· відчуття кісткового хрускоту при обмацуванні місця перелому;
· біль у травмованому місці;
· порушення функції кінцівки;
· припухлість тканин в області перелому
Надання невідкладної допомоги:
1. Вкладіть потерпілого на живіт і поверніть голову в ту сторону, з якої виділяється більше рідини;
2. Накладіть на голову (вільно) стерильну пов'язку. Покладіть холод;
3. Забезпечте спокій, тепло до ніг;
4. Стежте за пульсом і диханням до прибуття лікаря або доставки в лікувальну установу;
5. Транспортування здійснюється тільки лежачи.
Надання невідкладної допомоги при переломах костей кінцівок:
1. Звільніть кінцівки від впливу факторів, що травмують;
2. Зупиніть кровотечу;
3. Дайте якнайшвидше знеболююче (2 таблетки потовченого анальгетика покласти під язик або 50-100 грамів горілки, промедол внутрішньо м’язово);
4. Накладіть пов'язки на рани;
5. Зафіксуйте кінцівку за допомогою шин або підручних засобів (гілка, дошка) поверх одягу. При відкритих переломах спочатку накладіть пов'язку на рану й тільки потім - шину;
6. Укрийте потерпілого, особливо при холодній погоді;
7. Доставте в лікувальну установу.
Іммобілізація при переломах
Під іммобілізацією розуміють створення нерухомості ушкодженої частини тіла. Основні принципи транспортної іммобілізації:
1. Шина повинна захоплювати два суглоби - вище й нижче перелому;
2. При іммобілізації необхідно придати кінцівці фізіологічне положення, якщо це неможливо, те таке положення, яке найменш травматичне;
3. При відкритих переломах вправляння відломків не роблять, а накладають стерильну пов'язку;
4. Не можна накладати шину на тіло, необхідно підкласти одяг, вату, рушник;
5. Під час перекладання потерпілого на носилки (або з носилок) ушкоджену кінцівку необхідно тримати додатково.
ЗАБИТІ МІСЦЯ
Забиті місця виникають при падінні, ударах тупим предметом. При цьому ушкоджуються м'які тканини, розриваються дрібні кровоносні судини - утвориться синець (синець).
Ознаки: біль, набряк, синець через кілька годин або днів (при глибокій травмі).
Надання невідкладної допомоги:
· накладіть пов'язку, що давить,
· підніміть забиту кінцівку,
· прикладіть холод на місце забитого місця,
· забезпечте нерухомість забитого місця,
· забезпечте спокій і тепле питво,
· через 3-4 дні можна застосувати теплі ванни, компрес і масаж.
Ознаки струсу, забитого місця головного мозку: оглушення, нудота, блювота, шум у вухах, втрата свідомості й пам'яті.
Надання невідкладної допомоги:
· забезпечте спокій у положенні "лежачи" (при відсутності свідомості - на животі),
· прикладіть холод до голови,
· обмежте в питві,
· викличте лікаря,
· спостерігайте за станом потерпілого й надавайте допомогу по ситуації.
ВИВИХИ
Вивих - це роз'єднання (зсув) кінців, що зчленовуються, костей пальців, руки, ноги, нижньої щелепи (після удару, падіння, різкого руху).
Ознаки: сильний біль, набряк, зсув осі й зміна довжини кінцівки, її змушене положення. Вивихи повинен вправляти лікар. Тільки при його відсутності або в польових умовах дрібні вивихи можна вправити самому, але без застосування сили.
Надання невідкладної допомоги:
· зафіксуйте ушкоджену кінцівку (за допомогою шини),
· доставте в лікувальну установу.
Вивих щелепи:
1. Посадіть потерпілого;
2. Оберніть великі пальці своїх рук хусткою й поставте їх на нижні кутні зуби потерпілого;
3. М'яко зміщайте щелепу вниз і назад, одночасно іншими пальцями піднімайте підборіддя;
4. При травмі накладіть пов'язку, відкритий рот прикрийте хусткою. Їжу можна давати тільки рідку.
ураження ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ
Надання невідкладної допомоги при поразці електричним струмом.
Перш ніж доторкнутися до постраждалого, його необхідно знеструмити, забезпечивши власну безпеку:
1. Скиньте з постраждалого провід або небезпечний електричний прилад за допомогою будь-якого, предмета, що не провідний струм (звичайна дерев'яна або пластмасова лінійка, книга або згорнута в трубку газета). Предмет повинен бути сухим;
2. Якщо електричні проводи затиснуті в руці, перерізувати ножем або ножицями з ізольованими ручками. Для запобігання короткого замикання кожен провід потрібно обрізати окремо й обов'язково на різних рівнях;
3. У випадку запалення проводів або виникнення пожежі не можна збивати полум'я з електричних проводів струменем води: вогонь гасять піском або накривають щільною тканиною;
4. Іноді простіше відключити рубильник, висмикнути вилку з розетки або відтягнути потерпілого від небезпечного агрегату. Потрібно братися тільки однією рукою за одяг потерпілого, не торкаючись його тіла. При цьому одяг повинен бути зовсім сухий. Другу руку краще засунути в кишеню або забрати за спину, щоб випадково не торкнутися потерпілого або проводів.
Якщо відсутня свідомість, немає пульсу на сонній артерії й реакції зіниць на світло:
1. Нанесіть прекардіальний удар, перевірте, чи не з'явився пульс;
2. При відсутності пульсу приступіть до реанімації;
3. Підніміть ноги, забезпечте приплив свіжого повітря, прикладіть холод до голови;
4. Викличте "Швидку медичну допомогу";
5. Продовжуйте реанімацію до відновлення дихання й серцебиття.
Якщо немає свідомості, але є пульс на сонній артерії:
1. Переконаєтеся в наявності пульсу;
2. Дайте понюхати нашатирний спирт;
3. Послабте одяг, що стискає, поверніть на живіт, очистіть рот від слизу й блювотних мас;
4. Прикладіть холод до голови;
5. Накладіть на рани й місця опіків стерильні пов'язки, серветки або чисту тканину, змочену горілкою;
6. При переломах - накладіть шини;
7. Розітріть тіло;
8. Викличте "Швидку медичну допомогу".
ОПІКИ
За тяжкістю опіки поділяють на кілька ступенів
І ст - почервоніння шкіри.
ІІ ст - поява міхурів, заповнених прозорою рідиною.
ІІІ-ІV ст- повне руйнування шкіри й м'язового шару.
Надання невідкладної допомоги при термічних опіках
1. При опіках І ступеня без утворення міхурів і збереженої цілісності шкірних покривів - прикладіть холод на місце опіку або підставте його під струмінь холодної води на 5-10 хвилин. Обробіть обпалену поверхню спиртом, одеколоном або горілкою.
2. При опіках ІІ-ІV ступеня з ушкодженням шкірних покривів обробіть опікову поверхню піноутворюючими аерозолями або накрийте стерильними (чистими) простирадлом або серветкою.
3. Поверх чистої тканини покладіть міхур з льодом, пакети зі снігом або холодною водою.
4. Дайте постраждалому 2-3 таблетки анальгіну.
5. До прибуття й при тривалому очікуванні "Швидкої допомоги" дайте рясне тепле питво.
Надання невідкладної допомоги при хімічних опіках.
При поразках будь-якою агресивною рідиною (кислотою, лугом, розчинником, спецтопливом, маслами й т.п.):
1. Негайно зніміть одяг, просочений хімічною речовиною;
2. Рясно промийте під струменем холодної води або молоком, мильною водою, слабким розчином питної соди.
Фосфор, потрапляючи на шкіру, спалахує й викликає подвійний опік - хімічний і термічний. Негайно опустіть обпалене місце в холодну проточну воду на 10-15 хвилин, паличкою видаліть шматочки фосфору, накладіть пов'язку.
Якщо на шкіру потрапило негашене вапно, у жодному разі не можна допускати її зіткнення з вологою - відбудеться бурхлива хімічна реакція, що підсилить травму. Видаліть вапно сухою ганчіркою й обробіть опік рослинним або тваринним маслом.
УТОПЛЕННЯ
Ознаки істинного ("синього") утоплення. Цей тип утоплення легко визначається по зовнішньому вигляду втопленого: його обличчя й шия синьо-сірого кольору, а з рота й носа виділяється рожева піна, набряклі судини шиї.
Схема надання першої медичної допомоги при істинному ("синьому") утопленні.
1. Відразу ж після витягання втопленого з води переверніть його лицем вниз й опустіть його голову нижче таза.
2. Очистіть рот від стороннього вмісту й слизу. Різко надавіть на корінь язика.
3. З появою блювотного й кашльового рефлексів доможіться повного видалення води з дихальних шляхів і шлунка.
4. При відсутності блювотного рефлексу й самостійного дихання покладіть на спину й приступіть до серцево-легеневої реанімації, періодично видаляючи вміст ротової порожнини й носа.
5. З появою ознак життя переверніть обличчям вниз і видаліть воду з легенів і шлунка.
6. Якщо потерпілий прийшов у свідомість, укрийте, зігрійте й стежте за його станом до прибуття лікаря.
7. Не можна залишати потерпілого без уваги навіть на хвилину, і потрібно бути готовим у будь-який момент приступити до серцево-легеневої реанімації.
8. У випадках розвитку набряку легенів: а) посадіть; б) накладіть джгути на стегна; в) дайте вдихати кисень через пари спирту.
9. Перенесіть потерпілого від місця події до лікувальної установи тільки на носилках.
10. Самостійно транспортувати потерпілого в лікарню можна тільки при повній відсутності можливості викликати бригаду "Швидкої допомоги".
Причини смерті в перші хвилини після порятунку
Набряк легенів. Найбільш достовірною ознакою цього грізного стану є дихання, що клекоче. Це клекотання, що добре чути за кілька кроків, нагадує "пробулькування" міхурів у киплячій воді. Створюється враження, начебто усередині хворого щось "кипить". Інший симптом набряку легенів часте підкашлювання з рожевуватим пінистим мокротинням. У вкрай важких випадках піни утворюється так багато, що вона починає виділятися з рота й носа.
Набряк головного мозку. Глибока гіпоксія мозку й різке збільшення обсягу циркулюючої крові викличуть набряк головного мозку. Це вкрай небезпечний стан, як правило, важко розпізнати на перших етапах надання допомоги, але коматозний стан, часті блювотні рухи й поява судом погіршують прогноз.
Раптова зупинка серця. Надходження в кров великої кількості води значно знизить її в'язкість і змінить електролітний баланс, що спровокує грубі порушення серцевого ритму й раптову зупинку серця. До повного відновлення електролітного складу крові і її нормальної в'язкості над потерпілим постійно висить погроза повторної зупинки серця.
Гостра ниркова недостатність. У найближчу добу після порятунку постраждалі найчастіше гинуть від гострої ниркової недостатності, що розвивається через масивний гемоліз (руйнування) еритроцитів. Через надмірне розрідження крові й грубого порушення рівноваги між тиском усередині "тарілки" еритроцита й навколишньою плазмою він буквально вибухає. Наявність вільного гемоглобіну в крові приводить до грубих порушень функції нирок: їх найважливіші фільтраційні мембрани канальців легко ушкоджуються гігантськими молекулами гемоглобіну. Розвивається ниркова недостатність.
"Бліде" утоплення.
Надання невідкладної допомоги при "блідому" утопленні (після витягання з ополонки)
1. Відразу ж після витягання з води перенесіть тіло на безпечну відстань від ополонки, оцініть стан зіниць і пульсацію на сонній артерії;
2. При відсутності зіничного й рогівкового рефлексів, пульсації на сонній артерії приступайте до серцево-легеневої реанімації;
3. З появою ознак життя перенесіть потерпілого в тепле приміщення, переодягніть у сухий одяг, дайте рясне тепле питво;
5. Викличте "Швидку допомогу".
ВІДМОРОЖЕННЯ Й ПЕРЕОХОЛОДЖЕННЯ
Ознаки відмороження кінцівок: шкіра бліда, тверда й холодна, немає пульсу в зап'ястях і щиколотках, втрата чутливості, при постукуванні пальцем - "дерев'яний" звук.
Надання невідкладної допомоги:
1. Доставте потерпілого в приміщення з невисокою температурою;
2. Не знімайте з відморожених кінцівок одяг і взуття;
3. Негайно вкрийте ушкоджені кінцівки від зовнішнього тепла охолодженою теплоізолюючою пов'язкою з великою кількістю вати й ковдрами, одягом. Не можна починати із зігрівання відморожених частин тіла із зовні. Тепло повинне виникнути усередині з відновленням кровообігу;
4. Дайте рясне тепле питво, малі дози алкоголю. Змусьте рухатися. Нагодуєте;
5. Дайте 12 таблетки анальгіну;
6. Викличте лікаря.
Ознаки переохолодження: озноб, м'язове тремтіння, загальмованість й апатія, марення й галюцинація, неадекватне поводження ("гірше п'яного"), посиніння або збліднення губ, зниження температури тіла.
Надання невідкладної допомоги при переохолодженні:
1. Укрийте потерпілого, запропонуєте тепле солодке питво або їжу з великим змістом цукру;
2. Дайте 50 мл алкоголю й доставте протягом 1 години в тепле приміщення або вкриття;
3. У приміщенні зніміть одяг, розітріть тіло;
4. Помістіть потерпілого у ванну з водою 35-40. Можна лягти поруч або обкласти його великою кількістю теплих грілок (пластикових пляшок);
5. Після зігрівальної ванни обов'язково надягніть на постраждалого теплий сухий одяг, укрийте теплою ковдрою;
6. Давайте тепле солодке питво;
7. Викличте лікаря.
ТЕПЛОВИЙ, СОНЯЧНИЙ УДАР (перегрівання голови й тіла)
Ознаки: слабкість, сонливість, спрага, нудота, головний біль; можливі частішання дихання, підвищення температури й втрата свідомості.
Дії:
1. Перейдіть у прохолодне місце (у тінь, до вікна);
2. Розстебніть комір, послабте поясний ремінь, краватку;
3. Змочіть голову й одяг холодною водою;
4. Випийте води - мінеральної або звичайної, злегка підсоленої.
Надання невідкладної допомоги:
При непритомності:
1. Вкладіть потерпілого в тінь;
2. Покладіть на голову змочений в холодній воді рушник;
3. Робіть холодні примочки на шию й пахові області;
4. Можна на кілька хвилин загорнути потерпілого в мокре простирадло або облити водою;
5. Піднесіть до носа ватку, змочену нашатирним спиртом.
При втраті свідомості більш ніж на 3-4 хвилини переверніть на живіт. При судомах притисніть голову й тулуб до підлоги (постелі). При зникненні пульсу починайте реанімацію.
ТРАВМИ Й ПОРАЗКИ ОЧЕЙ
Сніжна сліпота - поразка ока ультрафіолетовими променями. Трапляється на освітленому снігу, на морі, при зварювальних роботах.
Ознаки: подразнення від світла (світлофобія), часте моргання, сльозотеча, біль в очах, "пісок в очах"; усе бачиться в рожево-червоних тонах; тимчасова втрата зору.
Дії: укрийтеся в темному місці, накладіть на чоло мокру серветку; на очі - непрозору пов'язку; робіть примочки холодною водою або холодним настоєм.
Профілактика: захисні окуляри, козирок.
Опіки очей їдкими речовинами. Обережно розсуньте віка пальцями й підставте око під струмінь холодної води. Промивайте так, щоб вода стікала від носа назовні.
Травми очей або повік. Потерпілий повинен перебувати в положенні "лежачи". Накрийте око чистою серветкою (носовою хусткою). Зафіксуйте серветку пов'язкою й обов'язково прикрийте друге око для припинення руху очних яблук.
ОТРУЄННЯ
Отруєння вигарним газом виникає від тліючих вугіллячок, якщо закрили витяжну трубу, перш ніж остаточно протопилась піч. Поки видні червоні, не погаслі вугілля, витяжну трубу закривати не можна!
Ознаки: різь в очах, дзенькіт у вухах, головний біль, нудота, втрата свідомості.
Дії:
1. Опустіться на підлогу (цей газ легший за повітря й накопичується вгорі), проберіться до вікна або дверей, розкрийте їх навстіж;
2. Зробіть кілька глибоких вдихів;
3. Допоможіть тим, хто знепритомнів . Винесіть на свіже повітря, облийте голову холодною водою. Можна влити в рот води з декількома краплями нашатирного спирту;
4. Якщо учаділий дихає важко, із зусиллям, почніть ШВЛ і продовжуйте, поки потерпілий не прийде в себе;
5. Вкладіть потерпілого в постіль, дайте чорної кави, зігрійте грілками;
6. Утримуйте увагу потерпілого, змушуйте його говорити, співати, читати. Не дозволяйте йому забутися протягом години.
УКУСИ КОМАХ І ЗМІЙ
Надання невідкладної допомоги:
1. При укусі комахи видаліть жало з ранки. У перші хвилини можна відсмоктати й сплюнути отруту;
2. Закапайте 5-6 крапель галазоліну (санорину) у ніс й у ранку від укусу, дайте глюконат кальцію (2-3 таблетки) і 1-2 таблетки димедролу (супрастин-, тавегіл- або діазолін-);
3. Прикладіть холод до місця укусу;
4. При укусах кінцівок накладіть шину, щоб забезпечити нерухомість;
5. Дайте рясне солодке й солоне питво;
6. Стежте за станом потерпілого до прибуття лікаря;
7. При укусі змії протягом 2 годин необхідно забезпечити введення противозміїної сироватки;
8. З появою нудоти, судом дайте 20 крапель кордіаміну;
9. При втраті свідомості поверніть на живіт;
АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК
Зовнішні прояви алергійного шоку:
1. Оніміння й сверблячка, почуття печіння й здавлювання шкіри й слизових оболонок;
2. Набряк повік, губ і м'яких тканин усього обличчя й шиї - набряк Квінке;
3. Ізольований набряк кінцівки (найчастіше два пальці або вся кисть або стопа);
4. Іноді набряк мозку - раптова втрата свідомості, судоми, блювота;
5. Зниження артеріального тиску;
6. Іноді набряк легенів - дихання, що клекоче;
7. Сип по типу кропивниці;
8. Бронхоларингоспазм.
Невідкладна допомога при алергійній реакції без втрати свідомості
1. Накласти джгут вище місця укусу комахи, підшкірної або внутрішньо-м'язової ін'єкції.
2. Закапати 5-6 краплі адренолінвмісних крапель (галазолін, санорин) у ніс або в ранку від укусу або ін'єкції.
3. Дати 1-2 таблетки діазоліну, дімедролу або супрастину.
4. Прийняти 1-2 таблетки глюконату кальцію.
5. Покласти холод на місце укусу або введення ліків.
6. Здійснювати ретельне спостереження за хворим до прибуття лікаря.
БРОНХІАЛЬНА АСТМА
Невідкладна допомога при приступі бронхіальної астми:
1. Забезпечити повний спокій і достатній доступ свіжого повітря;
2. Організувати гарячі ножні ванни або гірчичники на область ікроножних м'язів;
3. Застосувати протиасматичний дозований аерозоль;
4. Викликати "швидку допомогу".
КОМИ ПРИ ЦУКРОВОМУ ДІАБЕТІ
При цукровому діабеті в людини можуть бути два види коми: гіперглікемічна або діабетична (багато цукру в крові, недолік інсуліну) і гіпоглікемічна (мало цукру в крові при передозуванні інсуліну або неправильній дієті). Їх необхідно розрізняти, тому що надання допомоги має свої особливості.
Діабетична (гіперглікемічна)
Надання допомоги при діабетичній (гіперглікемічній) комі.
Схема надання допомоги при діабетичній комі:
1. Укласти хворого на бік або на живіт;
2. Звільнити його дихальні шляхи від слизу й умісту шлунка за допомогою серветки або носової хустки;
3. Викликати "Швидку допомогу";
4. Почати обережно випоювати хворого цукровим сиропом (незалежно від виду коми);
5. Прикласти холод на голову;
6. Ретельно стежити за характером дихання й станом хворого до прибуття лікаря.
Поняття про гіпоглікемічну кому. Незважаючи на сильний лікувальний ефект інсуліну, його застосування залишається недосконалим. При передозуванні інсуліну виникає серйозне ускладнення - гіпоглікемія (різке падіння вмісту цукру в крові) і гіпоглікемічна коми. Це вкрай небезпечний стан. Без вчасно наданої допомоги хворий може загинути в лічені години.
Надання допомоги при гіпоглікемічній комі
Хворому буде потрібно велика кількість 40% розчину глюкози (5-6 ампул по 20 мл). При уливанні глюкози, як правило, відзначається короткочасна, але болісна для хворого стадія судом, що значно утрудняє цю процедуру.
ГІПЕРТОНІЧНИЙ КРИЗ
Схема надання невідкладної допомоги при гіпертонічному кризі:
1. При ознаках гіпертонічного кризу обов'язково виміряти артеріальний тиск;
2. Посадити хворого або додати його головному кінцю піднесене положення;
3. Прикласти тепло до ніг (гаряча ножна ванна, грілка);
4. Поставити гірчичники на задню поверхню шиї;
5. Викликати лікаря, спостерігати за станом хворого до при буття лікаря.
Грізними ускладненнями гіпертонічних кризів є розриви мозкових судин із крововиливами в мозок, так називані мозкові інсульти або удари. Хворий при цьому раптово непритомніє й упадає в стан мозкової коми. Якщо протягом декількох діб він не вмирає, то протягом багатьох місяців і років він прикутий до постелі через параліч кінцівок і порушення багатьох функцій головного мозку. Іншим не менш небезпечним ускладненням є інфаркт міокарду й серцева недостатність.
Схема надання допомоги при стенокардії:
1. Припинити фізичне навантаження або рух;
2. Зручно посадити або укласти хворого з піднятим головним кінцем;
3. Покласти під язик таблетку валідолу й тримати в роті до повного розсмоктування. Якщо приступ відбувся на вулиці, а під рукою немає валідолу, то досить зупинити будь-яку машину (до складу аптечки автомобіліста повинен входити валідол);
4. При відсутності ефекту дати під язик 1-2 таблетки нітрогліцерину;
5. У домашніх умовах при відсутності валідолу й нітрогліцерину можна поставити гірчичник на область серця й потримати в роті невеликий ковток коньяку;
6. Викликати "швидку допомогу". Тривалий приступ стенокардії варто розглядати як передінфарктний стан або інфаркт міокарда. Допомога надається в лікувальній установі.
ГОСТРІ БОЛІ В ЖИВОТІ
Раптові болі в животі можуть виникнути при запаленні червоподібного відростка (апендицит), жовчного міхура (холецистит), підшлункової залози (панкреатит). Крім цього, гострий, кинджального характеру, біль, здатний викликати навіть втрату свідомості, виникає при прориві виразки шлунка або дванадцятипалої кишки. Досить рідко, симулюючи клінічні прояви гострого живота, може протікати інфаркт міокарда.
. До огляду лікаря неприпустимо:
1. Давати хворому будь-які знеболюючі засоби;
2. Промивати шлунок або робити очисну клізму;
3. Зігрівати живіт грілкою або приймати гарячу ванну.
Якщо має бути тривале транспортування, то можна покласти на живіт холод.
ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ПОТЕРПІЛИХ
Тільки на животі:
1. У стані коми;
2. При частій блювоті;
3. У випадках опіків спини й сідниць;
4. При підозрі на ушкодження спинного мозку, коли в наявності є тільки брезентові носилки.
Тільки на спині з піднятими або зігнутими в колінах ногами:
1. При проникаючих пораненнях черевної порожнини;
2. При великій крововтраті або при підозрі на внутрішню кровотечу;
3. При переломах нижніх кінцівок.
У позі "жаби" з підкладеним під коліна валиком:
1. При підозрі на перелом костей таза;
2. При підозрі на перелом верхньої третини стегнової кістки, костей тазостегнового суглоба;
3. При підозрі на ушкодження хребта, спинного мозку;
4. При травмах хребта, таза переносити тільки на твердих носилках, на щиті, дверях або на вакуумних матрацах
Тільки сидячи або напівсидячи:
1. При проникаючих пораненнях грудної клітки;
2. При пораненнях шиї;
3. При утрудненому дихання після втоплення;
4. При переломах рук.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бубнов В.Г., Бубнова Н.В. Основы медицинских знаний. Спаси и сохрани./ Учебное пособие для учащихся 911 классов общеобразовательных учреждений. – М.: Издательство АСТ. – 2000. – 400 с.
2. Галинская Л.А., Романовский В.Е. Первая помощь в ожидании врача. – Ростов н/Дону, изд –во «Феникс», 2000. – 192 с.
3. Морозов М.А. Медицинская помощь при неотложных состояниях. – СПб., 1995.
4. Петров С.В., Бубнов В.Г. Первая помощь в экстремальных ситуациях: Практическое пособие. – М.: Издво НЦ ЭНАС, 2000. – 96 с.
5. Тонкова Ямпольская Р.В., Черток Т. Я., Алферова И.Н. Основы медицинских знаний: Учеб. Пос. – М.: Просвещение, 1993.
6. Учебное пособие для подготовки медицинских сестёр /Под ред. А.Г. Сафонова. М.: Медицина, 1981.
